Харків переживає найчорніші дні своєї історії. Навіть під час Другої світової війни місто не зазнавало таких руйнувань. Обстріли пошкодили кожну четверту будівлю. Але найкращі архітектори світу вже працюють над планом відновлення міста.

Чотири місяці поспіль Харків щодня обстрілюють з артилерії, літаків та ракетних установок. Місто залишили, за різними даними, від третини до половини його мешканців, 200 тисяч людей втратили житло, зруйновані школи, підприємства та адміністративні будівлі. У цей час славетний британський архітектор Норман Фостер збирає команду, аби розробити новий Генплан міста та проект його відбудови. Нічого дивного — адже свого часу саме в таких умовах виник Генеральний план столиці батьківщини Фостера — Лондона. У 1940 році фашисти почали бомбардувати місто, а британські архітектори працювали над новим виглядом столиці. Через два роки Генплан був готовий — але війна ще тривала, тож довелося почекати до 1947-го, коли його почали втілювати у життя. 

Ймовірно, така сама доля чекає і новий Генплан Харкова — мине чимало років, перш ніж задуми можновладців та архітекторів стануть реальними новими кварталами, зеленими зонами та індустріальними парками. Але вже зараз ми можемо оцінити їхні пропозиції. 

1. Архітектура високих технологій

Розробка Генерального плану міста почнеться з оцінки шкоди, яку завдала Харкову війна. За попередніми оцінками, близько 500 будівель не підлягають відновленню — їх можна буде тільки знести. Разом із будинками були зруйновані і котельні, які забезпечували їх теплом, тому об'єкти інфраструктури будуватимуться разом з новими будинками. Міський голова Ігор Терехов припустив, що місто поступово відмовиться від енерговитратних та неефективних централізованих тепло- та водопостачання. Зараз водою та теплом Харків забезпечують великі структури — "Харківські теплові мережі" та "Харківводоканал".

"Люди мають якнайшвидше отримати якісне житло, побудоване за новими стандартами, з новими енергозберігаючими технологіями, з автономним водопостачанням та котельними, з невеликим "плечем" доставки тепла та гарячої води", — заявив мер під час одного з включень в ефірі телемарафону.

При цьому ті будинки, які вціліли, теж, на думку мера, треба ремонтувати, відразу перебудовуючи їх за принципами енергоефективності. Система теплопостачання має стати зонованою, щоб у разі аварії вся система не відключалася. Замість водопроводу через усе місто пробурять локальні свердловини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Куди переведуть учнів та вчителів зі зруйнованих шкіл у Харкові

Міський голова передбачає, що нове житло будуватиметься не точково, як до війни, а відразу кварталами, де будуть школи, дитсадки та магазини. Процес будівництва та процес розбору завалів планують робити паралельно, а будівельні відходи використовувати під час зведення нових споруд. Таку ідею висловив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.

"Такі будівельні відходи можуть мати повторне використання при відбудові країни: на будівельних роботах з відновлення пошкоджених об’єктів та виробництві необхідних будівельних матеріалів", — сказав міністр.

До війни харківські забудовники надавали перевагу багатоповерхівкам, майже всі нові будинки в місті мали 10 і більше поверхів. Чи відмовляться архітектори від такої концепції, поки невідомо, але панельних будинків у Харкові обіцяють більше не зводити.

2. Бомбосховища та паркінги

За день до початку війни міський голова Ігор Терехов казав: у Харкові є 300 бомбосховищ на підприємствах та більше 4000 укриттів, і вони повністю готові до війни. Вже наступного дня харків'яни зрозуміли, що більшість підвалів у багатоповерхівках не пристосовані для укриття від обстрілів, а потрапити у бомбосховище на підприємствах можуть лише співробітники цих підприємств. Тож єдиним справжнім сховищем у місті виявилось метро.

Добре, що це зрозуміли і в мерії. Ігор Терехов обіцяє, що нові будинки в Харкові будуватимуться обов'язково з бомбосховищами.

"Ми зробили висновки з цієї війни. Обов'язково будуть бомбосховища, підземні паркінги, які будуть і є бомбосховищами, у школах з'являтимуться бомбосховища, у дитячих садках", — пообіцяв виправити помилки міський голова.

Цілком імовірно, що наявність бомбосховища в будинку буде обов'язковим в Україні. Верховна Рада прийняла за основу законопроект № 7398 заступниці голови парламентської фракції “Слуга народу” Олени Шуляк про обов’язковість бомбосховищ при будівництві нового житла.

