Важный вопрос о значении волонтерства
Написал мне командир батальона, известный всей стране кадровый офицер, человек интеллектуальный и совестливый:
"З самого початку волонтерство в Україні показало, наскільки єдині армія та народ, показало що ми можемо все. Але зараз, існування волонтерство в тому вигляді як воно є, це свідчення слабкості та беззубості держави.
Я знаю, що є волонтери які розуміють що давно уже треба було припинити допомагати арміі матеріально, а саме закуповувати різні засоби та обладнання. Натомість є й такі, що не можуть ніяк припинити це робити. Краще б зібрані кошти людей використовували для допомоги пораненим. Третій рік іде. А в арміі до цих пір просять все, як і на початок війни. Доки волонтери будуть давати все, навіть те, що закуповує та постачає для армії держава, доти армія сама не дасть. Я впевнений, що використовуючи наявність волнтерської допомоги, списується величезні суми коштів. Це не вирішення проблеми. Це створення іншої проблеми.
Я спілкуюся з багатьма волонтерами, вони не можуть цю тему підняти. Бо іх звалюють інші волонтери.
Ну а нам, військовим, Ви знаєте як зручно. Не треба списувати нічого, попросив-привезли. Зручно".
Ну что ж, напишу. Я согласен с этими словами. считаю, что обществу пора пересмотреть свое отношение к помощи нашим воинам. Любая волонтерская помощь должна обязательно легализовываться и ставиться на учет в части. Поставлять надо только то, что государство не предусмотрело. При этом нормы обеспечения и то, чем обеспечена часть от государства командиры должны волонтерам честно показывать и обеспечивать их выполнение. Волонтер уже не может работать просто как курьерская служба, волонтер должен стать часть системы гражданского контроля за состоянием дел в силовых структурах. Помогая нашим воинам, надо помогать изменить страну и заставить государство выполнять свои функции в полном объеме. Другого пути нет. Вернее, любой другой путь - это большая ошибка.
