Дев’ять питань про ХарківПрайд

9 сентября 17:31
Managing Partner в Bagels&Letters PR agency
Фото: Віктор Височин.

Фото: Віктор Височин.

  1. У новинах останніх двох тижнів дуже багато про ХарківПрайд – а що це взагалі таке?

Це правозахисний захід, який складається з освітніх та культурних подій, зустрічей та Маршу ХарківПрайд, який відбудеться 15 вересня.

Його цілі такі:

  • Розповісти про ті проблеми (зокрема – порушення прав, приниження та насильство), з якими в нашому суспільстві стикаються лесбійки, геї, бісексуальні, трансгендерні та інтерсекс люди, тобто ті, кого ми називаємо абревіатурою ЛГБТ+ або ЛГБТІК.
  • Знизити рівень агресії до всіх цих людей і взагалі – до всіх людей, бо всі ми є різними і всі ми є вразливими і можемо потерпати від насильства, дискримінації і просто незручностей у будь-який момент свого життя.
  • Дати можливість різним людям познайомитися, зустрітися: щоб більше знати одне про одну, зав’язати нові контакти, створити нові проекти.

А головне – зробити наше місто більш безпечним та дружнім.

Старт маршу заплановано з площі Свободи о 14:00, але організаторки просять стежити за сторінкою KharkivPride, бо можливі зміни.

2. А, так це “гей-парад!”

Ні. Гей-паради відбуваються у країнах, де ЛГБТ+-спільноті вже є що святкувати, як от, наприклад, у США, де нещодавно ЛГБТ+-люди отримали шлюбну рівність. В Україні за останні 5 років відбулися певні зрушення – наприклад, восьмитисячний Марш Рівності КиївПрайд, проте шлях до справжньої рівності ще дуже довгий. ХарківПрайд – це мирна правозахисна хода, яка зовні мало чим відрізняється від будь-якої іншої: наприклад, зоозахисної або ходи Євромайдану.

Ми знаємо, що є ті, хто не любить прайди через їхню яскравість. Не любити можна все що завгодно, але зізнаймося: карнавалізований елемент свята – традиційний для європейської і багатьох інших культур світу. Ми вдягаємося в яскраве вбрання на новорічні свята, на Василя й Меланки (де навіть чоловіки традиційно перевдягаються то в жінок, то в козу й чорта), на карнавал перед великоднем – і нас це не лякає. То чому ж нас у інші дні мають лякати мирні яскраво вдягнені люди, які йдуть містом, не порушуючи український Закон?

Фото: Віктор Височин.

Фото: Віктор Височин.

3. Але ж це можуть побачити діти!

Ми хочемо, щоб діти бачили головне: місто, де вони живуть, належить їм також. Харківські діти вже бачили, як різні дорослі люди йдуть вулицею, сміються, кричать важливі гасла і несуть прапори. Діти привчаються до того, що за свої права можна боротися.

А лякатися “аморальної поведінки” учасниць та учасників прайду не варто: прайд – це не вечірка, прайд – це правозахисна подія.

4. Але наша Конституція і так гарантує всім рівні права, яких іще прав вам не вистачає? 

У тому-то й справа, що Конституція гарантує, а на практиці багатьох прав люди ЛГБТ+ позбавлені. 

Подекуди, наше законодавство справді добре прописане. Наприклад, воно передбачає покарання за злочини на ґрунті ненависті – відповідні визначення є в кримінальному кодексі. Проте поліція й прокуратура майже ніколи не розслідує й не заводить такі справи, а суди рідко розглядають їх належним чином. Тож багато людей зазнають насильства чи приниження лише тому, що їхня сексуальна орієнтація або гендерна  ідентичність не така, як у більшості. Повноцінної статистики не існує, оскільки люди часто бояться звертатися в поліцію або вважають, що це не має сенсу. 

