Російська армія ракетними ударами та обстрілами цілеспрямовано руйнує інфраструктуру Харківської області. Часто об'єктами атаки стають спортивні споруди. Незважаючи на це, харківські спортсмени продовжують тренуватися та здобувати перемоги.

Збитки, яких завдали російські обстріли спортивній інфраструктурі Харківщини, ще не порахували, але очевидно, що на відбудову знадобляться сотні мільйонів гривень. Мине чимало років, перш ніж професійні атлети, студенти та любителі спорту зможуть поновити тренування. Згадаймо про найбільш значимі спортивні комплекси та стадіони, які пошкодили росіяни.

1. "Уніфехт"

Стадіон та тренувальний комплекс ХНУ ім. Каразіна побудували на Павловому Полі наприкінці 1970-х років. Тут працювала кафедра фізичного виховання та спорту, було кілька тренувальних приміщень для футзалу, баскетболу, бадмінтону, боксу. Родзинкою спорткомплексу були зали для фехтування, де тренувалися майбутні чемпіони. Саме тут опановували мистецтво володіння рапірою чемпіон світу Дмитро Карюченко, багаторазовий чемпіон України Максим Хворост, чемпіонка світу Олена Вороніна.

На 2022 рік була запланована реконструкція спорткомплексу, але почалася війна. 5 березня російський літак випустив по будівлі дві ракети. У результаті впала стеля, вилетіли вікна та частина стін, було зруйновано підлогу. 

2. Спорткомплекс "Політехнік"

Спортивний комплекс політехнічного университету будували цілих 6 років, із 1985 по 1991-й. Це була єдина спортивна споруда України,  удостоєна Державної премії у галузі архітектури. Там було два басейни, у тому числі 50-метровий, легкоатлетичний манеж, ігрова зала, спеціалізовані зали для боротьби, гімнастики, настільного тенісу, аеробіки, стадіон з ігровими майданчиками для тенісу, міні-футболу та баскетболу, футболу, майданчик для скелелелазання. Тут могли займатися одночасно дві тисячі чоловік. У "Політехніку" тренувалися призери Олімпіад, чемпіони світу та України з різних видів спорту. 

24 червня у спорткомплекс влучили дві російські ракети з Бєлгорода. Загорівся спортінвентар, мати, підлога та стіни. Основний удар припав на легкоатлетичний манеж та ігровий зал. Від вибухової хвилі постраждали басейн та всі приміщення спорткомплексу. Співробітники НТУ "ХПІ" оголосили збір коштів на відновлення своєї спортивної арени. 

3. Стадіон "Динамо"

Цей тренувальний комплекс — один із найстаріших у Харкові. Його було відкрито у 1931 році. Ще через два роки тут проходив перший міжнародний футбольний матч УРСР проти Туреччини, у якому господарі перемогли. У 90-ті роки тут відбувалися змагання Другої ліги України, у 2008-му "Динамо" приймав матчі Вищої ліги. Останнім часом тут тренувалися легкоатлети, проводилися чемпіонати з регбі. 

3 травня росіяни обстріляли стадіон. Руйнувань зазнала одна з трибун, пошкоджено газон та бігові доріжки.

"Зараз футбольне поле розбите, тренуватися там неможливо, відновлення займе великий час", — розповів начальник Управління у справах молоді та спорту Харківської ОВА Костянтин Ананченко.

4. Тренувальна база клубу "Металіст 1925"

Навчально-тренувальна база футбольного клубу "Металіст 1925" знаходиться у селищі Високий, південному передмісті Харкова. Її будували спеціально до "Євро-2012". Тут було кілька футбольних полів, сучасний п'ятизірковий готель, VIP-зона , медично-реабілітаційний центр з басейном. Під час єврочемпіонату на базі жили та тренувалися збірні Данії, Німеччини та Португалії.

