Спочатку планували зносити, але зараз вирішили залишити. Панельні будинки Харкова спробують  адаптувати до сучасних вимог енергозбереження. Зруйновані обстрілами багатоповерхівки почали відновлювати, не чекаючи завершення війни.

За 9 місяців війни росіяни зруйнували понад три тисячі багатоповерхових будинків в Харківській області. Більшість із них знаходяться в обласному центрі. Ще навесні в міськраді більше схилялися до радикального рішення: знести руїни і будувати наново. 

"Потрібно все зносити і заново будувати. Зараз ми розбираємо завали, перероблятимемо їх на щебінь. Поки не можу розпочати нове будівництво, тому що у нас постійні обстріли. Але як тільки обстановка заспокоїться я, можливо, почну будувати "нульовий цикл" — це паркування разом із бомбосховищем та з усіма комунікаціями", — казав тоді міський голова Ігор Терехов. 

Але вже влітку від цієї ідеї відмовились і почали реконструювати панельні будинки, які пошкодили обстріли. 

Варіант №1: знести старі будинки

Війна триває, тому усі ідеї відбудови харківського житла ще не остаточні, проекти знаходяться на стадії обговорення. План архітекторів з бюро Фостера поки що так нікому не показали, але це не єдина команда, яка розробляє та пропонує варіанти відбудови.

Влітку архітектори харківської студії EgoHouse показали своє баченні Північної Салтівки. Найбільш зруйнований мікрорайон Харкова (на Північній Салтівці знищені 300 будинків, загалом у місті не можна відбудуватии 500), на думку авторів проекту, потрібно очистити від руїн та будувати з "нуля" за новими принципами. Найголовніший з них — ніяких висоток. За проектом, найвищими будиками цього району мають стати шестиповерхівки. А щоб раціонально використовувати земельні ділянки, архітектори пропонують зводити будинки щільніше один до одного.

"Основна ідея  — реалізувати квартальну житлову забудову із громадськими будівлями змішаного  використання, які включають в себе торгівельно-офісні простори. Це допоможе вирішити низку важливих проблем, зокрема, некомфортно-велику висотність будівель, відсутність нормальних громадських просторів, "нічийність" подвір’їв, соціалізацію населення. Крім того, така забудова наблизить Харків до європейського формату життя, де ідею мікрорайонів забракували ще декілька десятиліть тому", — пропонують архітектори.

Архітектор Дмитро Фоменко, що зараз очолює робочу групу експертів, які співпрацюють з бюро Фостера, теж вважає, що нове житло має бути не дуже високим.

"Не треба будувати хмарочосів, оптимальна поверховість для міста має бути 5–7 поверхів", — заявив архітектор на засіданні Харківського пресклубу. На відміну від своїх колег з EgoHouse, Фоменко вважає, що такі квартали потрібно будувати не на місці старих районів, а на нових ділянках.

Архітектор Олег Дроздов каже, що потрібно спершу підрахувати вартість відбудови пошкодженого житла і порівняти її з вартістю будівництва нових кварталів. 

"Важливо зробити проект, подивитись на альтернативи і задати собі питання — а що буде краще? Ми будемо жити в інших енергетичних умовах, соціально-політичних умовах, будуть інші енергетичні джерела. Потрібне розуміння, скільки буде коштувати реконструкція старих будівель і їхня підготовка до нових енергетичних. Важливо знати, скільки харків'ян залишиться у місці після війни. Я думаю, що ми не дорахуємось достатньо великої кількості містян", — розповів KHARKIV Today Олег Дроздов.

На його думку, цілком може трапитись таке, що після війни зруйновані мікрорайони на околицях вже будуть не потрібні, якісь із них можна буде відвести під зелені зони.

За інформацією Ігоря Терехова, на початок грудня у Харкові мешкають 1-1,1 мільйон людей, але це не тільки харків'яни, а й переселенці з деокупованих територій. Окрім того, Харківський міський голова сміливо заявляє, що до міста після війни повернуться 95% містян, які виїхали через війну.

Варіант №2: старі будинки за новими стандартами

Аналіз потреб міста та фінансових можливостей може зайняти роки. Тим часом у міськраді вирішили не чекати завершення обговорень та нового Генплану і залатати деякі будинки, які зруйнувала російська армія. Під час пресконференції минулого тижня мер підтвердив: уже почали відбудовувати і муніципальні, і кооперативні будинки. 

Першою ластівкою став відомий будинок без стіни на вулиці Космонавтів. Навесні здавалося, що ця панельна п'ятиповерхівка приречена на знесення, але у серпні "Житлобуд-1" почав реконструкцію. Виявилось, що будинок досить міцний, адже витримав потрапляння кількох ракет. Реконструювали його вже за новою технологією, замість бетонних панелей дірки в стінах заклали піносилікатом. 

"Ми використовуємо піносилікат із зовсім іншою теплопровідністю, яка перевищує білу цеглу в 2,5 рази", — казав тоді Ігор Терехов.

Зараз "Житлобуд" вже залатав кілька десятків будинків, у тому числі з використанням нових технологій. У міськраді тим часом порахували, що на відновлення у 2023 році знадобиться щонайменше 1,5 мільярда гривень. Це — 10% від усіх видатків міського бюджету.

"Ми заклали ці кошти в бюджеті, але я розумію, що цього не вистачить. І ми будемо перерозподіляти ці кошти в тому числі з освітлення і так далі ", — пояснив на сесії міський голова.

Поки що про системну реконструкцію з енергозберігаючими технологіями не йдеться, адже енергозбереження — це не лише піносилікат, а й система організації опалення.

"Коли ми кажемо про енергоефективність, це не тільки утеплення та заміна вікон. Йдеться про споживання усіх ресурсів, повну заміну інженерної інфраструктури, більш раціональне використання води, моніторинг витоків у системі, клімат-контроль у приміщеннях, щоб опалення не працювало надмірно. І далі вишенька на торті — формування оболонки. Це можливо зробити в панельних будинках, але це капітальний, величезний проект", — вважає архітеркторка Катерина Кублицька.   

Якщо ж йдеться про архітектурні пам'ятки, то при реставрації енергоефективні технології можуть застосовуватися лише частково. Наприклад, при заміні вікон у будівлі ХІХ та ХХ століття ставлять дерев'яні віконні рами, а у середині приміщення додають сучасні енергозберігаючі вікна, але в таких будівлях теж допускається заміна інженерних систем на сучасні. 

У Харкові давно йдуть розмови про необхідність відмовитись від великих котелень на користь локальних, які важче розбомбити, використання свердловин замість централізованого водогону, але далі розмов справа поки що не пішла. Враховуючи те, що така робота коштуватиме десятки мільйонів гривень, у найближчі роки у місті обмежаться латанням дірок.