Тиждень зі смаком. "Кіно", Тимчук, Крим і розхитування ситуації в Харкові

 

Уранці 28 липня Харківську облдержадміністрацію пікетували близько 200 людей, вимагаючи звільнення голови ОДА Айни Тимчук нібито через корупцію. Формальним приводом до акції став фільм харківських "кнопок" про "таємний кримський бізнес губернаторки".

Прем’єра 45-хвилинного відео відбулася ще в понеділок. Якщо прибрати розлоге моралізаторство та емоційні промови, то можна було б вкластися і у п’ять хвилин. Закиди розслідувачів до голови ОДА зводяться до наступного: вона і її чоловік Андрій Тимчук мали комерційну нерухомість у Криму, а після окупації півострова – намагалися її продати. Як за українським, так і за російським законодавством, щоб у нового власника не виникало проблем ні з українською владою, ні з окупаційною адміністрацією півострова. У 2015 році Айна Тимчук виписала довіреності на уже колишнього чоловіка, аби той мав можливість займатися угодою. На цій підставі автори фільму закидають голові ОДА те, що вона нібито визнала російську юрисдикцію Криму.

Не складно помітити, що головним героєм стрічки є Андрій Тимчук: саме він веде перемовини про продаж злощасного кримського готелю, саме він робить сумнівні зави щодо "спірності" Криму. Але головною мішенню авторів стала його колишня дружина. Саме на "таємному бізнесі" голови ОДА акцентується увага як у самому фільмі, так і у безлічі "джинсових" публікацій на інформаційних сайтах й у Telegram-каналах.

Масоване розміщення новин на очевидно комерційній основі дозволяє зробити висновок, що йдеться не про розслідувальну журналістику, а про банальне медіакілерство. У рамках зйомок цього фільму щодо Андрія Тимчука фактично проводилися негласні слідчі дії групою колишніх правоохоронців, у яких є чи були серйозні проблеми із законом та підозри у вчиненні тяжких і особливо тяжких злочинів. Експодатківець Олег Яковлєв з ГО "У.ПРАВА" навіть з’являється у фільмі, решта – залишилися за кадром.

Тимчук прямо звинуватив в організації операції  харківського підприємця Володимира Литвина, з яким у нього давній конфлікт. Але судячи з усього, він є не єдиним бенефіціаром цієї історії.   

Свою вигоду намагаються отримати Ігор Райнін і Юлія Світлична. Лояльні до них медіа давно "відпрацьовують" Айну Тимчук, намагаючись зробити її фігуру токсичною і не приховуючи бажання домогтися звільнення чинної голови ОДА. Литвин для них сьогодні став ситуативним союзником.

Примітно, що мітинг анонсувався як "акція патріотичних сил". Але жодна авторитетна громадська організація чи політична партія, у яких також є питання до керівництва області, акцію не підтримала. Саме через токсичність організаторів. Привернули до себе увагу й триколори, які навіть прийняли за ерзянські прапори. Згодом з’ясувалося, що це символіка такого собі "Українського національного союзу". Наприкінці каденції Віктора Ющенка ця ГО декларувала боротьбу з його "псевдонаціоналістичним режимом" і тісно співпрацювала з "Братством" Дмитра Корчинського, а також із шовіністами з "Євразійського союзу" і Націонал-більшовицької партії, що перебували під ковпаком російських спецслужб.

Технологи Світличної з кінця 2019 року системно відпрацьовують меседж про те, що після її звільнення областю керують виключно некомпетентні і злодійкуваті особи. Уникаючи при цьому прямої критики президента Володимира Зеленського, який їх призначав. Після смерті Геннадія Кернеса спікери пулу Райніна-Світличної неодноразово натякали на те, що колишня очільниця області могла б позмагатися за посаду міського голови, і  в унісон з Михайлом Добкіним критикували нинішнього в.о. мера Ігоря Терехова. Добкін у боргу не залишався і також нахвалював господарські здібності Світличної і Райніна. Очевидно, що для цього тандему ексмер убачався оптимальнішим міським головою, ніж Терехов.

Але актуальна соціологія свідчить про поступове збільшення розриву між основними претендентами, і шанси Добкіна на перемогу стають все більш примарними. Травневе опитування КМІС зафіксувало підтримку Терехова 36,5% виборців, котрі визначилися з вибором. За даними агенції "Рейтинг", у липні Терехова уже були готові підтримати 42,9%.

