У місті створюють власну службу "швидкої допомоги". Вона буде працювати на базі поліклінік, але не стане дублювати функції Центру екстреної медицини. Бригади "швидкої", як і зараз, будуть виїжджати на термінові виклики, невідкладна допомога — допомагати сімейним лікарям.

З 1 січня викликати бригаду "швидкої допомоги" можна тільки в разі екстреної ситуації: відсутність дихання або великої крововтрати, травми, яка загрожує життю, ознаки інфаркту та інсульту. У всіх інших випадках хворий повинен звернутися до сімейного лікаря. У відповідь в міськраді Харкова вирішили завести свою "швидку". Це рішення порадувало далеко не всіх.

Є тільки автобаза

Ідея отримати власну службу невідкладної та екстреної допомоги зародилася у чиновників міськради ще в 2012 році, коли був створений обласний Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. До цього міська "швидка" працювала на базі Міської лікарні швидкої та невідкладної допомоги, в кожному районі були свої підстанції.

"У нас була своя автобаза, свій медперсонал і автомобілі. За законом нам довелося передати все це в область. Персонал, який значився за 4-ю лікарнею швидкої і невідкладної допомоги, перевели на роботу до Обласної клінічної лікарні", — згадує заступник міського голови з питань охорони здоров'я та соцзахисту Світлана Горбунова-Рубан.

За її словами, в міськраді давно розмірковують про те, як би повернути собі невідкладну медицину. Результат цих роздумів озвучив минулої п'ятниці секретар міськради Ігор Терехов. В очікуванні швидкої передвиборчої кампанії він, очевидно, вирішив піти стопами іншого кандидата в мери Михайла Добкіна і згадати "про швидкі допомоги".

"Викликати" швидку допомогу " — це ціла проблема. Ми відповідаємо за забезпечення життєдіяльності міста Харкова і при цьому ніяк не впливаємо на одну з найважливіших і системних функцій — виклик швидкої допомоги. Все це стало результатом медичної реформи, так і не доведеної до кінця. Тому я вважаю, що в Харкові треба створити свою муніципальну "швидку допомогу", — заявив Терехов.

Секретар міськради назвав це рішення важким, але здійсненним. Заступник міського голови Горбунова-Рубан підтвердила: створювати доведеться практично з нуля. Від старої міської служби залишилася тільки автобаза. Потрібно буде купити нові автомобілі і найняти медиків.

Закріплять за поліклінікою

Єдине місто України, де зараз працює "муніципальна швидка", — це Одеса. Там пішли шляхом створення комунального підприємства. Процес його оформлення зайняв майже два роки і обійшовся в 90 мільйонів гривень. Одеська мерія купила для Центру 18 машин, спочатку ними просто возили сімейних лікарів до пацієнтів. Зараз при КП є ще і кол-центр, в якому хворі можуть отримати консультацію у лікарів з медичних питань.

У Харкові буде не так.

"Це будуть пункти невідкладної допомоги при поліклініках. Зараз це питання обговорюється і опрацьовується. Ми будемо витрачати на це гроші з бюджету міста", — розповіла Світлана Горбунова-Рубан KHARKIV Today.

У міськраді поки не говорять, скільки грошей знадобиться для центру. Якщо взяти за основу досвід Одеси, то це будуть приблизно ті ж 90 мільйонів гривень — можливо, трохи менше, бо не буде окремого комунального підприємства.

Директор обласного комунального підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Віктор Забашта ідею створити конкуруючу "швидку" сприйняв в багнети.

"Створити "швидку допомогу" ніхто не може, такого поняття вже 8 років як немає, створити аналогічну допомогу — це викинути гроші на вітер, вона буде поза законом. Їздити знижувати тиск за допомогою "швидкої допомоги" — це безумство. За протоколом, лікування неускладненого гіпертонічного кризу — це приймання таблеток. Чи варто їхати бригаді екстреної допомоги, щоб дати таблетку? Вони хочуть створити службу, яка буде розвозити таблетки?", — так прокоментував KHARKIV Today заяву секретаря міськради директор Центру екстреної медичної допомоги Віктор Забашта.

За його словами, замість того, щоб створювати нову структуру, досить купити поліклінікам по машині, щоб сімейні лікарі могли "з'їздити познайомитися зі своїми пацієнтами".

Чи є альтернатива?

Цієї весни Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф потрапив у центр скандалу. У травні на страйк вийшли лікарі і фельдшери 1-ї підстанції. Виявилося, що в "швидких" немає захисних костюмів в достатній кількості, а в аптечках лежать прострочені ліки. Над Віктором Забаштою нависла загроза звільнення. Після звернень медиків на цьому наполягав сам голова облдержадміністрації Олексій Кучер.

"Я наполегливо пропоную Харківській обласній раді звільнити Віктора Забашту з посади керівника Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф через невідповідність займаній посаді", — заявив тоді голова адміністрації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Швидкій" потрібна допомога. Лікарі медицини катастроф вимагають грошей і справедливості

Облрада не послухалася. Навіть провести аудит чиновникам не дали — Віктор Забашта просто не пустив їх на підприємство.

"Був якийсь аудит, результат якого нікому невідомий. Але стало краще: керівництво стало побоюватися розголосу, з аптечок зникли прострочені препарати, — каже колишній депутат облради, а нині — депутат міськради Дмитро Булах. — На обласному підприємстві достатньо і ресурсів, і людей , і машин, щоб створити там нормальну "швидку допомогу" і для області, і для Харкова. Тому я не бачу сенсу множити сутності і створювати паралельні структури".

На думку депутата, міська та обласна ради повинні спільно провести аудит на підприємстві і, за необхідності, провести його реорганізацію.

 

Автор: Олена Павленко