Кількість пожеж в екосистемах минулого місяця у порівнянні з березнем 2023 року збільшилась учетверо. Іноді рятувальники змушені за добу приймати по 100 таких викликів. Ворожі обстріли тут ні до чого. Жителі області самі підпалюють суху траву та очерет та подекуди гинуть у цих вогнищах.

У березні цього року Харків огорнув дим згарищ. Кожного дня палають поля і ліси у передмісті. Лише незначну частину цих пожеж спричинили російські обстріли. Головні винуватці — місцеві мешканці, які свідомо підпалюють сухостій. Часто люди самі не розуміють, що чинять злочин, а впіймати і покарати паліїв досить важко. 

Усі рятувальники на бур’янах

Вже кілька тижнів поспіль Салтівку щовечора затягує димом, вулицями несуться пожежні машини. Це не "прильоти" російських ракет: для того, аби підняти по тривозі кілька рятувальних підрозділів, харків’янам не потрібен ворог, справляються самостійно. З початку весни жителі Харкова постійно підпалюють траву та очерет у приватному секторі. Така ж ситуація і в інших містах та селах регіону. За даними пресслужби ДСНС в Харківській області, лише 5% викликів зараз припадають на рятувальні операції після російських обстрілів, усі інші — це підпали сухостою. Причому вони можуть бути такими ж небезпечними, як і ракети.

Учора, 2 квітня, мало не згоріло село Хотімля у Чугуївському районі. Хтось підпалив суху траву, в результаті сталася наймасштабніша пожежа за увесь рік у Старосалтівському лісництві. Довелося задіяти 10 пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС, місцеву пожежну команду із Вільчі, вогнеборців з лісгоспу. Десятки людей протягом 11 годин рятували ліс та людське житло. Схожа ситуація сталася 13 березня в селі Слобідське (колишня Кутузівка) Харківського району. Люди палили сміття і траву, а схаменулися і викликали рятувальників лише тоді, коли вогонь розгорівся і почав підходити до житлової забудови. Тоді довелося задіяти аж 10 рятувальних машин, 50 вогнеборців витратили на цю роботу 13 годин.

Такі пожежі набагато небезпечніші, ніж звичайні побутові загоряння у квартирах через вітряну та надзвичайно теплу погоду. В умовах війни та постійних ворожих обстрілів є додаткова небезпека —  рятувальників не вистачає.  

"Сухостій дуже швидко займається, як порох. Вогонь швидко перекидається на все, що знаходиться поруч: ліс, будинки, лінії електропередач. На такі безглузді пожежі доводиться залучати велику кількість особового складу, фактично всі харківські рятувальники зараз працюють на таких викликах. Може статися обстріл, і люди потребуватимуть допомоги — а підрозділи працюють на бур’янах", — розповів про ситуацію KHARKIV Today речник головного управління ДСНС в Харківській області Євген Василенко.

Минулої доби пожежні підрозділи виїжджали на боротьбу з такими пожежами 114 разів — це рекорд. Для порівняння, ще на початку весни таких викликів було не більше 20 на день. Польові пожежі мають катастрофічні наслідки для екосистем. 1 квітня рятувальники гасили вогонь у Солоницівці, хтось підпалив суху траву на околиці селища, їм вдалося врятувати молодого їжака, що тікав від полум’я. Такий випадок — швидше рідкість, ніж правило, бо при таких загоряннях гине усе живе.

"Люди, які підпалюють сухостій, коять злочин, і вони навіть не задумуються про те, що, спалюючи два гектари рослинності, вбивають сотню живих істот. Це переважно птахи та їжаки, які живуть в очеретах. Вони просто гинуть", — каже Євген Василенко.

Трапляється й таке, що самі палії стають жертвами своїх злочинних дій. Так було у селі Крисине Богодухівського району. 1 квітня місцева жителька прибирала город та вирішила підпалити траву. Але не врахувала того, що в таку спекотну та вітряну погоду вогонь швидко розповсюдиться на великій площі. Імовірно, жінці стало зле від диму, вона знепритомніла та впала у вогонь. Рятувальники знайшли її тіло вже після того, як загасили пожежу.

За паління трави — у в'язницю?

За спалювання сухої трави та опалого листя передбачене адміністративне покарання — штраф у сумі від 3060 до 6120 гривень. Поки що це – найбільш поширена кара для паліїв. Днями такий штраф виписали 30-річному жителю села Домаха Лозівського району. Усього, за даними ДСНС, з початку року оштрафували понад 70 чоловік.

За спалювання лісу штрафи значно вищі, від 91 800 до 153 000 гривень. Якщо дії палія стануть причиною загибелі людей чи масової загибелі тварин, то йому вже загрожуватиме в’язниця на строк від 5 до 10 років. На щастя, таких випадків у Харківській області не було.

Навіть найменший штраф розміром 3060 грн може стати для незаможної людини серйозною причиною для того, аби назавжди покинути дурну звичку палити траву, не кажучи вже про кримінальну відповідальність. Але паліїв майже неможливо затримати.

"Дуже важко виявити людину на місці підпалу – рятувальники та поліцейські не можуть цілодобово чергувати біля очерету. Ось був нещодавно випадок на вулиці Валентинівській: протягом доби наші рятувальники гасили пожежу, а наступного дня знову виклик туди – люди підпалили очерет з іншого боку", — розповідає Євген Василенко.

Зараз, як і щороку навесні та восени, працівники ДСНС проводять роз’яснювальну кампанію в тих населених пунктах, які найбільше потерпають від підпалів сухостою. Але поки що ані попередження, ані штрафи не викорінили цю проблему — кожен рік навесні та восени Харківщина горить.  

У 2022 році група депутатів внесла до Верховної Ради законопроєкт №7212-1, у якому пропонувалося на час воєнного та надзвичайного стану майже прирівняти паліїв трави до диверсантів. Адміністративну відповідальність за підпал лісів, луків, полів, боліт та інших екосистем депутати пропонували замінити на кримінальну і саджати паліїв до в'язниці на строк від 5 до 10 років, якщо їхні дії спричинили шкоду довкіллю.

Законопроєкт пройшов перше слухання, був схвалений, але за два роки у депутатів так і не дійшли руки ухвалити його остаточно.