На фронтирі. Втрати, руйнування та здобутки Харківської області за два роки повномасштабної війни
Два роки на території Харківської області тривають бойові дії. За останній рік лінія фронту майже не зрушила, але руйнування збільшуються щодня. Два десятки сіл досі в окупації, ще приблизно стільки ж — вимерли.
24 лютого виповнюється два роки від початку повномасштабної війни на території області. Іноземні експерти та ЗМІ прогнозували, що Харків потрапить в окупацію в перші ж години, але Збройні сили України утримали обласний центр, а потім звільнили ще понад 400 населених пунктів під час контрнаступу 2022 року. Поки що це — головний здобуток Харківської області за два роки. Втрати — людські життя, будівлі та матеріальні цінності — точно навіть неможливо порахувати.
Втрачені села
По Харківській області досі проходить лінія фронту. Населені пункти, що розташовані поблизу річки Оскіл у Куп'янському районі, перетворюються на села-привиди. Ще минулого року у Синьківці жили люди, а зараз цього села вже не існує. За підрахунками районних адміністрацій та керівництва громад, у Харківській області налічується близько 20 сел, де не лишилось жодного мешканця, а також понад 30 населених пунктів, у яких масштаби руйнування досягають 80-100% — це означає, що цілих будинків там немає. Більш точно порахувати важко, бо ситуація щодня змінюється: наприклад у Дворічанській громаді кілька сел, що були під контролем України, за останній рік перейшли у сіру зону, а на прикордоння повертаються люди, як тільки там розміновують територію та ремонтують електрику. Так, наприклад, було з Токарівкою та Малими і Великими Проходами.
1,6% території Харківської області досі перебуває в окупації. Це не більше, ніж рік тому — росіянам попри шалений тиск і безкінечні штурми так і не вдалося повісити свого прапора над жодним населеним пунктом Харківської області, крім тих, що потрапили під їхній контроль іще в перші дні війни і не були звільнені у вересні 2022-го. Це — 29 сіл Дворічанської та Петропавлівської громад. За даними обласної військової адміністрації, там зараз проживає не більше 1000 чоловік — люди виїхали або в Росію, або на окуповані з 2014 року території Донецької та Луганської областей.
Ті території, що вдалося звільнити, досі лишаються малопридатними для життя через щільну замінованість. На Харківщині потенційно заміновано 570 тисяч гектарів землі — переважно сільськогосподарської. Збитки аграрному сектору перевищують 18 млрд грн, за підрахунками ХОВА. Для того, щоб повністю розмінувати всі поля, знадобиться 100 років.
Сотні тисяч людей без домівок
Війна вигнала з дому мільйони українців. Важко порахувати, скільки саме з них — жителі Харківської області.
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, зараз за кордоном знаходяться понад 8 мільйонів українців, які виїхали туди у пошуках притулку з 24 лютого 2022 року. Але ці дані включають в себе понад 2,5 мільйони українців, які добровільно чи примусово поїхали рятуватися від війни на територію РФ або Білорусі. Громадянська мережа "Опора", врахувавши ці дані, встановила, що в Європі перебуває 5 млн 125 тисяч українців.
Якщо брати за основу дані того ж таки Верховного комісара ООН у справах біженців, то це в основному жителі Київщини, які виїхали в ЄС в перші дні війни, таких — 18%. Мешканці Харківської області становлять 15%, тобто, більше 768 000 чоловік. Цифра видається дещо завищеною, імовірно, тому, що далеко не всі біженці, що мають реєстрацію в Харківській області, виїжджали за кордон саме з неї.
Дещо інші підрахунки мають аналітики Центру економічної стратегії. За результатами їхнього дослідження, за кордоном перебувають 10-15% жителів Харківської області. На початок 2022 року населення регіону становило 2 млн 658 тис. чоловік, тож виїхало за кордон щонайменше 265 800 чоловік.
