Про психологічні війни, Росію, Захід, Японію і Шевельова — БЛОГ

Люди, не годуйте вампіра! Готуйтесь проткнути його кілком.

Люди, не годуйте вампіра! Готуйтесь проткнути його кілком. 

Трохи втомилась заспокоювати своїх західних друзів (у них усіх panic disorder чи щось близько того). Зокрема пояснювати, що це й є головна зброя Кремля — індукований психоз: замість жити своє життя, творити-будувати-мислити-розвиватись, ви спускаєте енергію й невідшкодовний час свого життя в чорний унітаз "планів Путіна": він диктує вам свій порядок денний. На фіга ж йому якось іще "нападати", коли він і без зайвих затрат, надурняк може вас розчудесно паралізувати якою-небудь одною ексцентричною новиною, і ви ні про що більш не будете думати цілими днями?..

(Колись на моїх очах у такий спосіб було паралізовано ціле покоління інтеліґенції — покоління моїх батьків, оте, котре починаємо називати "Задушеним Відродженням" — і я знаю, наскільки для нас досі — досі!!! — "невидимими" й незначними здаються ці форми психологічної війни, хоча в КГБ ними займались цілі департаменти: досі "Арештовану Коляду" ми бачимо — обшук-арешт-тюрма, це "понятно", а неможливість, десятиліттями, для десятків тисяч людей займатись улюбленою працею — це вже "не так понятно", і ніби й "не так страшно" — не повісили ж, як Івасюка, не зарубали, як Горську, не "залікували" в тюрмі до смерти, як Марченка й Снєгірьова! — ну а вже коли людина роками тільки тим і зайнята, що "грає в шахи" з КГБ, навіть на прогулянці з рідною дитиною обдумуючи стратегії захисту й нападу, то така людина просто зникає з усіх радарів, навіть в очах своїх близьких:

— Що ти кажеш, татку?

— Нічого, нічого, доцю, це я думаю, як я з одним дядьом буду розмовляти...

І так дівчинка звикає, що татко завжди зайнятий. Іноді, коли під час прогулянки його внутрішній монолог проривається уривчастим бурмотінням, вона перепитує:

— Це ти думаєш, як з одним дядьом будеш розмовляти?..

— Так, так...

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До Харкова приїхала Оксана Забужко

І тільки через пів століття, вирісши, дівчинка розуміє, що її теж тоді було окрадено: вона теж жертва психологічної війни — андроповські технології "непомітно" відгризли і в неї колосальний шмат ресурсу, якого вона недоотримала через те, що її батьки в цей час мусили готуватись до наступного допиту і, замість спогадів, писати скарги в ЦК КПРС — тодішній еквівалент "кол-центру"...)

А сьогодні Путін — продукт "андроповської школи" — застосовує цю технологію вже в масштабі цілих країн. І всі ведуться.

Цілий тиждень повторюю на Захід на різні лади, телефоном і на письмі: люди, не годуйте вампіра! Готуйтесь проткнути його кілком, але, ради всього святого, не панікуйте, — не розмовляйте (подумки) з Путіним, розмовляйте зі своїми дітьми!

І на цьому тлі — зненацька, як ковток свіжого повітря, розповідь про реакцію японських ЗМІ: єс!!! оце воно! Відчуйте різницю.

"Банзай" там уже чи не "банзай")), а психологічно — єдино грамотна реакція: та, що забезпечує концентрацію сил, а не їхнє розпорошення. Аж я, мимоволі облизнувшись, вкотре подумала про геніальність Юрія Шевельова, з його прогнозом щодо ролі Японії в цивілізації 21-го ст. (хто читав наше Листування, той в темі, хто не читав — стисло: Шевельов захоплювався Японією тому, що (крім Пд. Кореї) це, казав, єдина країна, якій вдалась модернізація на традиційній основі: невикористаний резервний шанс людства на майбутнє, коли Захід остаточно виснажиться...)

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У День Соборності України у Харкові встановлять дошку Юрію Шевельову

Учімось. Читаймо. Озброюймось.

Оригінал: Оксана Забужко/Facebook