Прогулюючись по вулиці Коцарській, не можна не звернути уваги на невеличкий одноповерховий будиночок під №21. У ньому більшість краєзнавців і людей, що цікавляться історією, визначать будинок чиновника або дрібнопомісного дворянина.

Можливо, він має всі притаманні риси для такого тлумачення. Проте власницею дворового місця, де  розташовувався ще один кам'яний будинок з підвальним напівповерхом під №19, і будівля під №21 була представниця однієї з найбагатших купецьких династій імперії — Марія Федорівна Морозова, уроджена Симонова.

Її чоловіком був відомий промисловець, мануфактур-радник, купець 1-ї гільдії Тимофій Савич Морозов, власник Микільської мануфактури та засновник фірми "Сава Морозов Син і Ко". Марія Федорівна успадкувала майно купецької сім'ї Симонова — власників шовко- та бумаготкацької фабрики у Москві — та зровила свій внесок у сімейний бізнес, ставши нарівні з чоловіком засновницею фірми. Саме під її управлінням знаходилась філія у Харкові, де вона купила дворове місце по вулиці Коцарській та у 1872 році побудувала одноповерховий будинок, що став резиденцією фірми "Сава Морозов син і Ко".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прогулянки з Андрієм Парамоновым. Критий ринок на Благовіщенському базарі

Будівля являла собою типову споруду для Харкова, мала вхід з двору, по сім кімнат на кожному поверсі та дерев'яну галерею. У підвальному поверсі розміщувалися лише житлові кімнати, а кухня, льох, льодовик розташовувалися в сусідньому житловому флігелі. Тут же у дворі були стайня та каретні сараї, які у 1902 році розібрали.

У 1901 році керуючий філією Микільської мануфактури у Харкові Степан Захарович Макарин прибудував до будинку парадний вхід з правого крила. Для цього два вікна першого поверху заклали наглухо, а посередині будівлі прорубали вхід. Знадвору вхід поліпшили, надбудувавши мурований ґанок. Переробили і галерею, замінивши дерев'яні деталі на кам'яні та вмонтувавши більш нові вікна.

Якщо нинішній будинок під №19 на дворовому місці та флігель призначалися для розміщення службовців Микільської мануфактури, які займалися торгівлею на ярмарках у Харкові та в суздальських рядах, то будинок №21 використовували для цієї мети лише частково (підвальний поверх). Перший поверх був резиденцією фірми — тут здійснювали операції, проводили зустрічі з замовниками, працювали юристи та бухгалтери.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прогулянки Харковом. Будинок купця Миколи Стреляного в Лопатинському провулку

Найбільша кімната першого поверху являла собою кабінет керуючого, оформлений зі смаком і добірністю, з портретом засновників фірми. Вітальня в центрі будівлі завжди була готова прийняти гостей: самовари в гарячу пору не загасали й на хвилину — сучасники говорили, що в цьому будинку випивали чаю більше, ніж у Гранд-готелі. Бували в цьому будинку і засновники фірми, Тимофій Савич та Марія Федорівна Морозови. Про перебування їх сина Сави мені нічого невідомо.

У 1907 фірма "Сава Морозов Син і Ко" продала дворове місце з обома будівлями міщанину Миколі Петровичу Підпальному. Він володів ними до остаточного встановлення влади більшовиків, які, безумовно, їх націоналізували.

Автор: Андрій Парамонов