16 березня, 2022 - 10:00

Харків має позбутися російського та радянського минулого. Відкритий лист Ігореві Терехову

Фото: ГУ Нацполиции.

Харків'яни пропонують прибрати з карти міста назви, пов'язані із країною-агресором.

Війна, розв'язана Росією проти України, унеможливила присутність на карті Харкова вулиць, назви яких пов'язані з країною-агресором та радянським минулим. Їх потрібно перейменувати. Про це заявили харків'яни у відкритому листі до Ігоря Терехова.

Очищення топоніміки Харкова від «русского мира»

Шановний Ігоре Олександровичу!

Розуміємо, що зараз важкі часи для Харкова і, можливо, вирішення питання, яке ми пропонуємо розглянути, здається в цей момент не зовсім доречним, але враховуючи, що зараз йде не тільки війна із бойовими діями, а й потужна інформаційна війна, то це стане нашою ідеологічною відповіддю ворогу й буде абсолютно доречним.

Нахабна російська агресія остаточно довела величезну прірву між світосприйняттям, фундаментальною сутністю українців та росіян, знищила останні найменші сподівання на можливість мирного сусідства із російською державою та остаточно поховала навіть найменшу віру на «братерство» українського та російського народів навіть у тих, хто досі плекав цю віру.

Харків’яни незалежно від мови, на якій розмовляють, національності та віросповідання не зустріли «освободителей» квітами, але показали й показують, що зовсім не раді агресорам. Всі ми доводимо, що Харків був, є і буде українським містом. Але треба йти далі й відсікти будь-які навіть натяки на «російськість», а тим більше «радянськість» нашого міста.

Руйнуючи наше місто, росіяни намагаються стерти нашу історичну пам’ять, наші цінності. Але цього не вийде. З кожним зруйнованим будинком, кожним вбитим мешканцем міста прірва між нами, українцями, та російськими «освободителями» стає все більше й більше, перетворившись у криваву безодню. Точку неповернення пройдено.

Так, Харків обов’язково відбудується, про що Ви, шановний пане Ігоре, не втомлюєтеся повторювати та вже робите й для чого всі ми, харків’яни, зробимо максимум можливого. Але місто вже буде іншим, не таким, як до війни, і тим нагальніше постає завдання позбутися того минулого, яке пов’язувало Харків із Росією та рідянщиною.

На мапі сучасного Харкова залишається декілька вулиць, які б варто було б, навіть потрібно перейменувати, щоб не пов’язувати наше місто із російськими окупантами. Вони знищують наше рідне улюблене місто, то й місту треба видалити принаймні головні ментальні зв’язки з країною-агресором.

По-перше, треба перейменувати Московський проспект, одну з найдовших вулиць України. Вибрати йому достойне ім’я в минулі часи було досить важко, але сьогодні вже вочевидь, що його треба присвятити Захисникам Харкова (як варіант проспект оборони Харкова), чи може хтось бути проти такого рішення!

По-друге, можна повернути першу назву Пушкінській вулиці, одній із центральних, яка з початку XIX століття мала назву Німецька або Велика Німецька. Звичайно, ім’я Пушкіна не має відношення до нинішньої російської агресії, але він – потужний символ «русского мира», з одного боку, а з іншого, як поет вже закордонний не має такого впливу як раніше, його вже і в школах не вивчають ретельно. До того ж він жодного разу не був у Харкові, презирливо відізвався про наш університет. Свою історичну назву вулиця втратила під час всеросійського шанування 100-річчя поета, нова назва була спущена зверху, що мало очевидні ознаки ідеологічної імперської акції.

Німці ж були третьою за чисельністю нацією міста, до 1917 року майже всі найпотужніші заводи Харкова були побудовані саме ними. Україна найближчим часом вступить до ЄС, цей крок буде нам на користь.

Варто було б змінити і назви вулиць Конєва і Малиновського, ці полководці поклали біля Харкова під час Другої світової війни безліч бійців Червоної армії, надавали наказ обстрілювати Харків, бомбити його. Конєв до того ж ввів в оману Ставку верховного командування, заявивши, що звільнив Харків 23 серпня 1943 року, хоча повністю це вдалось лише 29 серпня. Чи варто, щоб такі полководці залишились на мапі сучасного Харкова?

Слід прибрати і назву вулиці на честь маршала Бажанова, бо саме він розробив основи бойового використання реактивних систем залпового вогню, «Катюш», а потім і «Градів», якими зараз рясно поливають Харків агресори. Так чи варто його ім’я залишати в назві вулиці? До речі, багато з сучасних містян вже давно іменують її старою назвою – Чорноглазівська.

Розуміємо, що зібрати зараз сесію для вирішення цього питання неможливо. Але Ви могли б своїм розпорядженням сформувати комісію для перейменування вулиць у зв’язку із російським вторгненням. До речі, у місті Дніпрі вже почалася така робота. Це буде показово, а російське ТБ розповсюдить цю інформацію краще ніж хто.

