Креветки для Третьої штурмової та тирамісу з Сумською: як ветеран відкрив ресторан у центрі Харкова
У центрі Харкова ветеран російсько-української війни відкрив ресторан "Park Avenue". Нагадує про це хіба що вивіска на склі "Підтримуй ветеранский бізнес". Роман, який нещодавно став бізнесменом, запрошує клієнтів до свого ресторану і мріє працевлаштувати побратимів.
Роман — ветеран і власник ресторану Park Avenue на вулиці Гоголя, 2А, неподалік від станції метро "Історичний музей", уздовж майдану Поезії. У перший день повномасштабного вторгнення у 2022 році Роман долучився до Сил оборони, а у 2023 році повернувся до цивільного життя. З безпекових питань він не розголошує інформацію про підрозділ, у якому служив, натомість залюбки розказує про бізнес-проєкт.
Роман взяв в оренду приміщення, а придумувати ідею не довелось: до вересня 2022 року тут працював ресторан з такою самою назвою. Тож ветеран-підприємець тільки закупив кухонне обладнання та зібрав команду. Каже, розвивати бізнес у прифронтовому місті непросто: через постійні російські обстріли відвідувачі скасовують бронювання, а відключення електроенергії змушують шукати рішення для безперебійної роботи. Водночас Роман планує розширювати команду та працевлаштовувати ветеранів, яким після служби буває складно повернутися до цивільного життя.
Як пройшло відкриття ресторану?
На відкриття Park Avenue прийшли друзі, знайомі та гості, які підтримали підприємця. Ідея ресторану виникла, коли друзі Романа, які працюють у ресторанному бізнесі, запропонували йому подивитися приміщення в центрі Харкова. Роман знайшов власника приміщення. Це Ігор Шишко, також ветеран російсько-української війни та керівник організації "Пліч-о-пліч". Чоловіки домовилися про оренду, після чого Роман подав заявку на державний грант.
"Я сам шукав, де себе реалізувати, що спробувати в цивільному житті, бо це не дуже просто", — розповів підприємець.
Ресторан відкрили без тестового періоду. Тому в перші дні команда ще налагоджувала роботу персоналу та виправляла недоліки. Водночас Роман каже, що гості залишилися задоволеними відкриттям: "У нас були і недоліки, і по роботі персоналу, і десь ми ще притираємось. Але я вважаю, що все пройшло добре, відвідувачі задоволені. Можливо, наші маленькі недоліки нам пробачили, скажімо так"
Для запуску закладу Роман отримав 500 тисяч гривень за державною програмою "Власна справа" для ветеранів. За його словами, грант покрив близько 60% витрат на відкриття.
Що пропонує заклад?
Меню ресторану Park Avenue планують оновлювати щотижня. Серед позицій, які радить спробувати власник закладу, — сніданки, креветки панко та тирамісу. Тирамісу — одна з особливостей ресторану. Цей десерт став зіркою соцмереж завдяки особливій подачі: на білому шоколаді друкують харківські пейзажі.
Ще одна спешл-позиція в меню пов’язана з благодійною ініціативою "За маму, за тата, за 3-тю штурмову". 100% продажів креветок панко йдуть на закриття гарячих потреб бійців Третього армійського корпусу, що працює на Лиманському та Борівському напрямках (смуга оборони та ведення активних дій охоплює понад 150 км фронту на стику Харківщини та Донеччини та Луганщини).
Загалом прайс у ветеранському ресторані середній, а може і нижче: сніданки коштують від 285 гривень, закуски стартують приблизно від 300 гривень, найдорожчими позиціями в меню є страви зі стейками та м’ясом.
Для військових і ветеранів на все меню діє знижка 10% (на страви кухні та безалкогольні напої).
Роман прагне, щоб ресторан підтримував місцевий бізнес. Команда шукає постачальників у Харкові — від фермерів, які вирощують і продають овочі та м'ясо — до виробників серветок і паличок для суші. Підприємець визнає, що місцеві закупівлі не завжди економічно вигідні, але команда свідомо обрала такий підхід.
"Ми ж та сила, маленький бізнес, який це все може підтримати. Ми повинні це зробити ось так, щоб гроші залишалися в місті, й це місто якось витримувало удар війни, в тому числі економічно", — пояснює власник.
Чому підприємець обрав Харків ?
Роман навчався в Харкові, коли був курсантом. Після служби в Луганській області він разом із дружиною переїхав до Дніпра, а згодом повернувся до Харкова, який вважає дуже близьким собі містом.
"Це місто ментально дуже близьке, і люди, і гладь міста, його темп життя, він не такий швидкий, як в Києві, але при цьому це велике місто, це мегаполіс. Можна було бізнес планувати в інших містах, але Харків, він доволі унікальний", — зазначив Роман.
Підприємець каже, що відчуває підтримку місцевої влади та навіть комунальних служб. Під час ремонту ресторану команда не встигала вивезти будівельне сміття, тому комунальники допомогли його прибрати.
"Комунальники нам допомагали, просто за "спасібо", забрали все сміття і вивезли. Я знаю, що, по-перше, це коштує грошей, по-друге, це не їх взагалі робота, але це такий ритм міста, він "располагает", щоб намагатися працювати і щось створювати", — каже Роман.
За бізнес-планом ресторан має вийти на окупність приблизно за рік. Проте Роман визнає, що через безпекову ситуацію та інші зовнішні обставини цей термін може змінитися.
Як ресторан працюватиме під час тривог і відключень світла?
У Park Avenue продумали, як діяти під час повітряних тривог. Поруч із рестораном є укриття, яке організував ветеранський хаб "Пліч-о-пліч". Під час тривоги працівники закладу мають обов’язково переходити туди. Гостям також пропонують скористатися безпечною локацією.
