Харківський літературний музей незабаром закриється на реконструкцію. Весь час, поки буде йти перебудова, відвідувачі зможуть гуляти по віртуальному музею.

Знаменитого дворика Літмузею на вулиці Багалія незабаром не буде. На його місці виросте сучасний виставковий зал. Але концерти і зустрічі залишаться — вони будуть проходити на новому просторі у формі яйця.

Утричі більший

Коли у 1988 році двоповерховий особняк початку XX століття віддали Літературному музею — це була перемога. Подібний музей у Харкові поети, письменники і літературознавці мріяли заснувати з початку 1930-х років, тому власна будівля у центрі міста незабаром стала найважливішим культурним центром українського Харкова.

За більш ніж 30 років потреби музею дуже зросли. Колекція налічує 30 тисяч предметів основного фонду, і ще 17 000 — науково-допоміжного. Крім наукової роботи, співробітники музею проводять екскурсії та освітні заходи — і для всього цього давно не вистачає місця. Тому музей за допомогою Українського культурного фонду замовив у архітектурного бюро "Дроздов та партнери" проєкт реконструкції.

"Приміщення не відповідали функціям музею. Ця будівля була житловою, у неї була інша функція, відповідно, інше планування. Площу потрібно збільшити втричі. Щоб виконати це завдання, ми будемо забудовувати майже всю ділянку",  — розповів KHARKIV Today архітектор бюро Сергій Костяной.

У проєктувальників була ще одна важлива задача: залишити хоча б частину легендарного саду у дворі. Тут часто проходять концерти, зустрічі з письменниками і художниками, а під час карантинів дворик став справжнім порятунком для Літмузею: він проводив заходи на свіжому повітрі, поки інші музеї були закриті.

Більшу частину саду, на жаль, врятувати не вийде. Там розташують новий виставковий простір — галерею у вигляді незамкненої ротонди. Посередині цієї ротонди і розташується сцена, на якій будуть проводити заходи.

"Буде майданчик у формі яйця, де залишаться сосни. Всі події будуть відбуватися там. Експозиційний зал буде йти по периметру, експозиція буде і всередині, і в ротонді", — говорить Сергій Костяной.

Стару будівлю теж повністю перебудують всередині. Цегла з розібраних внутрішніх стін піде на спорудження цієї самої ротонди. На першому поверсі буде вестибюль, кафе, лекційна зала, на другому — робочі місця співробітників музею, а на третьому — сховище. Зовнішній вигляд особняка не поміняється.

Екскурсії стануть віртуальними

Проєкт буде завершено у цьому році, а у наступному, якщо будуть вирішені всі фінансові та бюрократичні питання, розпочнеться реконструкція. За попередніми розрахунками, будівництво займе 21 місяць. Співробітники музею потроху почали готуватися до цього непростого періоду.

"Колись ви сюди не зможете потрапити — найближчим часом тут буде котлован. Але буде працювати віртуальний музей, який для нас спроєктували архітектори. У мобільному додатку можна буде побачити архітектурну модель реальної будівлі, яка буде тут", — розповіла автор проєкту Лідія Калашникова.

Додаток тестують, він буде доступний у жовтні. Першою віртуальною виставкою буде "Майстерня Бондаря. Bondarstyl". 13 вересня проєкт презентували у поки ще старому  дворику музею. Виставка вийшла наполовину віртуальною, наполовину реальною: поки одні відвідувачі гуляли у VR-окулярах по новому музею у віртуальному просторі, інші у реальному світі милувалися роботами відомого графіка Валера Бондаря, який помер близько 10 років тому. Його майстерня знаходилася у підвалі Літмузею, багато років у ній збиралися харківські художники і письменники. Сергій Жадан згадує, як вперше потрапив до майстерні у 1991 році, першокурсником Педуніверситету, і подружився з уже маститим на той момент художником.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Харкові зводять храм для військових з металу і скла

"Український Харків початку 90-х був досить закритим середовищем, і нам тоді дуже хотілося вийти за межі свого гетто. А Валера у цьому плані був абсолютно незвичайної фігурою. З одного боку, він був в українських партіях, за ним стояв дуже потужний контекст українського політичного руху, а з іншого боку — бітломан, стиляга, він знав сучасний живопис, сучасну поезію, кіно. Він почувався впевнено у цьому місті  — і водночас був українцем. Це було феноменально",  — згадує Сергій Жадан.

Для віртуальної виставки відсканували більше 100 робіт Бондаря на склі. А поки можна насолодитися ними у дворі Літмузею.