Можливо, така комісія вирішила б і інші питання з перейменування вулиць, а саме виправила помилки, припущені у 2015 році. Навіщо нам дві вулиці зі схожою назвою: Мироносицька і Жон Мироносиць? Це одне і теж. Або Гольдбергівська, хоча вже, мабуть, всім відомо, що прізвище купця-мецената, на чиї гроші була збудована церква Трьох Святителів, було Гольберг.

Із глибокою вдячністю за Вашу неймовірну працю над забезпеченням життя Харкова та харківців у такі надважкі часи та надією на розуміння

Лариса Абаньшина, журналістка

Юлія Агєєва, редакторка інформагенції Kharkiv Today

Сергій Аксьонов, кандидат філологічних наук, доцент кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Віола Аласанія, лікарка, директорка медичного центру «Нейрон»

Тимур Андрієвський, доктор філософії за спеціальністю політологія, викладач ХНУ ім. Каразіна, громадський та культурний діяч, співзасновник проєкту з протидії фейкам та дезінформації Fake X, менеджер грантових проєктів Театр «Нєфть»

Тарас Аскалепов, ІТ-фахівець

Ольга Багалій, громадська діячка, членкиня правління Харківської правозахисної групи, праонука відомого історика, академіка, ректора Харківського університету, міського голови Харкова Дмитра Багалія

Тетяна Балабай

Юлія Баткіліна, письменниця

Ірина Белецька, волонтерка, експертка ресторанного бізнесу

Сергій Бірюков, актор харківського театру «Мадригал»

Сергій Бобок, журналіст

Богдан Бондаренко, преподаватель ХГАДИ

Наталія Бочарова, геолог

Дмитро Брук, журналіст, радник командувача НГУ

Наталья Буйнова, експерт по внутрішньому туризму, комунікаційних стратегіях та проєктній діяльності

Тетяна Буряковська, журналіст газети "Время"

Софія Бутко, доцент кафедри української мови Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна

Наталія Васильєва, видавчиня, співзасновниця краєзнавчого проєкту "Харків: люди, події, дати"

Анастасія Вінка

Вікторія Гаврілова, харків'янка

Андрій Гапченко, біолог, сценарист, режисер, автор програми "Життя серед життя"

Олена Гетманенко, комунікаційна менеджерка Харківського антикорупційного центру

Олег Гоголін, робітник

Макс Головачев, режисер, викладач

Ірина Гончарова, депутат Харківської міської ради

Ирена Григоренко, сотрудница Харьковского ЛитМузея

Анастасія Гулак, архітекторка, засновниця ТОВ «АБК «Портал-21»

Олена Данильченко

Роман Даніленков, співзасновник медіагрупи "Накипіло"

Володимир Дворцов

Андрій Дем'яненко

Філіпп Дикань, журналіст

Ольга Дзюба

Олена Долженко, фотограф, членкиня НСФХУ, волонтерка ВЦ "Пекельна кухня Харкова"

Олена Дороніна, співробітниця Генерального консульства ФРН у Донецьку (офіс у Дніпрі)

Олена Єлагіна, вчителька харківщинознавства й мистецтвознавства, директорка музею "Українська хата"

Сергій Жуков, історик, публіцист, депутат Харківської обласної ради

Анастасія Журова

Степан Захаркін, літературознавець

Ян Здановський, ІТ-фахівець

Олександр Здолбніков, музика

Микола Зінченко, Громадянська мережа ОПОРА

Ольга Золотухіна

Наталія Зубар від імені себе та ГО Інформаційний центр Майдан Моніторинг

Алекс Іванніков

Анатолій Івченко, видавець

Світлана Ігнатова, працівниця Харківської торгово-промислової палати

Михайло Ізюмський, громадський діяч, підприємець

Юлія Ілюха, письменниця

Тетяна Ісаєва, ГО "Центр гендерної культури"

Володимир Какурин, театральний режисер

Антон Калюжний, розробник програмного забезпечення

Микола Кацанов, архітектор, близько 25 років працював у Харківській філії науково-дослідного інституту "Укрпроєктреставрація"

Марія Коротаєва, журналіст, головний редактор інтернет-видання "Харків Times"

Оксана Кірічевська, державний службовець

Оксана Кіріченко, журналіст

Олександр Клименко

Олександр Ковалєвський, режисер, музикант

Олег Коваль, мистецтвознавець

Марія Козиренко, художниця, письменниця

Анастасія Колоколова, філолог, викладач української мови як іноземної, художниця

Світлана Кононенко, бібліотекар

Ксенія Коренева, директорка інформагенції Kharkiv Today

Наталія Коренева, пенсіонерка

Геннадій Кофман, режисер, продюсер

Олена Красиля, керівник туристичного проєкту, гід

Іван Красников

Дмитро Кузубов, головний редактор онлайн-медіа «Люк»

Владислав Кулик, дизайнер

Валерія Кульшицька, екскурсовод, підприємець

Вова Купянський, митець

Наталія Курдюкова, співзасновниця медіагрупи "Накипіло"

Наталія Ластовець, старший викладач кафедри українознавства ХНУРЕ

Кирило Леонідов

Олена Лептуга, головна редакторка медіагрупи «Накипіло»

