До 2026 року, згідно зі стратегією реформування системи інституційного догляду та виховання дітей, спеціальну школу ім. Короленка та інші спецшколи України можуть закрити. Колектив, батьки і народні депутати від партії "Слуга народу" борються за право на існування таких шкіл.

Національна стратегія реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року № 526-р, передбачає закриття до 2026 року всіх інституційних установ, в тому числі спеціальних шкіл, якщо в них проживають понад 15 вихованців. У цьому документі об'єднані "долі" не тільки дітей, позбавлених батьківського піклування, а й вихованців спеціальних шкіл. Допомогти вирішити питання намагаються народні депутати.

У спеціальній школі ім. Короленка підкреслюють, що для навчання дітей з порушенням зору або слуху в загальноосвітніх установах поки нічого немає — ні літератури, ні обладнання, ні кваліфікованих педагогів. На це знадобляться роки.

"Уявіть: пласт дітей з інвалідністю нашої нозології — з проблемами зору. Вони будуть викинуті. Хто в масовій школі буде займатися такими дітьми? По-перше, фахівців немає, підручників немає, соціум не готовий працювати, законодавча база відстає ... Цю проблему необхідно вирішувати", — пояснює директор школи Олександр Бєлоусов.

Основна пропозиція — розробити окрему програму стратегії реформування спеціальної освіти і виключити спеціальні школи з установ інституційного догляду за дітьми, діяльність яких повинна бути припинена до 2026 року. Спеціальні шкіл не проти реформування, однак воно не повинно привести до їх закриття.

"Потрібно реформувати спеціальні школи шляхом створення на їх базі інклюзивних класів або зробити ці школи опорними для підготовки вчителів інклюзивних класів загальноосвітніх шкіл, але не закривати. Вчителі загальноосвітньої школи не матимуть бази — де взяти досвід, знання, як викладати цим діткам", — зазначила мама десятикласниці Ірина Волохай.

Питанням стали займатися вже зараз, тому що в 2026 році буде пізно. Народний депутат, голова Харківського обласного відділення партії "Слуга народу" Павло Сушко ініціював створення робочої групи в складі комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій в грудні 2019 року.

"Сфера спеціальної освіти стала предметом моєї  пильної уваги, коли процес впровадження інклюзивної форми навчання почав розвиватися не як альтернатива спеціальним школам, а як єдино можлива форма освіти для дітей з нозологіями. Усвідомивши загрозу втрати такої бази освіти для дітей з особливими освітніми потребами, я виступив на захист спеціальних шкіл, намагаючись донести головне: спеціальні школи мають знання і досвід, які повинні бути використані в розвитку інклюзії. Втративши багаторічний досвід і знання, ми прийдемо до катастрофічного результату, коли інклюзивну освіту в загальноосвітніх школах ще не буде створено, а робота спеціальних шкіл вже буде припинена. Діти залишаться без освіти", — сказав Сушко.

"МИ ДИВИМОСЯ РУКАМИ"

Вчителі живуть своєю справою і кажуть: в школі — особлива атмосфера, все направлено на те, щоб зробити процес навчання цікавим, а головне — доступним для дітей. У класах біології та географії парти розставлені по колу, щоб вчителю було зручно підійти до кожної дитини, направити його руки на сприйняття нової інформації. В загальноосвітній школі стільки часу приділяти не зможуть.

"Це спеціальний кабінет. Розташування парт особливе. Є освітлення не тільки центральне, але і на кожній парті, є додаткове обладнання. Щоразу потрібно використовувати спеціальні методики, карти. Потрібно дітям більше часу приділяти. Ми дивимося руками", — пояснює вчитель географії Олена Мезенцева.

Діти з порушеннями зору дуже чутливі до інтонації, тому вчителі не підвищують на них голос. Для стабілізації емоційного стану вихованців школи Короленка є сенсорний клас, де вони освоюють пісочну анімацію, грають в футбол на інтерактивній підлозі і дивляться на лампу з рибками.

"Я працюю з дітьми, коли їх потрібно розворушити або зняти гіпертонус — займаємося сенсорною інтеграцією. Я направляю, але даю свободу дій, знаю, як у дітей пройшов день і що їм потрібно. Якщо у них була контрольна, їм треба більше розслабитися, якщо день спокійний — їм треба більше рухатися. Можемо займатися творчістю, ліпити, грати в настільні ігри", — розповідає педагог по сенсорній інтеграції та вчитель спецкласу Леся Владиславівна.

Заняття тривають з 8:30 до 15:00, після — додаткові уроки, гуртки і індивідуальні заняття. На базі школи з 1991 року відкрито філію музичної школи № 13. Діти отримують музичну освіту, беруть участь в конкурсах. Для багатьох музика стає професією. Деякі випускники школи повертаються сюди викладачами.

Шкільний курс розрахований на 12 років, проте навчальна програма не відрізняється за змістом від загальноосвітньої, але включає спеціальні предмети, наприклад, корекція або орієнтування в просторі. На вихідні та канікули діти повертаються в сім'ю.

ПРОБЛЕМА

Минулого тижня школу Короленка відвідав прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. Під час візиту були виділені основні проблеми роботи спеціальних шкіл і їх значення для реалізації програми інклюзії. Особливу увагу було звернуто на різницю методик викладання загальноосвітніх і спеціальних шкіл, яку необхідно враховувати при створенні інклюзивних класів. Також були передані письмові пропозиції про внесення змін до Національної стратегії реформування інституційних установ. За підсумками візиту прем'єр-міністр України повідомив про необхідність, на його погляд, проведення наради з питання реформування інституційних установ і більш глибокого вивчення проблеми.

ПРО ШКОЛУ

Комунальний заклад "Спеціальна школа імені Короленка" Харківської обласної ради — унікальний навчальний заклад зі 130-річною історією для дітей з порушеннями зору. У школі навчається 196 дітей з 13 областей України (крім Харківської, це Сумська, Полтавська, неокуповані території Донецької, Запорізька, Черкаська, Херсонська та ін.).

ПРОЄКТИ

У школі створюється своя тифло-технічна лабораторія — унікальний проєкт для України. У лабораторії друкують на 3D- і спеціальних принтерах літературу і фігури для уроків.

"Частина наочних посібників застаріла, є навіть експонати з 1991 року. Доводиться самим робити. Ми хочемо створити цю лабораторію, все озвучили прем'єру. З нами вже зв'язалися з міністерства", — сказав ініціатор створення тифло-технічної лабораторії Олександр Марченко.

Учні школи беруть участь у конкурсах, їздять на екскурсії і в театри. Шкільний автобус для цих цілей вже застарів. До нового навчального року тут з'явиться новий транспорт. Ідею курирує народний депутат України Марія Мезенцева.

"Марія Мезенцева допомагала дуже сильно. Вона займалася питанням автобуса і у висвітленні проблеми спеціальних шкіл бере активну участь. Вона цією проблемою живе і допомагає нам. Наприклад, прийшли 2,4 мільйона гривень субвенції, потрібно було узгодити на придбання нового автобуса. Скоро має відбутися тендер", — підкреслив директор школи.