Скільки в Україні внутрішньо переміщених осіб саме з Харківської області — невідомо. У Харківській області зареєстровано 529 000 внутрішньо переміщених людей, вони живуть переважно в обласному центрі — 195 000 чоловік поселились у Харкові. Це переважно жителі прикордонних та прифронтових громад області, що дедалі більше знелюднюються. Яскравий приклад — Вовчанськ: до повномасштабної війни в місті проживало 18 000 людей, а зараз лишилося 3800 — ледь п'ята частина.
Найстрашніші демографічні втрати Харківщина ще не порахувала. Достеменно невідомо, скільки людей загинули на війні з Росією. За даними начальника ГУ Нацполіції Харківщини Володимира Тимошка на кінцець 2023 року, у Харківській області унаслідок збройної агресії загинули 2355 цивільних осіб, зокрема 79 дітей, іще 546 вважаються зниклими безвісти. Втрати військових приховані, про це іноді повідомляють офіційні органи громад, але не Харкова. Про загибель цивільних внаслідок ракетних атак повідомляють, але загальної цифри теж немає.
Потрібні мільярди доларів
Сотні шкіл, лікарень, багатоповерхових будинків та підприємств були зруйновані за два роки російськими обстрілами — і продовжують руйнуватися, тому точну суму збитків можна буде встановити лише після закінчення бойових дій. За даними ХОВА на кінець грудня 2023 року, на сьогодні в Харківській області та місті Харкові з початку російського повномасштабного вторгнення було пошкоджено або повністю зруйновано 43 000 об'єктів:
- 6 000 багатоповерхівок,
- 14 000 одноповерхових житлових будинків,
- 830 закладів освіти,
- 40 спортивних споруд,
- 383 заклади культури
- 216 пам'яток культурної спадщини.
Частково втрачене можна повернути — ремонти йдуть з літа 2022 року. За допомогою міжнародних партнерів та за власні кошти відновили 1383 об'єкти, але руйнування продовжуються, бо обстріли тривають щодня.
За даними Світового банку, на відновлення Харківської області необхідно майже 55 мільярдів доларів.
Нестандартні рішення
Попри втрати Харківщина пристосовується до життя в умовах війни. Ще наприкінці весни 2022 року в обласному центрі відновили роботу метрополітену та наземного транспорту — проїзд в них досі безкоштовний. Восени 2022-го в деокуповані громади поїхали електрички та автобуси — зараз можна доїхати автобусом навіть у Куп'янськ, який щодня знаходиться під обстрілами.
Основною проблемою, поки що глобально не вирішеною, залишається освіта дітей — другий рік поспіль школярі Харківської області навчаються здебільшого онлайн. Навіть у західних громадах, де не було бойових дій та обстрілів, школи відкривати не можна, бо вони не мають сертифікованих укриттів.
Нестандартним рішенням стала метрошкола, єдина в Україні. У вересні 2023 року в Харкові обладнали кілька класів на станціях метрополітену. З початку запуску проєкту кількість дітей, що відвідують школу в підземеллі, зросла в 2,5 рази, але і зараз це всього лише 2 500 учнів. Це — краплина в морі, адже за даними департаменту освіти, в місті живуть 53 000 школярів, а ще стільки ж виїхали в інші області або за кордон.
У місті збираються цього року запустити хоча б по одній підземній школі в кожному з 9 районів. Перша відкриється вже навесні в Індустріальному районі. Але, знову ж таки, проблеми вона не вирішить, бо там зможуть вчитися лише 900 учнів у дві зміни. Такі ж підземні школи будують в Люботині та Пісочині. У ХОВА обіцяють цього року відновити онлайн-навчання в громадах, віддалених від фронту і кордону. Йдеться, зокрема, про Красноградський район — але зараз там немає жодної школи із сертифікованим укриттям. Тож до закінчення війни більшість дітей Харківської області не повернуться за парти.
