Росіяни обстрілюватимуть критичну інфраструктуру України. Заклики до ударів по ТЕЦ та електростанціям усе частіше лунають із вуст пропагандистів московських телеканалів. Це значить, що у найближчі місяці в Харкові можуть бути перебої зі світлом, опаленням та газом. 

Харків'яни звикли до того, що комунальні служби міста та області творять дива, бо попри жорстокі обстріли інфраструктури мережі лагодять у стислі терміни. Але навесні було чимало прикладів того, як мешканці будинків на Салтівці та Рогані на тижні залишалися без опалення та води, а на П'ятихатках електрики не було кілька місяців. Тож готуватися треба до гіршого.

Зігріти рядового харків'янина

У міській раді запевняють, що опалювальний сезон-2022 розпочнеться, як і у минулі роки, у середині жовтня. Але цього разу не все залежить від бажань та можливостей чиновників та комунальників. Від початку війни росіяни регулярно виводять з ладу котельні "Харківських тепломереж", 11 вересня вразили ТЕЦ-5 та Зміївську ТЕС. Тоді це призвело лише до тимчасового відключення електрики, але в зимовий період ТЕЦ забезпечує теплом і гарячою водою щонайменше 20% жителів Харкова та передмість. Тож удари по ній напевне призведуть до тимчасового припинення теплопостачання.

До таких екстремальних умов можна підготуватися. Найперше, що радять фахівці з енергоефективності — утеплити вікна та двері. Особливо у тому випадку, якщо старі рами не міняли на нові склопакети. Бабусині методи з підкладанням вати та заклеюванням щілин газетами зараз неефективні, бо є сучасні матеріали, що дозволяють зберігати тепло. Стрічку поролонового ущільнювача можна купити за 99 гривень, гумовий кращої якості коштує від 1000 гривень. Будівельники радять ставити ущільнювачі на вікна та двері, а також додатково обробляти вікна герметиком.

Можна додатково встановити на вікна теплозберігаючу плівку. Вона прозора і не буде затемнювати кімнату, як звичайна плівка, якою часто оббивають вікна в приватному секторі. Коштує така плівка 200-250 гривень за комплект на одне вікно.

Наступна задача — підтримувати тепло в квартирі. Добре, якщо буде електроенергія, тож можна буде увімкнути обігрівач. Вибирати варто енергозберігаючі моделі — оплату рахунків за електрику ніхто не скасовував. Краще про всяк випадок запастися грілками — електричними та звичайними гумовими, бо електрики може й не бути. Звичайні гумові грілки від струму не залежать, але й тепло довго не тримають. Є альтернатива — грілки термохімічного способу нагріву. Вони виготовлені із спеціального волокна, яке нагрівається при контакті з повітрям. Їхня основна перевага — довготривалість, така грілка зберігає тепло до 12 годин. Недоліків кілька — вони маленька, одноразові і їх доволі важко знайти у наявності. Продається лише в туристичних крамницях. 

Є ще старий метод — нагріти цеглину на газу, обгорнути тканиною та покласти в постіль. Але треба бути обережними і не полишати цеглу на пічці без нагляду.

Час згадати модні інтер'єри 80-х та витягти з комор бабусині килими. Вовняний килим ще й поглинає зайву вологу з повітря, що не зайве у дощову погоду. 

А от пічки-буржуйки в квартирах ставити не варто — майже неможливо в умовах багатоквартирного будинку забезпечити їхню експлуатацію без ризиків виникнення пожеж та отруєння чадним газом. 

Кожен стане туристом

Туристичне спорядження, яке призначене для виживання у лісі та горах, може стати в пригоді і в звичайних квартирах. Варто придбати туристичний спальник, бо в ньому спати значно тепліше, ніж під ковдрою — у цьому випадку не знадобляться і грілки. Зимові спальні мішки зберігають тепло навіть при температурі -10. Але вони доволі дорого коштують — від двох тисяч гривень і більше. На ринку вже спостерігається певний дефіцит, бо мішки масово закуповують для потреб армії. 

У туристичних магазинах є й інші речі, які можуть стати у нагоді. Наприклад, газовий пальник виручатиме у випадку аварій на газогоні та відсутності електроенергії. Найдешевші моделі коштують від 800 гривень, до них необхідно придбати балони.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Північній Салтівці планують розпочати опалювальний сезон

Купувати великі нетуристичні газові балони можна тільки тим, хто живе у приватному секторі та може тримати їх надворі. В умовах багатоповерхового будинку заносити такі балони в квартири небезпечно. Розпалювати туристичний газовий пальник теж потрібно з дотриманням усіх правил безпеки, у добре провітрюваних приміщеннях, а краще — надворі. На такому пальнику можна закип'ятити воду, щоб попити чай та залити їжу швидкого приготування. Підігріти воду можна й на сухому спирті.

Термобілизна та туристичний одяг зараз продаються не лише в спеціалізованих крамницях. Туристичні штани та кофти відрізняються від звичайного теплого одягу з натуральних тканин тим, що добре вбирають вологу і швидко сохнуть.

Завжди на зв'язку

Під час обстрілів часто зникає електричний струм, тож безліч харків'ян планують купувати бензинові генератори. Це не найкращий вихід для квартир у багатоповерхівках, адже генератори, що працюють на бензиновому паливі, виводять у повітря велику кількість шкідливих речовин. У крайньому випадку його можна поставити тільки на балконі і обов'язково організувати систему виведення шкідливих речовин на вулицю за допомогою спеціальної термостійкої трубки-патрубка. Аби правильно підключити такий агрегат, потрібні спеціальні знання.

Якщо не йдеться про довгострокові періоди відключення електрики, краще запастися павербанками. Вони безпечні і дозволять тримати високий рівень заряду у смартфонах та інших пристроях. Від них же через роз'єм USB можна буде підзарядити ноутбук. Освітлення забезпечать ліхтарі — як акумуляторні, так і на батарейках. Краще мати і ті й інші, аби дивесифікувати ризики, а також запас батарейок і свічок. Не завадять і портативні сонячні панелі, від яких також можна заряджати гаджети, але коштують вони чимало — від двох тисяч гривень найменші, та й за умов похмурої харківської зими не дуже практичні. 

У ДСНС радять купити радіоприймач на батарейках. Якщо довго не буде електрики і зникне мобільна мережа, з такого радіо можна буде дізнаватися новини.