Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

Найбільше поранених — після перемог. Як живе Харківський військовий шпиталь

Ілюстративне фото: KHARKIV Today
Військовому шпиталю потрібні ковдри, кава та іграшки.

Харківський військовий шпиталь на початку повномасштабної війни приймав і військових, і цивільних, бо в звичайних лікарнях не могли впоратись із пораненнями. Лікарям та волонтерам довелося пережити й атаку диверсантів, і дефіцит продуктів. Зараз шпиталь найбільше потребує ковдр, кави та дитячих іграшок.

З 2014 року волонтери благодійного фонду "Сестра милосердя" допомагають лікарям ставити на ноги поранених бійців. У військовому шпиталі давно звикли до війни, але навіть досвідчені хірурги не були готові до травм, які завдає новітнє російське озброєння.

Перші дні оборони були найважчі

Вторгнення росіян у Харківську область не застало шпиталь зненацька — до оборони тут готувалися. Заздалегідь закупили пісок, мішки для них та бетонні блоки, якими можна було б перекрити в'їзд. Президентка благодійного фонду "Сестра милосердя" Ярина Чаговець у перший день війни поїхала до шпиталя і була вражена, як швидко його перетворили на фортецю.

"Як тільки о п'ятій ранку це почалося, тут же приїхав кран і все це встановив. Командир наш виявився дуже передбачливою людиною", — згадує волонтерка.

З 24 лютого медзаклад почав приймати величезну кількість поранених. Такого, за словами волонтерів, вони не бачили з 2015 року. Ті перші дні оборони Харкова взагалі були найважчі. У шпиталь везли і військових, і цивільних, і навіть дітей з осколковими пораненнями. Тоді ще хірурги в звичайних харківських лікарнях не знали, як працювати з військовими травмами — кілька місяців по тому для них провели навчання, зараз такі поранення можуть лікувати і в деяких інших медзакладах міста.

чаговець
Волонтерки (Ярина Чаговець — праворуч) розвантажують допомогу для шпиталю. Фото: Ярина Чаговець/Facebook

Не вистачало пелюшок, покриття на операційні столи, виявилось, що забули запастися водою — було всього 300 пляшок, волонтери відразу рознесли її по палатах. Але ця криза тривала недовго — з перших днів на допомогу прийшли харків'яни.

"Ми були вражені тим, що місто було практично порожнє, а людей до нас приходило дуже багато. Привозили все. І де вони це брали, все ж було зачинено? У нашого шпиталю є давні друзі, адвокатська фірма, де працюють два товариша — один з Дніпра, інший з Харкова. Вони разом допомагали купувати все в Дніпрі і в Полтаві. У цих містах тоді навіть почався дефіцит в магазинах — все везли в Харків".

Найстрашнішу ніч шпиталь пережив 2 березня, коли його будівлю атакували диверсанти. Медичний заклад охороняли бійці 93-ї бригади, за допомогою нацгвардійців та тероборонівців вони ліквідували окупантів.

Пацієнтів у шпиталі все ще багато. Тут, як ніде, знають ціну перемогам: найбільше поранених надходить після того, як ЗСУ звільняють тимчасово окуповані території.

"Було дуже важко, коли були бої 25 березня за Ольхівку, і пізніше, коли була битва за Питомник. Там було дуже багато поранених, хлопці з самооборони везли колосальну кількість людей, і "швидкими", і були просто звичайні люди, які  підбирали поранених і підвозили до шпиталю", — згадує Ярина.

Змінився характер поранень, адже таких озброєнь, як зараз, під час АТО та ООС не застосовували. Кожна з артилерійських систем завдає травми, що мають свої особливості, тому хірургам доводиться вчитися лікувати їх на ходу.

Потрібні ковдри, кава та іграшки

Росія воює проти України не лише зброєю, а ще й інформаційними диверсіями. Одна з них наробила чимало шкоди Харківському військовому шпиталю та "Сестрі милосердя". Влітку хтось запостив у Facebook оголошення про те, що у шпиталі терміново потрібні речі — навіть старі та невипрані. І волонтерів завалили посилками з мотлохом. 

"Нам було дуже важко, мотлоху нам тягнули велику кількість, ми витратили багато грошей на ці посилки. Наші дівчата розкопали, що цей пост був написаний в Бєлгороді. Потім нам у СБУ сказали, що таке було вкинуто практично у всіх містах, де є військові шпиталі. Один і той же текст, час від часу його знову вкидають у соцмережі", — розповідає Ярина Чаговець

Що дійсно потрібно шпиталю — так це ковдри, подушки та постільна білизна, особливо — теплі ковдри. Коли лежачих перевозять в іншу лікарню, їх обов'язково загортають у ковдру, навіть влітку. Звісно, ці ковдри потім не повертаються. Завжди потрібні кава в зернах, молоко, цукор — в госпіталі є дві кавомашини, у середньому пацієнти та лікарі роблять 1000 -1500 чашок кави на день, тому ця потреба — стабільна.

іграшки
Волонтери просять передавати бійцям іграшки. Фото: "Сестра милосердя"

Останнім часом благодійників шпиталю дуже дивує прохання волонтерів передавати дитячі іграшки. 

"Нас питають — це для дітей? Кажу — ні, це для хлопців. Вперше я придумала купляти їм іграшки ще в 16 році, потім ми трохи про це забули — не було великих поранень, люди могли вільно виходити в місто. Зараз знову є потреба, бо вони створюють певну атмосферу в палатах, хлопці потім забирають їх із собою", — розповідає Ярина.

Зараз, каже волонтерка, дуже важлива семе психологічна підтримка бійців, адже характер цієї війни такий, що в шпиталі лежить багато військових з ампутованими кінцівками, а такі маленькі знаки уваги від людей, як іграшки чи листівки від дітей, піднімають їм настрій. 

Список потреб волонтери регулярно публікують на своїй сторінці у Facebook. Там можна знайти контакти та реквізити "Сестри милосердя". 

Простий текст

  • No HTML tags allowed.
  • Lines and paragraphs break automatically.
  • Web page addresses and email addresses turn into links automatically.