4 червня росіяни випустили по базі ракети з Бєлгорода. На полі залишилася вирва глибиною п'ять метрів. У будівлях вилетіли майже всі вікна, пошкоджень зазнали фасади, внутрішні приміщення та деякі комунікації, знищено частину закупленого обладнання та екіпірування команди. 

5. Аеродром "Коротич"

Спортивний аеродром недалеко від селища Новий Коротич почав роботу ще у 1951 році. Зараз тут базується харківський аероклуб, до війни виконувались учбові польоти, парашутні стрибки, випробування авіамоделей. З 2017 року "Коротич" став місцем для проведення міжнародних спортивних зборів авіаторів з усієї Європи.

З початку війни росіяни бомбили аеродром двічі. Перший авіаудар нанесли 3 березня. 4 червня росіяни двічі обстрілювали аеродром ракетами. Було пошкоджено кілька ангарів та літаки для тренувальних польотів. 

"Літаки, які піднімалися в небо в ознайомлювальні, туристичні та навчальні польоти, використовувалися приватними пілотами для повітряних мандрів, знищені. А з ними — і мрії сотень і тисяч закоханих у небо людей", — заявили у пресслужбі авіаклубу.

6. "Салтівський лід"

Льодовий спорткомплекс з'явився у Харкові у 2011 році. "Салтівський лід" приймав українські турніри з ковзанярських видів спорту і хокею, він відповідав усім необхідним стандартам Міжнародної федерації. Ще на початку 2022 року тут проводився чемпіонат України з шорттреку.

20 квітня російський снаряд потрапив у верхню частину будівлі, в одну із стін. Проводити тренування там зараз неможливо. 

7. "Акварена"

Це єдиний басейн у Харкові, який відповідав Олімпійським стандартам. Тож не дивно, що саме в "Акварені" тренувалися усі харківські олімпійські чемпіони та призери світових змагань: Яна Клочкова, Юлія Підлісна, Дарина Степанюк, Олег Лісогор, Денис Силантьєв та інші.

11 березня спорткомплекс потрапив під обстріл. Снаряди пробили дах, пошкодили стіни і вікна. Ракети застрягли у стелі, тож довелося викликати саперів. Оскільки тоді було дуже багато снігу, приміщення затопило, коли він почав танути. Зараз басейн "Акварени" стоїть без води. Якщо така споруда більше двох місяців пустує, вона починає поступово руйнуватися.

Спортсмени тренуються надворі

Це — далеко не повний перелік спортивних споруд, які росіяни зруйнували у Харкові. Обстріли пошкодили  Харківський фаховий коледж спортивного профілю, Харківський фаховий коледж спорту, Школу вищої спортивної майстерності, а також стадіони "Сонячний", "Восток", стадіон Харківського університету внутрішніх справ, Харківський республіканський ліцей-інтернат спортивного профілю, дитячо-юнацьку спортивну школу "ХТЗ".

Харківські спортсмени змушені шукати собі нові бази для тренувань в інших містах України та за кордоном. Майстри вільної боротьби поїхали у Київ, представники спортивного рок-н-ролу — в Чернівці, стрільці з лука — до Львова, багато спортсменів переїхали до Полтави. Деяким довелося тренуватися в екстремальних умовах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тренер та кілька гравців пішли з "Металісту" в інший клуб 

"Боксер Юрій Шестак зміг підготуватися до чемпіонату Європи без спортивної зали. Коли він виїжджав з Харкова, то зміг взяти з собою лише сумку з документами. Його підготовка проходила на вулиці в Мукачевому. Це дуже сумно, коли спортсмен готується без спаринг-партнера. Але він зміг все ж таки стати бронзовим призером Чемпіоната Європи з боксу", — розповів Костянтин Ананченко.

Безліч харківських спортсменів виїхали за кордон. Наприклад, в Італії живуть та тренуються наші синхроністки. З урахуванням того, що відновлення спортивних арен займе роки, Харків ще нескоро поверне собі славу міста спортивних досягнень.