Антон Лещенко

Ярослав Ліхолєтов, голова Харківського міського центру захисту історико-культурної спадщини ГО ''Українське товариство охорони пам'яток історії та культури''

Тетяна Логвіна, журналістка

Олександр Лойко

Володимир Лопатько, архитектор-реставратор, член Національної спілки архитекторів України, член Українського комитету ICOMOS

Ігор Лосієвський, доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник культури України

Володимир Мазур, журналіст, сценаріст телевізійних програм

о. Віктор Маринчак, настоятель храма Іоана Богослова ПЦУ

Наталка Маринчак, поетка, письменниця

Володимир Маслійчук, доктор історичних наук, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Євген Маслов, журналіст

Олена Матіжева

Сергій Мачульский, засновник та СЕО в Ukrsofa

Ростислав Мельників, літератор

Олександр Мензеров, айтівець

Олександра Миронова, журналістка

Вікторія Мілютіна, керівниця Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ

Ольга Мірошник, президент Фонду місцевої демократії

Катерина Мішеніна, лікарка, громадська діячка

Еліна Могилівська

Микола Мох, актор, волонтер, громадський активіст

Сергій Назаров, музикант

Вікторія Нестеренко, викладачка ХНУ імені В. Н. Каразіна

Марина Ніколаєва, журналістка

Алла Ніколаєвська, доцент ХНУ імені В. Н. Каразіна

Валерій Ніколаєвський, кандидат філософських наук, професор кафедри соціології соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Дмитро Ніколенко, громадський діяч, фотограф, content strategist

Ольга Нікольченко

Володимир Новгородов, дійсний член міжнародного комітету охорони пам’яток та історичного середовища (ICOMOS), член-кореспондент Української академії архітектури, член Національної спілки архітекторів України, заслужений викладач ХНУМГ

Наталія Овсянник

Максим Олексієнко, депутат Харківської міської ради 6 скликання (2010-2015 рр.)

Валентина Олішевська

В'ячеслав Омельченко, письменник, вчитель історії

Наталія Орябінська, викладач ХНУ імені В. Н. Каразіна

Тетяна Островська, поетка, письменниця

Людмила Охрименко, письменниця

Наталія Павленко, співробітниця БібліоХаб3017

Зоя Панова, головна архітекторка ТОВ « АБК «Портал-21», член Національної спілки архітекторів України

Андрій Парамонов, дослідник історії Харкова

Яна Партола, театрознавець, декан театрального факультету ХНУМ

Олександра Пархоменко, вчителька

Леся Пасічник

Ірина Перцева, член територіальної громади м. Харкова

Дмитро Петров, актор театрів ім. Т. Г. Шевченка та "P. S."

Сергій Петров, історик, дописувач і популяризатор редагування української Вікіпедії, громадський активіст

Ілля Пишняк, розробник, перекладач

Ігор Піддубний, журналіст, режисер-документаліст

Олесь Підкова

Еліна Плєшкова, зав. сектором соціокультурного центру ХДНБ ім. В Г. Короленка

Олеся Повидиш, вчитель малювання

Надія Полянська, завідувачка відділу "Україніка" ім. Т. Г. Шевченка ХДНБ ім. В. Г. Короленка

Дар’я Попова

Дмитро Порошин, пенсіонер

Дарина Потапова

Дана Прокопчук

Світлана Проценко, директорка середньої школи #11 м. Харкова

Тетяна Пушкаш, перекладачка англійської та німецької мов, директор IT компанії

Максим Радченко

Юліта Ран, письменниця, драматургиня

Світлана Резван, громадська активістка

Ольга Рєпіна, працівниця у компанії «Концерн АВЭК и Ко»

Маргарита Рівчаченко , журналістка

Інна Роменська, письменниця, викладач історії для дітей

Людмила Рубаненко, віце-президент ВПГО «Спілка аудиторів України», заслужений економіст України

Ксенія Руденко

Борис Севастьянов, музикант

Ірина Семенюк, вчитель

Ольга Ситковскька, журналістка

Світлана Скляр, літературна редакторка

Олег Скрипнік, журналіст

Дмитро Скуріхін, автор мобільного додатку KharkivHeritage та співавтор проекту Constructivism.Kharkiv

Ігор Солодовнік

Єва Сольська, дитяча письменниця

Артем Сосіпатров, член Координаційної ради ГО "Зелений Фронт", помічник-консультант депутата Харківської міськради

Віра Степанова, історикиня

Валентина Сушко, кандидат історичних наук, етнолог

Марія Тахтаулова, кандидатка історичних наук, начальниця Північно-Східного відділу міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті

Світлана Телегіна, бібліотекар, вікіпедистка

Дмитро Терновий, драматург, співзасновник Театру на Жуках

Яків Томський, журналіст

Тетяна Трофименко, літературна критикиня

Татьяна Узун

Світлана Філіппова

Оксана Фоменко, завідувачка бібліотеки коледжу харчової промисловості

Аліна Ханбабаєва, громадська діячка

Микола Холтобін

Наталія Цимбал, акторка театру та кіно

Геннадій Цупін, перекладач

Валентин Чебанов, вчений, член-кореспондент НАН України