Арештанти в слідчому ізоляторі можуть заплатити 1000 гривень на добу і переїхати із загальної камери на 20 чоловік в двомісний номер з телевізором і душем. Така розкіш буде доступна не всім навіть за гроші.

Віп-камера в Харківському ізоляторі тимчасового тримання схожа на кімнату в дуже хорошому студентському гуртожитку. На 18 квадратних метрах вмістилися два ліжка і тумбочки, в обідній зоні — холодильник, чайник і мікрохвильовка, зверху нависає телевізор з плоским екраном, в окремих кімнатках — туалет і душова кабіна. Тепер чекати вердикту суду можна в комфортних умовах.

Ціна питання — від 600 до 2 000 гривень

Ціна питання — 1000 гривень на добу і 3500 гривень за тиждень. Примітно, що вигідніше "знімати" камеру на місяць, тому що ціна за цей період відрізняється від тижневої всього на 250 гривень. Відкривати платну камеру до Харкова приїжджала заступник міністра юстиції Олена Висоцька. За її словами, Харківське СІЗО — ще нічого в порівнянні з Київським, Херсонським і Одеським. Чиновниця розповіла, що саме погані умови тримання затриманих наштовхнули команду Мін'юсту на думку про те, що треба зробити ремонти і знайти на це гроші.

"Слідчі ізолятори по всій Україні у нас в жахливому стані. Швидко ми цю проблему ніяк не вирішимо. Ми вишукуємо резерви всередині системи. У Києві і раніше були подібні камери. У політичних в'язнів і відомих людей умови тримання в Лук'янівському СІЗО були кращі, такі камери існували давно, ми навіть не знаємо, коли вони з'явилися", — розповіла Олена Висоцька.

У цьому самому Лук'янівському СІЗО в травні відкрили чотири поліпшені камери, в яких виявили бажання жити п'ять чоловік. За місяць вони принесли в бюджет ізолятора 60 тисяч гривень. Київські розцінки за віп-камери — найвищі в країні, доба там коштує 2 тисячі гривень, а місяць проживання —12 тисяч. Розцінки в кожному ізоляторі встановлює адміністрація, тому вони відрізняються в кожному місті. Наприклад, день в поліпшеній камері в Сумському СІЗО обійдеться арештанту в 600 гривень, а от місяць коштує дорожче, ніж в Харкові — 4100.

Родичам або адвокату не потрібно нести готівку начальнику ізолятора, щоб перевести арештанта в віп-апартаменти, вони зможуть заплатити за послугу через спеціальний сервіс Мін'юсту. Всі гроші будуть залишатися на рахунках слідчих ізоляторів, пообіцяла заступник міністра, і витрачати їх зможуть тільки на ремонт і покупку побутової техніки в звичайні камери. Послугу поліпшеного тримання зараз надають в Києві, Львові, Чернігові, Дніпрі, Запоріжжі, Харкові, Сумах, Старобільську, Полтаві, на черзі відкриття таких камер в Чернівцях, Вінниці та Хмельницькому. Тільки в Києві таких камер — чотири, в інших містах — по одній.
Проєкт пілотний і розрахований до кінця року. Якщо все піде гладко, в Мін'юсті збираються закріпити існування віп-камер на законодавчому рівні.

Нерівність в "платних селах"

У Міністерстві юстиції придумали брати гроші за хороші камери, щоб вивести продаж кращих місць  в слідчих ізоляторах з тіні. Тепер, нібито, всі, у кого є гроші, можуть на рівних конкурувати за право пожити в камері екстра-класу. На ділі ж у системі розподілу місць є маса підводних каменів.
У Харківську поліпшену камеру, наприклад, не зможуть потрапити заарештовані жінки, скільки б грошей вони не заплатили.

"Ми розмістили її в чоловічій частині СІЗО, тому що більша частина тих, хто тут знаходиться, — чоловіки. Згідно із законом жінок не можна утримувати в чоловічій частині СІЗО", — розповів заступник начальника Харківського СІЗО Дмитро Шамах.

За його словами, з 2100 людей, які знаходяться в ізоляторі, всього 200 — жінки, для них робити окрему віп-камеру поки що не планують.

Чоловіки зможуть позмагатися за місце коло холодильника і душа в порядку черги. Але і тут є нюанси. Згідно із законом, рецидивіста не посадять в одну камеру з тим, хто заарештований вперше, а обвинуваченого в тяжкому злочині — з дрібним хуліганом.

"Перший критерій — це час подачі заяви. Друге — якщо одне місце зайняте, то ми не можемо підселити до першого будь-якого іншого, а тільки того, до якої категорії належить ув'язнений", — говорить Олена Висоцька.

За словами заступниці міністра, з часом, коли за гроші віп-в'язнів відремонтують всі камери, в особливих умовах взагалі відпаде потреба, і віп-апартаменти в СІЗО закриють. Поки ж до ідеалу ще дуже далеко. У звичайних камерах — тіснота і необлаштованість, ув'язнені сплять на ліжках-нарах, в одній камері їх — від 4 до 20 осіб, про індивідуальні душові кабіни немає й мови, в камерах є умивальник і відкритий туалет.

Ініціатива Мін'юсту викликає багато питань у правозахисників. Юрій Чумак вважає, що так чиновники просто легалізували вже існуючу в тюрмах корупцію.

"Це порушує 24 статтю Конституції, де говориться, що громадяни є рівними в правах і привілеїв бути не може. Замість того, щоб створити нормальну життєздатну систему, зробити все для того, щоб умови тримання людей залишалися людськими, створюються якісь "платні села" . Давайте тоді введемо плату за доставку наркотиків в ізолятор, а на ці гроші купимо заарештованим ліки", — заявив правозахисник KHARKIV Today.

На думку Юрія Чумака, гроші на ремонт в камерах можна знайти, якщо провести моніторинг коштів, які надходять від виробничих підприємств, що існують в колоніях. Правозахисник каже, що прибуток колоній досить часто йде "повз касу".

Автор: Олена Павленко