У деяких же випадках українське законодавство діє вибірково: наприклад, ЛГБТ-люди позбавлені права шлюбу. Можливість укласти шлюб між особами однієї статі вже зафіксована в законодавствах 27 країн, і ще в близько 20-ти можна укласти громадянське партнерство. Навіть тих, що традиційно вважаються релігійними і консервативними, таких, наприклад, як Ірландія, Іспанія або Уругвай.

Відсутність можливості укласти шлюб із коханою людиною – це не забаганка, а можливість отримати різні важливі права, як от не свідчити проти партнера в суді, потрапити в реанімацію до близької людини, бути похованими поряд, успадкувати майно найближчого родича, разом виховувати дитину.

Усиновлення – це дуже актуальне питання, адже багато жінок-лесбійок народжують дітей і виховують їх разом зі своїми коханими. Але якщо з біологічною матір’ю щось трапиться – дитина ризикує потрапити до інтернату, фактично – при живій другій матері. 

Або уявіть собі. Ви живете все життя разом із людиною, яку любите. Раптом ваша кохана потрапляє до реанімації – і ви навіть не може її відвідати, бо за українським законодавством ви не є членом родини. У випадку ж найгіршого ви не зможете ні безпроблемно забрати тіло для поховання, ні автоматично успадкувати спільно нажите майно.

Є й проблеми з правом на роботу й освіту. Адже для того, щоб зберегти робоче або навчальне місце, тисячі людей змушені приховувати свою орієнтацію або справжніх членів родини. Закон, звичайно ж, НЕ дозволяє звільнити людину через її сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність, але умови роботи в колективі можуть стати нестерпними.

5. Добре, але для чого з цим виходити на вулиці?

З 2014 року ми, українці і українки, надто добре знаємо: вдома на кухні свої права не відстоюють. Щоб тебе помітили і почули – ти маєш заявити свої проблеми в публічному просторі.

До того ж, прайди дають наснагу та підтримку ЛГБТ+ людям відкриватися і жити повноцінним життям. Є англійський вираз “coming out” (камін аут), який використовують, коли людина зізнається в своїй секусальній орієнтації та/або гендерній ідентичності. Він якраз і означає “вихід назовні”, інколи навіть кажуть “вихід із шафи”. Це так ніби людина все життя сиділа в темряві і боялася, а потім вийшла на світло і стала вільною.

6. Але ж Прайд в Харкові заборонив мер!

Ні, це не так. На щастя для нас усіх ані мер, ані навіть міська рада не можуть заборони мирне зібрання громадян, право на яке нам усім гарантоване 39 статтею Конституції України. Якби можна було так просто заборонити правозахисний марш, не було б ані мітингів за доступний інсулін, ані проти корупції, ані інших важливих подій, а ми б жили в середньовічному феодальному ладі.

Міськрада справді збиралася подати до суду про заборону ХарківПрайду і навіть виклала позовну заяву у себе на сайті, але зрештою перший заступник міського голови Ігор Терехов повідомив, що міськрада прийняла рішення цього не робити. Як повідомляє Mediaport, мер Геннадій Кернес пояснив відмову так: «Чому? Тому що ми бачимо, що це такий захід, якому потрібно забезпечити безпеку. Ми не можемо обмежувати їм, заборонити».

І справді, міська рада сама по собі не могла б обмежити мирне зібрання. Така заборона означала б, що Україна знову (минулого разу – в 2013) зрадила своєму європейському вектору розвитку. Заборонити міг би лише суд, якби ця подія загрожувала національній безпеці, спонукала до вчинення кримінальних правопорушень, становила загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей (ст. 280 КАС України). Нагадаємо, що з 2014 року в Україні не було жодної заборони мирних зібрань.

До речі, публікація петиції на сайті міськради “Про заборону гей-параду”, на яку посилалася в своїх заявах мерія, є незаконною та навіть антиконституційною. Закон України “Про звернення громадян” (стаття 23) говорить, що “Електронна петиція не може містити пропаганду насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини”. 

Фото: Віктор Височин.

Фото: Віктор Височин.

