22 липня в Харкові відбулася низка резонансних обшуків і затримань у справі про хабарництво в обласній раді. Детективи Національного антикорупційного бюро навідалися до кабінетів і помешкань голови облради Артура Товмасяна і його заступника Андрія Малиша. Останнього навіть затримали, оголосили підозру і заарештували.

Підставою для проведення слідчих дій стала заява керівника одного з комунальних підприємств. За словами потерпілого, у нього вимагали понад 1 млн гривень хабаря за збереження посади.

Як з’ясувалося згодом, до НАБУ вирішив поскаржитися Сергій Шпаркий, директор Обласного спеціалізованого комунального підприємства з виконання норм екологічної безпеки, котре серед іншого опікується утилізацією особливо небезпечних відходів. Протягом грудня–березня КП отримало кілька депутатських звернень щодо господарської діяльності, підписані Сергієм Гладкоскоком – головою фракції ОПЗЖ і секретарем бюджетної комісії облради. Ці звернення директор КП розцінив як безпідставні. Крім того, у нього навіть склалося враження, що існує загроза його звільненню з посади.

Згодом Шпаркий нібито отримав пропозицію щодо можливості "порішати" кадрове питання за 1 мільйон і 50 тисяч гривень. За версією слідства, протягом квітня-червня потерпілий передав якимось посередникам кількома траншами  700 тисяч гривень.

З початку року детективи збирали й документували докази, і 15 липня Вищий антикорупційний суд санкціонував обшуки, зокрема й у квартирі голови облради. За тиждень обшуки в Харкові відбулися, а Андрія Малиша і адвоката, якого слідство називає посередником, затримали.

Підозри наступного дня отримали двоє затриманих. Заступника Артура овмасяна взяли під варту. Андрій Малиш може вийти на волю після внесення 4,75 млн гривень застави або у разі успішного оскарження в апеляції обраного йому запобіжного заходу.

У НАБУ підтвердили, що перевіряли причетність голови облради до розслідуваного злочину, але процесуального статусу у нього наразі немає і "в принципі не може бути на сьогоднішній час". Тобто, Артур Товмасян не фігурує у справі в якості потерпілого, свідка чи підозрюваного.

Чи не першим про підозри, нібито вже виписані Товмасяну, Малишу і Гладкоскоку, повідомив (майже) анонімний Telegram-канал "Слобожанский ліфтер". Єдиною партією, що виступила із політичною заявою з приводу подій в облраді, став "Блок Світличної", решта ситуацію поки що не коментують. Чи з політичних міркувань, чи просто пам’ятаючи про ст. 62 Конституції України.

Для НАБУ ця справа – перша, у якій фігурують посадовці і депутати облради. У серпні минулого року затримували директора департаменту капітального будівництва облдержадміністрації Андрія Винниченка, який погорів на хабарі через 10 днів після призначення на посаду. Згодом його звільнили, справу про вимагання 1,32 млн хабара розглядає Вищий антикорупційний суд. Винниченка обвинувачують у шахрайстві, а не у хабарництві. Адже гроші, за даними слідства, він брав у підприємця за сприяння у підключенні до мережі "Харківобленерго". До очолюваного Винниченком департаменту це підприємство не має жодного стосунку, і скористатися своїм службовим становищем він нібито не міг. Досудове слідство, до речи, вів тоді детектив Микола Карась, який сьогодні займається справою про мільйонний хабар в облраді.

Якщо ж прямих доказів того, що гроші, передані посередникам, згодом потрапили до Малиша чи Товмасяна, не буде виявлено, то вона може перетворитися на справу про шахрайство. Адже прокуратурі буде простіше довести в суді, що підозрюваний ввів потерпілого в оману. Не варто забувати, що рішення про призначення чи звільнення керівників КП вирішується більшістю голосів депутатів облради, а не головою чи його заступниками особисто. І тому обіцянки, отримані потерпілим від їхнього імені, також можуть бути піддані сумніву в суді.

Новинський, обленерго і Антимономопольний комітет

Антимонопольний комітет заблокував зміну структури власників АТ "Харківобленерго". Ухвалене наприкінці січня рішення про дозвіл "Смарт Холдингу" Вадима Новинського сконцентрувати майже 28% акцій компанії скасували.

Ці акції раніше належали структурам Констянтина Григоришина, і холдинг Новинського отримав за результатами укладеної на початку року угоди. Їй передувало рішення Лондонського арбітражу, який зобов’язав Григоришина виплатити Новинському 300 млн доларів  за давнім спором про опціон на пакет акцій "Сумського НПО". Після цього Новинський став власником пакетів акцій "Харківенергозбуту" і "Харківобленерго", 65% якого належить державі.

Тоді АМКУ дозволив концентрацію, але через пів року раптово з’ясувалося, що представник "Харківоблнерго" звертався до Комітету без належно оформленої довіреності. Отже, усі надані ним документи тепер вважаються недостовірними, і рішення про дозвіл має бути скасоване. Тобто, Антимонопольний комітет визнав, що його співробітники у січні не перевірили надані сторонами документи, готуючи рішення про концентрацію активів, вартість яких оцінюється в мільярди гривень.

