Відсутність фінансів, залежність від центральної влади та неможливість збиратись на сесії — в такому режимі зараз живуть місцеві ради. У жовтні 2025 року в Україні мали відбутися нові місцеві вибори. Харків'яни, як і жителі інших громад, повинні були обирати місцеві та обласну ради. Але у військовий час вибори проводити неможливо, тому ради працюватимуть доти, доки не настане мир чи перемир'я. Така довготривала відсутність можливості проголосувати створює загрозу для демократії в Україні в майбутньому, після завершення війни.

Термін роботи місцевих рад — п'ять років, саме у жовтні 2025-го він сплив, тому Верховна Рада на початку цього місяця проголосувала за постанову №14031, яка передбачає безперервність роботи місцевих рад і голів в умовах війни. Фактично, це дає можливість меру Харкова та інших міст працювати доки, доки не закінчиться воєнний стан і не відбудуться наступні вибори. Або до тих пір, поки в Офісі президента не вирішать, що треба створити в місті військову адміністрацію. 

Діють цілком законно

Неділя, 26 жовтня 2025 року — саме в цей день українці мали б піти на виборчі дільниця та обрати собі нових місцевих голів та депутатів до рад громад та областей. Востаннє ми робили це у 2020-му році. Тоді в Харкові з великим відривом переміг діючий міський голова Геннадій Кернес. На той момент він у важкому стані перебував у клініці "Шаріте" в Німеччині. 17 грудня рідні та друзі офіційно оголосили про його смерть, тому через рік харків'яни ще раз сходили на виборчі дільниця та обрали нового міського голову, який працює й досі, — Ігоря Терехова. Строк його повноважень спливає наступного року.

Що стосується місцевих рад, то вони повинні були переобиратися, але під час війни, та ще й у прифронтовій області, організувати процес неможливо, про що ще в лютому казав президент України під тиском вимог високопосадовців з Білого дому.

"Для нас з точки зору безпеки це номер один історія, щоб у нас були демократичні вибори. Як будуть люди голосувати на війні, на фронті? Як буде голосування в Сумській області? Просто таке запитання. Як буде голосування в Харківській області? Що буде з Куп'янськом, коли там людей вивозять?" — так коментував Зеленський наполягання Держдепу.

Уже влітку стало остаточно ясно, що ніяких місцевих виборів не буде, про це офіційно повідомила Центральна виборча комісія. А щоб місцеві ради не опинилися поза правовим статусом, Верховна Рада прийняла постанову про безперервність їхньої роботи аж до наступних виборів.

"Ми підтверджуємо легітимність рад і голів усіх рівнів, обраних людьми. Вони продовжують працювати, ухвалювати рішення, тримати систему в тонусі й забезпечувати життя територій — від найменшого села до обласного центру", — заявив з трибуни Верховної Ради один з авторів постанови, народний депутат  Віталій Безгін.

Таким чином, ради в нинішньому складі можуть засідати до тих пір, поки не закінчиться війна і не будуть оголошені чергові вибори. Разом з депутатами безстроково працюватимуть і старі мери міст.

У місцевих забрали гроші

Якщо правова легітимність місцевих рад лишається такою ж, як і до війни, то про самостійність органів місцевого самоврядування цього не скажеш. Особливо, коли йдеться про прифронтові території.

Три з половиною роки поспіль депутати міськради Харкова та обласної ради не можуть засідати в своїх сесійних залах — обидві будівлі були пошкоджені обстрілами. Засідання рад та подекуди й робота в комісіях проходить у форматі онлайн, дискусій з приводу порядку денного взагалі немає. Виборці також не можуть ніяк вплинути на роботу депутатів: до повномасштабного вторгнення у представників громадськості була можливість виступити на сесіях з пропозицією, а зараз вони не можуть навіть подивитися за ходом голосування — засідання більше не транслюють, тільки оприлюднюють запис.

"Дуже рідко ми можемо почути голос опозиції. Довжина останніх 12 сесій не сягала 30 хвилин. Деякі сесії проходять за 5 хв. До речі, сесії публікуються постфактум. Тобто вони не транслюють онлайн навіть. Це просто відоси, які нікому майже не потрібні, бо впливати на те, що відбувається на них, у громади можливості нема. Ось така вона харківська "демократія", — обурився громадський діяч, голова ГО "Харків для людей" Павло Храмов.

Якщо депутати Харківської міської ради ще мають можливість голосувати за бюджет, то обласні обранці не можуть і цього. Оскільки в регіоні діє обласна військова адміністрація, вона і складає кошторис, який депутати на сесіях просто заслуховують.

"Вони навіть позбавлені можливості відхилити бюджет, якщо він їм не сподобається, — прокоментував ситуацію KHARKIV Today політолог, кандидат політичних наук Антон Авксентьєв. — Крім того, за останні три роки суттєво змінився баланс на користь державного бюджету. З кожним роком війни все більше грошей осідає в державному бюджеті, все менше залишається в громадах".

Найяскравіший приклад — військовий ПДФО, який забрали в громад на користь бюджету країни. Через це в 2023 році Харків недоотримав кілька мільярдів гривень.

Міські голови на гачку в ОП

Найбільшу загрозу для електоральної демократії України, на думку Антона Авксентьєва, несуть військові адміністрації, а точніше, законодавча неврегульованість їх створення. Формально вони мають вводитися в тих громадах, які перебувають поблизу лінії фронту, якщо місцеві ради не мають можливості працювати. Але в реальності Офіс президента може в будь-який момент створити військову адміністрацію та відсторонити від прийняття рішень не лише міського голову, а й усю раду повністю. Нещодавно таке відбулося в Одесі. Генадію Труханову припинили українське громадянство через наявність російського. За законом, його обов'язки мав би виконувати секретар міськради, він же міг скликати сесії, але увесь депутатський корпус Офіс президента фактично усунув від прийняття рішень. Схожа ситуація раніше сталася в Чернігові.

"Багато було прецедентів, коли можна змістити нелояльне до Офісу президента самоврядування. У Харкові адміністрації немає, тому, що самоврядування лояльне, але його теж у будь-який момент можна "помножити на ноль". Це відбувається так: ми з мером домовились — ми його залишаємо, а там, де нелояльна людина перемогла на виборах, — ми його викинемо і призначимо військову адміністрацію. Формується стала політична культура керування без виборів", — каже політолог.

У Харківській області існує більше 20 міських, селищних та сільських військових адміністрацій. Поки що немає законодавчого механізму їхньої ліквідації та повернення до місцевого самоврядування, наприклад, у тому ж Ізюмі, Чугуєві та навіть тиловій Наталинській громаді, де голову зняли через підозру в держзраді. 

"Військові адміністрації — це джин, якого дістали з пляшки, і якого буде дуже важко загнати назад. Буде колосальний опір з боку Офісу президента, хто б його не очолював", — вважає Авксентьєв.