Згідно з тими самими опитуваннями, Світлична майже дихає Добкіну в потилицю. Їхні рейтинги становили відповідно 21,5% і 15,2% у травні, та 17,8% і 11,3% у липні.

На користь Терехова грають не лише наявні в нього важелі і адмінресурс, а й баланс сил, що склався в регіоні. Не секрет, що в.о. мера вдалося налагодити конструктивні відносини і з бізнес-елітами, і з головою ОДА, і з Києвом. Саме на розбалансування цієї системи і спрямовані атаки на Тимчук. Їх активізація невдовзі після відставки Арсена Авакова не є випадковістю. Лише за умови нехай непублічної, але дієвої підтримки Офісу президента балотування матиме сенс для Світличної. А для цього треба всіляко демонструвати Банковій неспроможність чинного керівництва втримати ситуацію в регіоні.

І в цьому інтереси бажаючих похитати Харків збігаються з інтересами Кремля та його агентів впливу в Україні. РФ системно працює на дестабілізацію, провокування і посилення конфліктів, розігруючи карти мови, релігії та "дружби народів". Не останню скрипку в цьому грає і гратиме ОПЗЖ на чолі з Віктором Медведчуком, котрий перебуває під слідством за підозрою у державній зраді і санкціями РНБО.

Підливає олії у вогонь і Михайло Добкін, котрий грає на почуттях місцевого патріотизму і звинувачує Терехова і Тимчук в тому, що вони "зливають" місто й область "під дніпропетровські клани".

Восени ситуація лише загостриться через тарифи і навчання "Захід-2021", під  приводом яких Росія стягнула до українського кордону війська й техніку. Харків уже сьогодні може розглядатися як тестовий майданчик, адже в регіоні наявні протестні настрої через борги по зарплатах у деяких комунальних підприємствах, непопулярні об’єднання вишів тощо.

Тому вибори в прикордонному Харкова  з огляду без перебільшення є стратегічним питанням національної безпеки.

Малиш на волі, ректорські амбіції ексзаступника Кучера і продаж землі

За заступника голови облради Андрія Малиша, якого НАБУ підозрює у вимаганні мільйонного хабара, внесли заставу. Цієї середи посадовець вийшов на волю за 4,75 млн гривень. На нього як на підозрюваного покладено низку процесуальних обов’язків: за першою вимогою з’являтися на допити, повідомляти про свої пересування тощо. Адвокату, якого слідство вважає спільником Малиша, Вищий антикорупційний суд встановив скромніший розмір застави – 713 тисяч.

Обох затримали минулого тижня. НАБУ провело обшуки не лише у Малиша, а ще й кабінеті та помешканні голови облради Артура Товмасяна. Адже заявник, директор обласного КП з виконання норм екологічної безпеки Сергій Шпаркий, вказав, що в нього вимагали гроші нібито в інтересах Товмасяна. Згадувався в заяві і голова обласної фракції ОПЗЖ Сергій Гладкоскок. Але за результатами слідчих дій підозри отримали двоє осіб, один з яких не є депутатом облради. Товмасян у цьому провадженні процесуального статус наразі не має.

Справа про розтрату коштів у Харківському національному університеті Повітряних сил ім. Івана Кожедуба за рівнем резонансу, звісно ж, не може зрівнятися із тим, що відбувалося в облраді. І йдеться в ній про неспівмірно  менші суми – 66 тисяч гривень ймовірної переплати за поточні ремонти тренувальних локацій. Затриманому минулого тижня полковнику Миколі Коваленку суд обрав запобіжний захід – його відсторонили від посади т.в.о. начальника ХНУПС та відправили під цілодобовий домашній арешт на 60 діб.

В іншому виші – Державному біотехнологічному університеті – з’явився перший кандидат на посаду ректора. Колишній заступник голови ОДА Олексія Кучера Руслан Тихонченко подав електронну декларацію, у якій вказав бажану посаду. В обладміністрації Тихонченко відповідав за департаменти ЖКГ і капітального будівництва. З Айною Тимчук Тихонченко не спрацювався і, пробувши кілька  місяців на лікарняному, звільнився. Тепер цей напрямок в ОДА курує Михайло Харнам.