7. Так а хто робить ХарківПрайд? Якісь іноземні організації?

ХарківПрайд роблять харків’янки і харків’яни – це лесбійки, геї, бісексуальні, гетеросексуальні люди різних гендерних ідентичностей. Їм допомагають колеги з інших міст України і підтримують колеги з інших країн. Координує роботу з підготовки ХарківПрайду ГО “Харківське жіноче об’єднання “Сфера”. 

Організація заснована у 2008 році і відтоді робить освітні проекти для жінок, щодо жінок та ЛГБТ+. А з 2018 року ГО “ХЖО “Сфера” координує ком’юніті-центр ПрайдХаб. У це місце може прийти будь-яка дружня до різноманіття людина та скористатися різними можливостями – доступом до мережі Інтернет, принтером, попити каву, провести робочу зустріч або цікавий захід. Наприклад, тут були презентовані проекти фестивалю соціальних ініціатив та сучасної музики Plan B, Харківської правозахисної групи, Кризової психологічної допомоги, екологічних ініціатив Веган-фест та ZeroWaste.

“Сфера” та ЛГБТ+спільнота багато робили й раніше, проте зараз можуть іще більше завдяки підтримці донорських організацій: зокрема, NDI (Національний демократичний інститут Міжнародних відносин) та Посольства Великої Британії в Україні. Організацію ХарківПрайду також підтримали (зокрема фінансово) Freedom House (міжнародна організація з підтримки правозахисних ініціатив) та Human Rights Campaign (мабуть, найбільша в світі ЛГБТ+правозахисна організація із центральним офісом у Вашингтоні).

Усі активісти й активістки, які організовували великі міські соціальні події, знають – гроші потрібні для різних речей: друку поліграфії, оплати роботи менеджерів, оренди обладнання, гонорарів лекторам і лекторкам та багато іншого.

“Сфера”, які і інші ГО, найчастіше бере участь у відкритих конкурсах, у яких може взяти участь будь-яка громадська організація, яка поділяє цінності демократичного суспільства. Грантова підтримка не означає, що донор змушує вас робити щось, чого ви не хочете, або в що не вірите. Навпаки: тільки якщо у вас є власна ідея і щире бажання зробити цей світ кращим – ви знаходите донора, який готовий вас підтримати. Дивіться список відкритих конкурсів на різні соціальні й культурні проекти наприклад на gurt.org.ua/news/grants/ і подавайте свої ідеї.

  1. А хто вийде на Прайд?

На Прайді будуть раді всім, хто підтримує цінність людського життя та свободи.

Там будуть як представники й представниці ЛГБТ-спільноти, так і різні люди, які їх підтримують.

Зараз до Харкова прикута увага країн Європи й Америки. Листи на підтримку ХарківПрайду вже написали харківському міському голові посольства й консульства таких країн як Німеччина, Канада, Швеція, Данія, Нідерланди, Норвегія, Великобританія, а також такі високоповажні міжнародні організації як Представництво ООН в Україні United Nations in Ukraine, Amnesty International Ukraine, Freedom House Ukraine та National Democratic Institute. Представництва низки з них також приїдуть на ХарківПрайд.

9. А чому ж тоді деякі люди проти і пишуть петицію?

У нас є дві версії.

Перша – через те, що просто не знають, про що йдеться. Нездорова пропаганда, в тому числі російська, викривила образ прайдів і змусила багатьох людей вважати, що це якесь неподобство – хоча це звичайна правозахисна хода звичайних людей.

Друга – тому що є люди, яким вигідно, аби наше місто було не європейським і вільним, а тоталітарним і диким, і стало першим містом в Україні, де з 2014 року заборонять мирне зібрання. Хто ці люди – можна лише здогадуватися, але нам точно не хочеться, щоб вони перемогли.

Комментариев: 0
    Харьковчан приглашают на этно-пати в стиле 18 века На YouTube появился канал Евгения Медреша 
    Перейти на главную страницу 2day.kh.ua Перейти на 2day Авторы