Метою візиту таки було "себе показати, на людей подивитися"
Приємно бачити реакцію на свій пост про результати візиту Гройсмана до США.
Реакції багато - від майже миттєвих блогів на УП, до публікації маси прес-релізів, підборок фотографій тощо.
Висновків з усього прочитаного і побаченого я роблю кілька:
1. Гройсман таки вважає, що в політиці всерйоз і надовго - обростає і обживається консультантами, радниками і тд. Серед яких є розумні люди, які, між тим, давно і добре знають, як заробляти на забаганках українських політиків. Забезпечуючи при цьому мінімальний рух країни в будь-якому напрямку. Тобто майстри зовнішніх ефектів замість політичного процесу.
2. Ніяких нових домовленостей Гройсман зі США не привіз. Цифри допомоги чи перспективного кредитування, які називаються, це все в рамках попередньо озвучених чи прийнятих рішень. Загалом це і не дивно. З точки зору США Гройсман, очевидно, ще не заслужив таких інформприводів, як оголошення під свої візити про якісь програми співпраці, проекти допомоги тощо. Сам Гройсман і його команда елементарно не мали часу такі рішення чи ситуації напрацювати. Отже, метою візиту таки було "себе показати, на людей подивитися". З одного боку в цьому немає нічого поганого - підтримка Вашингтона (навіть декларативна) може бути і є фактором світової політики. Але з іншого, як свідчить попередня практика, українські прем'єри найчастіше не розуміють, що жартома, для красивого слова, для невеликого перебільшення обіцяні в Вашингтоні "літаючі крокодили" на арені українського цирку таки повинні будуть полетіти. Вашингтон - місто привітних ввічливих людей з довгою пам'яттю. І зміна американського президента не обов'язково гарантує, що про ваші обіцянки забудуть.
3. Раз уже у Гройсмана в оточенні є здібні люди, то потрібно їм нагадати, що очікувати критики - не найкраща інформстратегія. Візити в Вашингтон - серйозний політичний фасон. Вже задовго до візиту необхідно розуміти, що є досяжним і відповідним чином вибудовувати інформаційне забезпечення. І повідомлень прес-служби з фоточками після кожної зустрічі - явно замало.
