Пустий центр Харкова. Містяни значно менше бувають в середмісті, ніж до 2022 року
Харків'яни набагато рідше бувають у центрі міста, ніж до 2022 року, але хотіли б бути активнішими та відвідувати різноманітні події частіше. Соціологи провели опитування та з'ясували, як повернути життя в середмістя.
До повномасштабного вторгнення більше половини жителів Харкова відвідували центр міста щодня або кілька разів на тиждень. Зараз таких людей в місті — лише третина. За останні роки вулиці в середмісті буквально опустіли.
Хто такі оператори надії?
Команда Urban Reform у межах проєкту "Харків: Спільне майбутнє" провела дослідження центральної частини міста. В онлайн-опитування взяли участь 1025 людей. Вони відповідали на питання про те, як часто їздять до центру, як ставляться до Харкова, чи хотіли б брати участь в проєктах з відновлення та інших ініціативах.
У результаті виявилось, що більша частина респондентів — це жінки, причому в основному жінки молоді та середнього віку, до 49 років (65%). Дослідники кажуть, що не підбирали спеціально учасників, просто виявилось, що це — найактивніша частина харківського суспільства.
"Ми назвали цю аудиторію операторами надії — людьми, що залишаються в місті, продовжують вкладатись в розвиток міста, залучені в його розвиток, в його сьогодення і майбутнє", — пояснив KHARKIV Today соціолог Дмитро Заєць, який проводив дослідження.
І хоча опитування не представляє точку зору усіх жителів Харкова, воно репрезентує думку давніх жителів міста. За час повномасштабної війни склад населення Харкова дуже змінився — зараз близько 16–20 % від загальної кількості жителів становлять переселенці з прифронтових громад Харківщини та Донеччини, а також Луганщини, Запоріжжя та Херсонщини. Ця група населення потребує окремого дослідження їхнього бачення міста. Що стосується опитування проєкту "Харків: Спільне майбутнє", виявилось, що більшість його учасників живуть в Харкові досить давно.
"Аудиторія дослідження має характерну рису, яка робить її голос особливо цінним: 87,5 % учасників живуть у Харкові понад десять років. Вони пам'ятають довоєнне місто зсередини і можуть осмислено порівнювати", — кажуть автори дослідження.
Як виявилося, ці активні жителі та жительки Харкова хотіли б частіше бувати в центрі міста та долучатися до різних подій, але нерідко не мають такої змоги.
Що заважає бувати в центрі?
Дослідження показало, що під час війни харків'яни рідше відвідують центральну частину міста, ніж до 2022 року. Якщо раніше лише 13% опитаних рідко бували в середмісті, то в 2026 році їх — більше третини. Причина такої зміни поведінки — війна. 72% назвали основною перешкодою для того, аби частіше бувати в центрі, ризик обстрілів. При цьому третина опитаних скаржились на відсутність достатньої кількості укриттів.
"Ці цифри формулюють пряме завдання для міського управління: інфраструктура безпеки є необхідною умовою повернення людей до публічного простору. Без вирішення цього питання жодні культурні чи рекреаційні ініціативи не матимуть повноцінного ефекту", — йдеться в резюме дослідження.
Згідно з опитуванням, у Харкові є 5 основних типів користувачів громадського простору:
Активні мешканці — 27,7% опитаних. Для них відвідини центру — звична частина життя;
Відсторонені через безпеку (13,8 %) — переважно жінки віком 30–49 років, які відчувають підвищену небезпеку в центрі міста і через це скоротили соціальне життя;
Інтенсивно залучені — (16,9 %) —"суперкористувачі" міського простору, які постійно беруть участь в активностях;
Латентні відвідувачі — (32,1 %) — хотіли б бути активнішими, але не бувають в центрі через брак доступних подій.
Латентних відвідувачів найбільше, і саме ця група могла б зробити центр Харкова "живішим", але їм зазвичай просто нікуди ходити. Театри працюють в дуже скороченому режимі, концертів у Харкові майже немає, а з доступних розваг — прогулянки в парку.
"У місті відбулася вимушена культурна децентралізація. У центр немає за чим їхати. З'явилися якісь субцентри в районах, бізнес відповідає вже на цей запит, з'являється доступна інфраструктура — і все менше причин вибиратися в центр", — пояснює процес "децентралізації" Харкова Дмитро Заєць.
Але запит на те, щоб частіше збиратися в середмісті в людей лишився. Це показує і опитування, і нещодавнє святкування традиційного Дня міста. 23 серпня Сумську та прилеглі вулиці заполонили тисячі людей, хоча не було ніякого організованого заходу, який би їх туди привабив — люди стихійно прийшли саме в центр, бо так вони собі уявляють святкування.
На думку дослідників, дані опитування можна взяти за основу для перебудови громадських просторів. З одного боку, люди потребують якихось культурних заходів у центрі — для цього необхідно влаштовувати достатньо великі громадські простори. Зараз театри та концертні майданчики організовують безпеку своїми силами. З іншого боку, оскільки люди частіше проводять час у своїх районах — необхідно впорядковувати не лише центральний сад Шевченка, а й місцеві зелені зони.
Крім того, харків'яни мріють побачити пам'ятники архітектури, пошкоджені обстрілами, знову цілими: 53% учасників опитування назвали збереження культурної спадщини серед основних запитів до міської влади.
