16 вересня всі бажаючі могли безперешкодно посидіти на газоні в саду Шевченка.

Активісти "Харківського антикорупційного центру" (ХАЦ) розстелили рулон газону біля колишнього Каскаду, щоб продемонструвати: траві не шкодить, коли на ній сидять або по ній ходять.

Харківський газон прославився на всю Україну завдяки тому, що представники муніципальної охорони проганяють з нього всіх бажаючих посидіти. Ця проблема навіть стала темою для сюжету програми "Телебачення Торонто".

"Цей газон, який ми постелили, нічим не відрізняється від того, який лежить в саду. Різниця тільки в ціні. Ми купили газон по 62 гривні за квадратний метр. Це —найдешевший газон в саду Шевченка. Зазвичай його купують в два-три рази дорожче", — розповів юрист "Харківського антикорупційного центру" Володимир Рисенко.

За його словами, проблема навіть не в тому, що харківські газони дорогі, а в тому, що вони вимагають постійних капіталовкладень. Тільки на їх полив, стрижку і прибирання у всіх парках Харкова міськрада витрачає 51 мільйон бюджетних гривень. За словами громадського працівника, слід піти іншим шляхом і відмовитися від газонів зовсім.

З ним погодилася і архітектор Ольга Клейтман, автор проєкту реконструкції Саржиного яру, який отримав гран-прі I Національної премії з ландшафтної архітектури і садового дизайну. Це — єдиний парк в Харкові, де після реконструкції можна сидіти на траві.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Архітектор Ольга Клейтман: "Всі звикли, щоб було заасфальтовано"

"Ми нічого нового не вигадуємо. Світ відмовляється від газонів на користь природного покриву, тому що витрати на стрижку і полив неспіврозмірні з тим, що ми отримуємо. Світ урбанізується, скоро ми всі будемо жити в містах, тому всередині міста потрібне якесь природне середовище", — вважає архітектор.

За словами Володимира Рисенка, харківські міські парки мали б зовсім інший вигляд, якби проєкти їх реконструкцій затверджували в результаті конкурсу і публічно обговорювали. Активісти ХАЦ підготували пропозицію для наступного скликання міськради.

"

"Ми пропонуємо створити перелік об'єктів, які будуть будуватися і ремонтуватися на конкурсній основі. Потрібно створити постійно діючу конкурсну комісію, запросити людей, які в Україні, Харкові, в світі, роблять щось нове і можуть нове оцінити. Думаю, 7 осіб, які зможуть нерегулярно збиратися, висловлювати свою думку, можна знайти. У порівнянні з витратами на проєкти, витрати на конкурсну комісію будуть невеликими", — говорить Рисенко.

Він пропонує також створити на сайті міськради спеціальну сторінку, де будуть представлені всі конкурсні роботи, і проводити голосування серед харків'ян. Переможцем буде той проєкт, по якому у членів журі та городян співпадуть думки.

Свою пропозицію міськраді активісти направлять після того, як вона буде сформована.