Харківські нардепи-мажоритарники: хто найгірше голосує і найчастіше кнопкодавить

Харківську область у Верховній Раді представляють 14 депутатів. Громадський рух Чесно зібрав дані про їхню парламентську роботу, щоб виборці могли зробити поінформовані висновки.

Загалом мажоритарники Харківщини прогуляли 40 % голосувань у Верховній Раді. При цьому не брали участь у 42,4 % голосуваннях, будучи присутніми на роботі.

Найбільше прогулюють парламент депутати Валерій Писаренко ( 69, 3 % пропусків) та Олександр Фельдман (66,4 %). Більше половини засідань пропустили мажоритарники Анатолій Денисенко (55,7 % прогулів), Дмитро Добкін (40,7 %) та Дмитро Шенцев (40,2 %).

Відповідно, більшість мажоритарників Харківщини погано беруть участь у голосуваннях. Аж 12 із 14 депутатів проігнорували більше половини голосувань. Найменше голосують нардепи Євгеній Мураєв, Дмитро Добкін та Валерій Писаренко.

Мажоритарники Харківщини - знані кнопкодави, тобто, вони голосують за інших депутатів за їхньою згодою або без. Найбільше кнопкодавлять Віталій Хомутиннік (15 зафіксованих випадків), Анатолій Денисенко (11 зафіковані випадки) та Володимир Кацуба (7 зафіксованих випадків). Нагадаємо, що кнопокодавство - це порушення Конституції України (ст. 84).

Згідно з даними каталогу фігурантів антикорупційних розслідувань ЗМІ, зібраного Громадським рухом ЧЕСНО, 8 депутатів-мажоритарників Харківської області згадувалися в таких матеріалах.

Щоб з’ясувати ставлення депутатів до реформаторських ініціатив, Громадський рух ЧЕСНО обрав 8 законопроектів, щодо яких голосували депутати парламенту 8-го скликання: Закон про публічні закупівлі, Закон про добровільне об’єднання територіальних громад, Закон про національну поліцію, Закон стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації, Закон про освіту, Закон про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів, Закон про вибори народних депутатів України і Виборчий кодекс України. Як бачимо з таблиці, мажоритарники Харківщини майже не підтримують ці ініціативи. Так, аж 8 із 14 нардепів не брали участь у голосуванні за жодну з цих реформ.

Змінити виборчу систему обіцяв Петро Порошенко, коли балотувався на посаду Президента України в 2014 році. “Я маю абсолютно тверде переконання, який закон є оптимальний — це пропорційна система з відкритими списками”, — казав він тоді. Ухвалити новий виборчий закон з пропорційною системою та відкритими списками зобов’язалися і народні депутати чинного парламенту в Коаліційній угоді. Під цією угодою підписались 302 депутати від 5 фракцій.

Реальний крок до того, щоб провести парламентські вибори-2019 за новою системою, Верховна Рада зробила 7 листопада 2017 року. Тоді був ухвалений у першому читанні Виборчий кодекс (законопроект №3112-1), який передбачає відкриті регіональні списки для парламентських і частини місцевих виборів. Авторами проекту є депутати Олександр Черненко та Леонід Ємець, а також спікер Андрій Парубій. Проте відтоді кодекс “завис” у Комітеті з питань правової політики і правосуддя, що розглядає правки до законопроекту, яких подали аж 4 300.

Щоб нагадати депутатам про їхні зобов’язання, 15 травня в кожному обласному центрі та 17 травня в Києві під Верховною Радою відбудеться Всеукраїнська акція “Ні!” виборам за законом Януковича” з вимогою невідкладно ухвалити кодекс у другому читанні.