Більше 400 фізосіб-підприємців з Харківської області брали участь у масштабній акції "Податковий майдан". Одному учаснику знадобилася медична допомога.

15 грудня весь центр Києва був перекритий. Учасники руху SaveФОП ставили на майдані Незалежності намети для довгострокової акції протесту. Поліцейські намагалися їм перешкодити, справа дійшла до фізичних зіткнень. Підприємці вимагають скасувати заборону на роботу під час січневого локдауна і остаточно відмовитися від введення касових апаратів для дрібного бізнесу. Зі сцени почали звучати і політичні гасла.

5 харків'ян залишились 

"Податковий майдан" планувався як акція одного дня, але після сутичок з поліцейськими організатори вирішили ставити намети і залишатися на вулиці, поки їх вимоги не будуть виконані. Поліцейські спробували їм перешкодити, зав'язалася бійка. У Нацполіціі заявляють про 40 травмованих співробітників МВС.

"Одного правоохоронця під час зіткнення вдарили по голові, в результаті чого він втратив свідомість. Інші поліцейські отримали опіки очей", — повідомляють в пресслужбі поліції Києва.

Самі учасники акції протесту запевняють: вони вели себе виключно мирно і тільки відповідали на провокації. Серед активістів нарахували 10 постраждалих. У підприємця з Харкова загострилося серцево-судинне захворювання, медики на місці надали йому першу допомогу.

"Наша акція мирна, ми нічого радикального не робили. Якщо щось і траплялося, то тому, що поліція виявляла зайвий натиск. Наприклад, вчора вони почали захоплювати намети, спалили один, а це все було куплено за наші кровні гроші. Народ обурився, почав ці намети відбивати", — повідомила KHARKIV Today підприємець з Харкова Ольга Широка.

За її словами, до Києва 15 грудня приїхало близько 400 учасників протесту з Харківської області, але багато хто відмовився від поїздки через ожеледицю. Зараз майже всі харківські активісти повернулися додому. Біля наметів залишаються чергувати 5 чоловік.

Три вимоги підприємців

По-перше, малий бізнес вимагає скасувати січневий локдаун. Зупинка непродовольчої торгівлі та ресторанної галузі з 8 по 25 січня може істотно зашкодити в тому числі бюджету міст, які наповнюють, в основному, ФОПи, зайняті в цих галузях. Наприклад, в Харкові 37,7% податків міського бюджету надходить саме від таких приватних підприємців (дослідження конкурентоспроможності українських міст від Інституту економічних досліджень і політичних консультацій). Багато з них кажуть, що ще одного обмеження на роботу не переживуть.

"Ми ще не віддали кредити за попередній карантин", — говорить власник ресторану "NEBO" Олексій Барков.

Друга і головна вимога: відмінити введення РРО (касових апаратів) для всіх груп оподаткування. Саме через це нововведення більшість учасників акції протесту і приїхали на Майдан, зокрема і Ольга Широка, яка займається роздрібним продажем кормів.

"РРО — це сам апарат за 10 тисяч, програмне забезпечення — кожен місяць платити, бухгалтера треба наймати, бо якщо десь не та кома в звітності, то будуть величезні штрафи. Ми займаємося висівками, розвозимо бабусям по домівках. Уявіть, хтось тримає у себе п'ять курочок, йому потрібен мішок висівок. Давати курочкам висівки за ціною золотого піску неможливо", — говорить Ольга.

Уряд вже частково пішов назустріч підприємцям і переніс впровадження РРО на 1 січня 2022 року, за винятком тих бізнесів, які пов'язані з продажем підакцизних товарів, побутової техніки, ювелірних виробів і ліків. Однак підприємці вимагають не просто відтягнути вирішення питання, а на законодавчому рівні дозволити малому бізнесу залишитися на спрощеній формі оподаткування, а також заборонити всі перевірки до закінчення будь-яких карантинів.

Політичні вимоги почали звучати перед маршем протесту 15 грудня. Активісти закликали уряд і президента піти у відставку, якщо економічні вимоги не будуть виконані. У той же день один з лідерів ОПЗЖ Віктор Медведчук заявив про підтримку "Податкового майдану". На думку президента Асоціації приватних роботодавців Олександра Чумака, політизація дуже нашкодила протестному руху.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 8000 гривень на порятунок бізнесу: хто зможе отримати гроші в Харкові

"Те, що було в Києві, я не підтримую. Це відхід від економічних вимог до політичних, тому ми не отримаємо результату, якого хотіли. Учасники протесту висловилися, що вони за відставку президента і Верховної Ради, значить, шанси на конструктивний діалог з лідерами руху істотно знижуються", — вважає експерт.

Рядові учасники акцій протестів скептично ставляться до підтримки від політиків. За словами Ольги Широкої, 15 грудня багато з них обіцяли прийти і допомагати, але 16 числа на майдані Незалежності вже нікого не видно. Біля наметів залишається приблизно 200 чоловік. Ймовірно, і цей майдан підприємців затихне на певний час, щоб знову розгорітися восени 2021 року, з наближенням чергової дати впровадження РРО.

Історія "податкових майданів"

Перший майдан підприємців відбувся ще в 2010-му — тоді вони протестували проти нового Податкового кодексу. Пізніше до економічних вимог додалися політичні: відправити у відставку уряд Миколи Азарова і призначити перевибори до парламенту на 2011 рік. Свого активісти тоді не добилися. Почалися переслідування: на багатьох учасників акцій протесту завели кримінальні провадження.

Друга хвиля протестів піднялася восени 2014 року, підприємці протестували проти наміру уряду впровадити РРО та книги витрат для всіх бізнесменів 1-3 групи. Тоді протести ФОПів влилися до Революції Гідності. Після її перемоги новому уряду деякий час було не до дрібного бізнесу. Але вже в 2015 році Кабмін зробив спробу знову впровадити касові апарати на всіх рівнях, очікувано отримав протести і відстрочив захід.

У 2019- му тема касових апаратів знову виникла, знову породила протести, закон знову відтермінували на рік.

Автор: Олена Павленко