Біотехнологічний університет створюють на базі двох харківських аграрних вишів, і університету харчування і торгівлі. Керівництво загаданих закладів  безуспішно намагалося переконати уряд в необґрунтованості цього рішення, трудові колективи писали петиції на ім’я президента, Аграрний університет ім. Докучаєва навіть намагається оскаржити рішення Кабінету міністрів у судовому порядку. Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет неодноразово давав зрозуміти, що рішення про  укрупнення вишів  «відіграти назад» цього разу не вийде. Новий університет об’єднає під одним дахом тисячі гектарів землі, що призначаються для селекційної та іншої наукової роботи. Аудит цільового використання цих ділянок має стати чи першим завданням керівництва.

Малиш на волі, ректорські амбіції ексзаступника Кучера і продаж землі

В Україні уже місяць як не діє мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, і Харківська область вийшла в лідери за кількістю укладених за цей час угод. 164 угоди, за якими власників змінили понад 590 га землі, забезпечили Харківщині друге місце в країні. Поступився наш регіон лише Полтавщині, де угод уклали вдвічі більше, але їхні обсяги в середньому менші: 331 угода на 740 га.

Ринок землі поки що працює в обмеженому режимі, до 2024 року купувати ділянки можуть лише фізичні особи – громадяни України, концентрувати в руках одного власника понад 100 га заборонено законом. 

Згідно з даними обласного Держгеокадастру, у Харківській області нараховується близько 2,5 млн га земель сільськогосподарського призначення. Понад 70% сільгоспугідь розпайовані і перебувають у приватній власності. 1,3 млн га розпайованої землі здається в оренду.  Індивідуально власниками обробляються менше 200 тисяч га землі.

Вимоги до єдиного кандидата і тести для чиновників

 У Харкові тривають перемовини представників декількох політичних партій щодо висунення єдиного кандидата від демократичних сил. Цього тижня "Європейська Солідарність", "Демократична сокира", "Голос", "Національний корпус", "Правий сектор" і "Акцент" погодили вимоги до кандидати.

Вони зводяться до наявності в потенційного претендента на посаду міського голови послідовної патріотичної позиції, позиції щодо російської агресії та окупації і відсутності зв’язків із проросійським силами державою-агресором.

Також наявні вимоги щодо вільного володіння державною мовою і наявності вищої освіти, позитивного управлінського досвіду і прозорих джерел фінансування. Окремим пунктом внесли підтримку декомунізації, її продовження в місті та недопущення повернення імені маршала Жукова на топонімічну мапу. Єдиний кандидат також має задекларувати наміри зробити систему управління містом прозорішою, займатися розв’язанням інфраструктурних проблем, покращенням бізнес-клімату, приділяти увагу системі охорони здоров’я та покласти край хаотичній забудові Харкова, затвердивши план розвитку міста.  

Із обранням того самого єдиного кандидата все значно складніше. Деякі учасники переговорів не приховують прагнення участі у виборах. Уже є інформація про рішення лідера харківського "Нацкорпусу" Костянтина Немичева висувати свою кандидатуру, у місті з’явилися оновлені борди і сітілайти з його портретом і гаслами про "сильного лідера" і "сучасний Харків".

Крім Ігоря Терехова і Михайла Добкіна, про наміри балотуватися в мери уже публічно заявляли колишній і чинний депутати міськради Дмитро Марінін і Анатолій Родзинський. Судячи з їхньої активності, вони відпрацьовуватимуть роль "торпед" проти Терехова. Євгеній Мураєв допускав можливість балотування, але згодом відмовився від цієї ідеї. Однак це не заважає соціологам регулярно включати його в передвиборчі опитування. Зберігає інтригу Юлія Світлична, обмежуючись натяками, що періодично озвучуються представниками її команди. До речи, з переговорного процесу щодо єдиного демократичного кандидата "Блок Світличної" вийшов майже одразу. Адже ніякий інший єдиний кандидат, окрім лідерки партії, їх би не влаштував.

 Тим часом у Харкові запрацював перший Центр тестування володіння українською мовою для осіб, що претендують на посади у системі державної служби і закладах освіти. Перші іспити 29 2 30 липня.

Претенденти на посади взаємодіють не з екзаменаторами, а з комп’ютерними програмами, виконуючи як письмові, так і усні завдання. Сертифікат про рівень володіння мовою відтепер – один з обов’язкових документів, потрібних для отримання бажаної посади.

Подібні центри відкрилися на базі вищих навчальних закладів  в обласних центрах, у Харкові центр розташовується в ХНУ ім. Каразіна.