Вступити до тероборони чи виїхати до села, збирати "тривожний рюкзак" чи йти до волонтерського пункту? KHARKIV Today зібрав рекомендації на випадок непередбачених подій у місті.

Незважаючи на те, що Росія відводить війська від кордонів, ситуація залишається тривожною. Україно-російська криза все ще не вирішена на дипломатичному рівні, тому підготовка до можливої атаки не скасовується. Члени Штабу оборони кличуть на навчання та волонтерські пункти. Але водночас важливо сподіватися на краще, як радять психологи: це дозволить залишитись здоровим у скрутну хвилину.

Як допомогти військовим?

Головне у разі воєнних дій — вирішити, чи залишаєтеся ви у місті і допомагаєте військовим, чи виїжджаєте у безпечне місце. Для батьків неповнолітніх дітей та опікунів немічних людей висновок очевидний — треба залишити зону бойових дій.

Тим, хто хоче залишитися та допомагати армії, у Штабі оборони Харківщини радять як мінімум пройти невеликий вишкіл. Цієї суботи, 19 лютого, у місті відбуватимуться відкриті навчання для людей з будь-яким рівнем підготовки. Вже записалося понад 350 людей, організатори очікують півтисячі. Учасників поділять на дві групи: в одній будуть люди з досвідом поводження з вогнепальною зброєю, учасники бойових дій, в іншій люди без рівня підготовки. Навчать основ картографії, мінно-саперної справи, парамедицини, а також покажуть, як і з чого зібрати тривожний рюкзак.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У пошуках сховища. Як Харків готується до захисту від обстрілів

"Якщо будуть активні бойові дії, дітей до 14 років краще вивезти з міста. Щодо тих, хто хоче залишитися та допомагати Збройним силам, ми відкриваємо у провулку Карбишева, 2 волонтерський центр. Добровольці можуть приходити туди, щоб у разі чого надавати гуманітарну допомогу армії та біженцям. Допомагати можуть усі, навіть літні люди можуть виконувати якусь посильну роботу, наприклад, збирати консерви", — розповів KHARKIV Today голова Штабу оборони Харківщини Костянтин Немічев.

Ветерани АТО, медики або просто люди з автомобілями можуть розпочати новий рух — "Рятувальник". Його завдання — у разі воєнних дій оперативно виїжджати на місця бомбардувань чи обстрілів і надавати допомогу постраждалим.

"Група буде сформована з медика, кількох міцних хлопців, які можуть розгрібати завали та переносити поранених, і когось озброєного", — пояснив KHARKIV Today організатор "Рятувальника" Ігор Пушкарьов.

Записатися до загону можна, заповнивши анкету.  

Допомагати СБУ можна вже зараз, не чекаючи на військові дії. У Службі безпеки закликали бути уважними і, якщо ви помітили, що хтось виявляє необґрунтований інтерес до військових та інших об'єктів, використовуючи при цьому відео-, фотофіксацію або безпілотники, то про це потрібно повідомити за телефоном (057) 700-16-61, на електронну пошту usbu_khr@ssu .gov.ua

Як убезпечити себе?

Думки ветеранів бойових дій про те, чи виїжджати з міста, чи залишатися, розходяться. Все залежить від ситуації.

"Якщо йдеться про обстріл, то краще залишатися у місті, тому що снаряди рідко потрапляють у житлові будинки. Краще у цьому випадку піти в укриття", — вважає Ігор Пушкарьов.

Карту укриттів краще вивчити заздалегідь, у Харкові найбільшим укриттям є метрополітен, але є й інші, переважно це підвали будинків. З собою потрібно взяти воду і їжу на два дні, а також найнеобхідніший одяг і ліки (жарознижувальне, знеболювальне і ті, які  ви зазвичай приймаєте).

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій рекомендують у разі військової загрози стежити за розпорядженням влади.

"При першій нагоді залиште разом із сім'єю небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправте дітей та літніх родичів до рідних, знайомих. Необхідно взяти з собою всі документи, цінні речі та цінні папери", — кажуть у пресслужбі відомства.

Про надзвичайну ситуацію сповіщають сирени та гучномовці на автомобілях. Наразі великі міста розробляють план евакуації населення. Він є й у Харкові, хоч про нього не говорять публічно.

"Є система оповіщення населення, ми у разі потреби про все дізнаємося. Ми роками відпрацьовуємо різні сценарії. Ми зараз зовсім інші, і армія інша, і розвідка інша, і дипломатія інша. За ці вісім років ми багато пройшли. Ми готові до різних викликів", — заявив міський голова Ігор Терехов у інтерв'ю "Накипело" і додав, що, на його переконання, війни не буде.

У будь-якому випадку, краще знати, що робити під час небезпечної ситуації, навіть якщо ці знання не знадобляться. Рятувальники радять підготувати житло: запастися продуктами довгого зберігання, заклеїти вікна скотчем хрест-навхрест, купити батарейки для ліхтарика та свічки на випадок, якщо не буде електрики, вогнегасник, ліки для аптечки.

У ДСНС рекомендують купити рюкзак на 25 літрів, покласти туди заздалегідь копії документів (у тому числі на квартиру та авто), копії ключів від квартири та машини, компас, годинник, повербанк, сухий спирт та сірники, металевий посуд та казанок, засоби гігієни, зручний одяг та продукти на два дні, міцні сміттєві пакети, спальник та намет, якщо вони є.

Якщо обстріл застав вас у квартирі — краще лягти на підлогу у ванній кімнаті. Там немає вікон, тому є захист від рикошету.

Як захистити психічне здоров'я?

В умовах інформаційної війни вміння зберігати спокій — навіть важливіша навичка, ніж уміння знаходити бомбосховища або збирати тривожний рюкзак. У цьому випадку психологи рекомендують зосередитися на повсякденних побутових справах і слідувати порядку дня.

"Нам і дітям дуже важливі регулярні заняття, те, що робимо постійно, те, що називається рутина. Це підтримує відчуття безпеки. Зарядка вранці, прогулянка вдень, какао о 6 годині, мультик після школи, колискова перед сном, зустрічі у призначений час з сім'єю та друзями. Жити життя, що б не відбувалося", — рекомендує сімейний психолог Світлана Ройз.

Її колега Тетяна Балан радить менше часу проводити у соцмережах та скласти план дій, а краще — два, основний і запасний.

"Сьогодні основною причиною тривоги є не лише гормональні зміни та депресія, не лише тривожні розлади багатьох, яскравою причиною тривоги в Україні стала масова хвиля невизначеності, соціальні мережі, різні смислові послання та досвід недавнього минулого", — каже психолог.

У тому випадку, якщо тривога стала такою, що заважає працювати, відпочивати, їсти і спати, експерти радять звернутися до психотерапевта і дотримуватися рекомендацій лікаря.