Чому борги Приватбанку буде віддавати вся країна
Давайте будемо відвертими: проблеми у Приватбанку виникли не вчора. І не вчора він став загрозою стабільності фінансової системи країни із дірою за різними оцінками близько 150 мільярдів гривень.
Причому сама фінустанова - гарний приклад створення у країні сучасного, системного бізнесу. Приватбанк сьогодні - це 54% емітованих платіжних карток, 59% торгових терміналів, 60% банкоматів. Через інфраструктуру цього банку здійснюються близько 2/3 усіх роздрібних безготівкових трансакцій. Банк зібрав більше 150 мільярдів депозитів населення (це 36% від загального обсягу). Отже, Приватбанк став надзвичайно важливою частиною платіжної інфраструктури держави. І не було б у цьому факті нічого загрозливого, якби не та бізнес- модель, яку за ці роки вибудував його власник.
Експерти уточнюють, що близько 85% кредитного портфелю банку (190 мільярдів гривень) - це кредити компаніям, що входять в орбіту групи Приват. Тобто власник кредитував свій бізнес за рахунок клієнтів, що довірили кошти Приватбанку. При цьому більшість цих кредитів, як стверджують представники Нацбанку та міністерства фінансів, фактично не забезпечені заставою. Дві третини з них видані під заставу майнових прав на майбутню виручку. Це означає лише одне: якщо позичальники припинять обслуговувати свої борги, банк не зможе стягнути з них нічого, а значить не буде спроможний повернути кошти вкладникам. Хто у такому випадку постраждає найбільше? Як завжди, простий українець - той, хто роками відкладає зароблене на житло, автомобіль, відпочинок або на старість. У небезпеці опиняться і тисячі підприємців, які намагатимуться врятувати хоча б щось.
Уявімо лише, що всі ці люди прийдуть під Нацбанк зі своєю бідою! Допустити такий вилив народного гніву - означає вчинити злочин проти держави і її громадян. Бо якщо українці вже навчилися жити в умовах неоголошеної війни на Донбасі і тарифного зашморгу, то таку масштабну фінансову наругу навряд чи спокійно витримають.
І ось банк націоналізовано. Дійсно, без державної допомоги він вже не міг існувати. Останній звіт рейтингового агентства Fitch це підтверджує. За його даними, здатність Привату виконувати свої зобовязання залежали від доступу до кредитів рефінансування НБУ і можливості залучати нові депозити. Це ніщо інше як піраміда. І якщо її вчасно не припинити, з нами просто припинять співпрацювати міжнародні кредитори. У тому числі і МВФ.
Фінансову систему країни начебто врятовано. Та чому не чути гучних аплодисментів? Бо насправді націоналізація - це боротьба з наслідками. Але не причинами. Так, вона заспокоїть кінцевого вкладника. Але чи відповість за масштабну аферу той, хто її збудував?
Давайте згадаємо історії збанкрутілих банків «Фінансова ініціатива», VAB, «Фінанси і кредит», «Імекс». На них держава, а значить всі платники податків, витратила 47, 5 мільярдів гривень. Це сума заборгованості за рефінансуванням НБУ та сума депозитів, які підлягають компенсації з Фонду гарантування вкладів. Для порівняння: річний бюджет Міноборони в 2016 році склав всього на 10 мільярдів більше - 57 мільярдів гривень. Однак власники цих банків - олігархи Олег Бахматюк, Костянтин Жеваго, Леонід Клімов, які довели свої фінустанови до банкрутства, досі не покарані.
Тобто схема дуже проста. Спочатку банк залучає кошти від населення та юросіб. Потім виводить їх на офшори або кредитує свій бізнес. Потім шляхом шантажу або корупції отримує рефінансування та покриває свої ж борги. І так кілька разів. ПриватБанк не перший, та, на жаль, не останній. Ця схема працювала і за президенства Януковича, і за президенства Ющенка, і коли прем'єром була Тимошенко. У 2008 році держава виділила на рефінансування 169,5 млрд гривень, у 2009 - 77,7 млрд, 2014 - 222,3 млрд. Проте як довго країна буде сплачувати борги кількох олігархів?
Ігорю Коломойському, як і його «колегам» по іншим збанкрутілим банкам, така афера не повинна минутися так легко. Вкрадене у держави і вкладників треба повертати. І по своїм боргам треба нарешті платити зі своєї кишені, а не гаманців мільйонів українців.