У "Смарт Холдингу" звинуватили в усьому менеджмент "Харківобленерго", який нібито зацікавлений у "збереженні корупційного статус-кво в компанії". Адже після завершення процедури концентрації холдинг Новинського отримав би понад чверть місць у керівництві обленерго. Поки що холдинг іде іншим шляхом й ініціює скликання зборів акціонерів з метою обрання наглядової ради, яка зможе впливати на дирекцію товариства. 

Фонд держмайна, у свою чергу, готує аукціон з приватизації "Харківобленерго": торги мають відбутися у першому кварталі наступного року.

Новий начальник лісгоспу, нова підозра в ХНУПС, спецоперація на ХТЗ, позов на мільйон і провокація в міськраді

На початку тижня в Харківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства з’явився новий керівник. Сергій Дмитренко виграв конкурс і змінив на посаді Віталія Склярова, котрий очолював обласний лісгосп з літа 2020-го.

До цього Дмитренко обіймав посаду начальника відділу державного екологічного нагляду лісів та рослинного світу, був старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища і декілька років працював лісничим у Зміївському лісгоспі. Нового керівника колективу представив голова Держлісагентства Юрій Болоховець. Він поставив Дмитренку кілька завдань. Серед них: наведення ладу з використанням лісових ресурсів, покращення економічних показників і подолання наслідків минулорічних лісових пожеж.

Мабуть, щоб підтвердити важливість цих завдань, СБУ і ДБР уже наступного дня оголосили підозру одному зі співробітників Бабаївського лісництва. Йому інкримінують службову недбалість, наслідком якої стало незаконне вирубування чотирьох сотень дерев і завдання державі збитків на півмільйона гривень.  

До скромніших збитків, за даними слідства, призвели дії  т.в.о. начальника Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба – лише 66 тисяч гривень. 52-річному офіцерові оголосили підозру в службовому підробленні та розтраті бюджетних коштів. Йдеться про переплату підряднику за поточний ремонт освітлення смуги перешкод і сектору метання гранат. Відзначимо, що колишній керівник цього вишу і чинний депутат облради від "Блоку Світличної" Олександр Туринський підозрюється у недбалому ставленні  до військової служби, що призвело до авіакатастрофи під Чугуєвом і загибелі 26 курсантів і офіцерів. Його попереднику, Андрієві Алімпієву, у 2017 році висували підозру в розтраті майже 2,5 млн гривень під час закупівлі пального, і він декілька місяців перебував під вартою. Згодом справу перекваліфікували і, забравши в НАБУ, передали поліції та військовій прокуратурі, а в 2019 році – скерували до суду.

Служба безпеки України може похвалитися ще одним гучним затриманням: цього разу бійці "Альфи" поклали обличчям на землю колишнього "депутата" псевдореспублік ОРДЛО і співавтора фейкової "Конституції" "ЛНР". У затриманого вилучили український біометричний паспорт і українське водійське посвідчення, а також "паспорт" "ЛНР" і техпаспорт на автомобіль, виданий окупаційною адміністрацією Луганська. Затриманому оголосили підозру у посяганні на територіальну цілісність України і мають відправити до СІЗО.

Якщо бойовиків і "посадовців" "Л/ДНР" у Харкові затримують уже не вперше, то позов, який компанія-забудовник подала проти відомої  місцевої захисниці архітектурної спадщини, можна назвати безпрецедентним. "Туркіш Девелопмент" намагатиметься через суд стягнути з Олени Рофе-Бекетової 1 млн гривень за "шкоду діловій репутації". В основі конфлікту –  скандальне будівництво житлового комплексу на вулиці Куликівській. Рофе-Бекетова не лише намагається привернути суспільну увагу до цього об’єкта, а й подала запити до міської ради щодо можливих порушень і  завдання шкоди сусіднім пам’яткам архітектури. Наслідки не забарилися: мерія таки заворушилася, а прокуратура вирішила оскаржити в суді процедуру виділення ділянки для будівництва ЖК "Куликівський". Наступне засідання суду заплановано на 28 липня, а початок розгляду позову забудовника до Рофе-Бекетової заплановано на вересень.

Конфлікти може провокувати не лише будівництво нових, а й використання фасадів старих будівель. Тим більше, якщо провокацію готувати свідомо.

Цього тижня депутат міськради Анатолій Родзинський вчинив черговий політичний перформанс, самовільно розмістивши на міськраді меморіальну табличку на честь Геннадія Кернеса. Там їй, звичайно ж, довго висіти не  судилося: дошку оперативно зняли. А дії депутата в мерії назвали наругою над пам’яттю Кернеса.

Але ключові завдання акція виконала: Родзинський створив інфопривід, потрапив майже в усі харківські новини і, можливо, навіть дещо підняв свою упізнаваність. Крім того, він вкотре відпрацював роль "торпеди", атакувавши секретаря міськради Ігоря Терехова і звинувативши того у небажанні увічнювати пам’ять Кернеса. Що ж стосується проігнорованої процедури встановлення меморіальних табличок і наявності вже погодженого топонімічною комісією проекту, – то хто в це особливо вникатиме, коли є яскрава картинка? А коли дошку на фасаді міськради нарешті відкриють, у Родзинського буде можливість назвати це своєю заслугою, адже його "злякались" і він "дотиснув".