3. Нова транспортна схема

Професор Оксфордського університету, фахівець у галузі технологічних та економічних змін Єн Голдін під час обговорення Генерального плану Харкова сказав, що бачить місто таким, яке підтримає "зелену" економіку ЄС— відмову від автотранспорту на користь вело- та пішохідних доріжок. 

Під час обговорення залучення інвестицій для Харкова на Міжнародному форумі пропозиції професора підтримав міський голова. Ігор Терехов сказав, що необхідно використовувати електробуси замість старих автобусів, нові безшумні швидкісні трамваї, оновити рухомий склад вагонів метрополітену. Ця теза дещо суперечить обіцянці будувати багато паркінгів.  Якщо в місті буде багато велодоріжок та громадського транспорту, то харків'янам не знадобиться багато машин, а, значить, і підземних стоянок для них.

До того ж, до щасливого майбутнього харківські трамваї можуть просто не дожити. Половина вагонів були знищені обстрілами, зруйновано ремонтний цех Салтівського трамвайного депо, найбільший у країні. Трамвай більше не пов'язуватиме Салтівку з центром міста, бо навесні комунальники зняли трамвайні рейки з вулиці Весніна. І такі дії поки що теж не відповідають обіцянці будувати нові трамваї та електробуси для усієї України в індустріальних парках. 

Що ж стосується велодоріжок, то ще до війни у міськраді обіцяли збудувати 76 кілометрів велошляхів у рамках проекту "Зелений каркас". Велосипедні та пішохідні доріжки мали об'єднати зелені зони Харкова. Планували почати з реконструкції Журавлівського гідропарку вже в 2022 році, але завадила війна. Тож є усі шанси, що до цього проекту повернуться в мирний час.

4. Рейхстаг на місці облради

Від бомбардувань та обстрілів постраждало безліч архітектурних пам'яток Харкова, у тому числі — будівля обласної ради та адміністрації на площі Свободи. Руйнування такі значні, що після попередньої експертизи голова обласної воєнної адміністрації Олег Синєгубов заявив, що вона не підлягає відновленню і її, скоріше за все, знесуть.

Архітектурну спільноту Харкова це обурило. Адже Будинок рад — пам'ятка, отже, охороняється законом.

"Відновити можна все! Найголовніші приклади Варшава та Дрезден — міста, які зрівняли із землею під час ІІ Світової війни. Наразі це історичні міста із пам‘ятками архітектури різних будівельних епох. Якщо вони себе відновили, то нам із нашими ураженнями грішно казати, що ні — відновленню не підлягає", — вважає архітекторка Катерина Кублицька.

Пізніше в адміністрації уточнили, що висновок про аварійність — попередній, а на будівлю чекає ще безліч експертиз. Норман Фостер, який готує новий Генплан, запропонував свій варіант збереження споруди: залишити фасад, перебудувати внутрішні приміщення та накрити будинок скляним куполом. Саме так свого часу він реконструював будівлю Рейхстагу в Берліні. 

5. Знести Північну Салтівку

На відміну від будинку обласної ради, зруйновані багатоповерхівки на Північній Салтівці — не пам'ятки, тож, ймовірно, будуть знесені. Цей район найбільше постраждав від бомбардувань та обстрілів, деяких вулиць, наприклад, Наталії Ужвій, вже фактично не існує.

"Кілька великих вулиць просто зруйновані вщент. Будинки там не підлягають відновленню. Іншого виходу, як будувати нові, немає", — заявив під час візиту до Харкова заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко.

Питання в тому, де будувати ці нові будинки. Територія північного сходу Харкова — досі небезпечне місце для життя. Сюди долітають не тільки ракети, а й звичайні снаряди російської артилерії. Якщо розпочинати будівництво нових кварталів до остаточної відмови Росії від війни в Україні,  розглядати північний схід Харкова як місце для відбудови неможливо — надто близько до зони бойових дій. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Харкові створять реєстр знищених та пошкоджених під час війни будинків

"На мою думку, північні околиці міста відбудовувати не слід. Їх треба законсервувати і крапка. Північні околиці будуть небезпечні ще десятиліття. І як власник квартири на північно-східній околиці, я би не хотів туди повертатися, бо це стратегічно небезпечний район (не кажучи про те, що він сильно поруйнований). Будувати нове житло треба у південному напрямку", — вважає історик і громадський діяч Сергій Петров.

У будь-якому випадку, міжнародні інвестори не дадуть грошей на будівництво, допоки в Харкові не буде миру. А, значить, і масштабі відновлення до того часу не розпочнуться. Поки Норман Фостер шукає в свою команду архітекторів, харків'яни можуть долучитися до розробки Генплану, заповнивши анкету на сайті міськради.