Окреме питання — робота під час відключень електроенергії. Ресторан вже замовив генератор, але його встановлення може викликати конфлікт із мешканцями сусіднього будинку через шум та дим.
"Я розумію, що від генератора буде шум сто відсотків. З іншого боку, як нам працювати при відключенні світла? Просто зачиняти все?" — каже Роман.
За його словами, якщо ресторан щоразу закриватиметься під час відключень, бізнес може не витримати. Це означатиме втрату робочих місць, несплачені податки та припинення діяльності, на яку підприємець отримав державний грант.
Власник не хоче створювати незручностей для мешканців і сваритися з ними. Підприємці не мають чіткого розуміння, як встановлювати генератори біля житлових будинків, щоб дотримуватися вимог і водночас забезпечити роботу закладів. На момент розмови офіційної відповіді на це питання він не мав.
Команда намагалася врахувати інтереси сусідів навіть під час відкриття ресторану. Тоді на вулиці поставили рояль і запросили професійних музикантів. Колонки та діджея не використовували, щоб не створювати зайвого шуму. Проте упродовж двох днів мешканці сусіднього будинку все-таки скаржилися на музику.
"Але люди не завжди зрозуміють, як важко, по-перше, щось створити та як важко знайти під це кошти", — зазначив ветеран.
Як отримати ветеранський грант?
Перед поданням заявки на грант Роман пройшов навчання у Харківському обласному центрі зайнятості. Там він дізнався, як підготувати бізнес-план і виконати умови державної програми для ветеранів.
"Вони дають бізнес-тренінг, але він досить загальний. І найголовніше, що вони навчають правильно заповнювати бізнес-план, розробляти його, щоб відповідати умовам грантової програми для ветеранів», — розповів підприємець.
Зателефонувати на гарячу лінію до консультантів до Харківського обласного центру зайнятості можна за номерами: 0800 600 498 та 096 055 48 69.
Разом зі спеціалістом центру зайнятості Роман розробив концепцію ресторану, підготував документи та подав заявку через "Дію". Від подання заявки до зарахування грошей на рахунок минуло приблизно півтора місяці. Після фінальної співбесіди підприємець отримав повідомлення про схвалення гранту. Приблизно через десять днів гроші надійшли на рахунок. Оскільки раніше Роман не мав зареєстрованого бізнесу, він міг отримати 500 тисяч гривень за умови створення щонайменше двох робочих місць.
"Реально, від усіх затрат він нам покрив, мабуть, 60%. Можна було трохи зекономити, але хотілося зробити гарно", — пояснив Роман.
Гроші використали на нове кухонне обладнання, посуд, зовнішні вивіски та освітлення. Зокрема, придбали піч, пароконвектомат і посудомийні машини. Інші витрати, серед яких ремонт і відновлення приміщення, покривали власними коштами та за допомогою партнерів.
Зараз у ресторані працюють восьмеро людей, але Роман планує розширювати команду до 16 працівників. Найбільше йому потрібні кухарі. Підприємець хоче, щоб більшість працівників, окрім офіціантів, були ветеранами:
"Я хочу максимально закрити всі робочі місця, окрім офіціантів, ветеранами. Тому що в мене багато побратимів, які зараз повертаються і не можуть адаптуватися соціально. Дуже багато часу знадобилося для того, щоб пройти цей процес перебудови свідомості з війни на більш-менш спокійне життя", — розповів підприємець.
Ветеранам може бути важко навіть у звичайних ситуаціях. Наприклад, після бойових завдань людина має знову звикнути до повсякденної роботи, обслуговувати відвідувачів і спокійно реагувати на їхні слова. Особливо болісно, коли хтось вихваляється тим, що уникає мобілізації, тоді як побратими ветерана загинули на війні. Наразі в команді ресторану працює один ветеран — бармен.
За даними Харківського обласного центру зайнятості, станом на червень 2026 року гранти за ветеранським напрямом програми "Власна справа" отримали 68 ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин. Загальна сума підтримки становила 32,2 млн грн. За бізнес-планами отримувачів грантів мали створити 131 робоче місце, майже 90 із них уже створили. 54% грантів спрямували на розвиток бізнесу, який уже працював, а 46% — на започаткування нової справи.
З 9 вересня 2026 року в Україні запрацювала оновлена програма "Власна справа 2.0". Вона передбачає гранти на започаткування та розвиток бізнесу. Максимальна сума становить 500 тисяч гривень на старт і 2,5 мільйона гривень на масштабування.
Після схвалення гранту отримувач має зареєструвати ФОП або ТОВ та відкрити рахунок у визначений програмою строк. Використати отримані кошти потрібно протягом трьох місяців після зарахування.
"Краще спробувати, ніж чогось чекати"
На думку Романа-підприємця, війна створила для бізнесу в Харкові не лише ризики, а й певні можливості. Він вважає, що зараз за допомогою гранту можна відкрити заклад більшого масштабу, ніж це було б можливо до повномасштабної війни. У 2021 році, за словами Романа, 500 тисяч гривень навряд чи вистачило б навіть на тривалу оренду приміщення в центрі міста.
"Були інші ціни, були інші можливості у міста, інші інвестори. Це було б нереально. Можливо було б відкрити якусь кав’ярню to go десь на околиці міста. Зараз є можливість із невеликою сумою грошей спробувати створити щось і це розвинути, і це буде вже більш масштабне", — пояснив він.
Проте ризики прифронтового Харкова кратно зросли.
"Прильоти можливі зараз у будь-якому місті України, на жаль, і в Києві, і на Заході країни, і в Центрі, будь-де. Тому прифронтові міста треба підтримувати. Тут багато переселенців, багато людей, які шукають роботу", — наголосив Роман.
