Впливові світові видання присвятили великі матеріали ситуації в Харкові. Це сталося після низки руйнівних терористичних атак Росії на інфраструктуру, житлові будинки та рятувальників. 

Події у Харкові не потіснили з перших шпальт англійських, німецьких та американських видань повідомлення про Сирію, Дональда Трампа та місцеві спортивні події, але привернули увагу світу до питання: чи встоїть другий мегаполіс України перед російською навалою?

"У Харкова немає протиповітряної оборони"

Після 22 березня, коли росіяни понад 20-ма ракетами фактично зруйнували енергетичну систему міста, до Харкова почали з'їжджатися кореспонденти передових світових видань. Уже 31 березня на BBC  вийшов великий матеріал, присвячений харківському блекауту. Кореспондентка видання Сара Рейнсфорд побувала в місті та поспілкувалася з жителями. 

"У центрі Харкова на кожній вулиці чути брязкіт генераторів", — так описує журналістка атмосферу міста. Вона згадує про те, що від постійних обстрілів та блекаутів у харків'ян погіршився настрій і деякі з них планують залишити місто, інші звикли бажати один одному "тихої ночі", що стали рідкістю в місті. З посиланням на Ігоря Терехова BBC пише про серйозну шкоду для промисловості Харкова. За інформацією видання, життя містян не повернеться до норми щонайменше два місяці, втім, Росіяни вже готуються до нових ударів по енергосистемі. 

Іспанське видання El Pais наголошує на незахищеності Харкова. Журналіст Крістіан Сегура пише, що місто майже позбавлене захисту сучасними системами ППО.

"У Харкова немає такої протиповітряної оборони, як у Києва", — сказав Олексій, механік, який працює біля Зміївської ТЕС, що сильно постраждала під час бомбардування 22 березня. Київ добре захищений, але Харків уразливий через близькість до Росії — до ворожої території всього 40 кілометрів", — пише видання. Також із посиланням на військових El Pais наголошує, що в Харківській області бракує навіть звичайних кулеметів, щоб збивати ворожі дрони. Втім, пише Сегура, він на власні очі переконався, що російська інформація про нібито евакуацію з міста — фейк, у Харкові досі живе багато людей.

Досить песимістичні перспективи малює для міста видання The Economist. На сайті вийшов матеріал про Харків під заголовком: "Кремль хоче зробити непридатним для життя друге місто України".  Автор зауважує: відтоді, як у грудні минулого року американська військова допомога сповільнилася, Росія все частіше атакує Харків ракетами, дронами, а віднедавна — і авіабомбами. Посилаючись на джерела у військовому керівництві України, видання пише про плани Путіна зробити Харків "сірою зоною", непридатною до життя, але наводить слова мера міста Ігоря Терехова, який стверджує, що це неможливо. 

"Багато проблем міста можна було б вирішити, якби Захід надав потужні системи протиповітряної оборони або F-16, що могли б відштовхнути винищувачі з новими бомбами. The Economist розуміє, що Росія знищила деякі з поставлених із Заходу одиниць ППО Patriot, які Україна використовувала для захисту таких міст, як Харків", — йдеться в статті.

Які шанси наземної операції?

Впливові світові видання намагаються оцінити імовірність сухопутного наступу на Харків, оточення та окупації. З посиланням на джерело серед українських військових The Economist пише, що Росія зараз тренує шість дивізій (приблизно 120 тисяч військовослужбовців) у Східному Сибіру. Їх можуть готувати і для харківського напрямку, але, за оцінкою тих таки високопоставлених військових, перспективи можливої окупації вкрай невисокі — таке велике місто, як Харків, неймовірно важко захопити.

Не виключає наступу на Харків і видання The Times. 

"Харків має величезне стратегічне значення. Він знаходиться за 25 миль від російського кордону, його захоплення дозволить Москві оточити українські війська на Донбасі", — вважають аналітики. Але, на їхню думку, більш імовірною буде інша стратегія — постійні бомбардування та обстріли. 

Заступник редактора німецького видання BILD Пауль Ронцхаймер вирішив на власні очі переконатися, наскільки Харків захищений від російських військ і поїхав дивитися на першу лінію оборони за 10 км від державного кордону. Він написав, що окопи риють лопатами, бо будь-яка техніка біля кордону дуже помітна, її одразу атакують.

"Я виходжу з того, що можливий наступ спочатку йтиме через Краматорськ. Якщо так, то шлях російських військ до Харкова був би відкритий. Але навіть якщо нового наземного наступу не буде, метою Путіна можуть стати обстріли Харкова для підготовки до штурму. Зробити з нього новий Маріуполь та змусити людей тікати. Харків має для Росії високу стратегічну та символічну цінність", — сказав BILD Карло Масала, професор Університету бундесверу в Мюнхені.

Пауль Ронцхаймер супроводжував у поїздці на прикордоння президента України Володимира Зеленського. Учора він з Харкова вкотре закликав міжнародних партнерів посилити захист Харкова, надавши Україні більше систем ППО.

Увага світової преси, ймовірно, зіграла свою роль. Сьогодні про ППО для Харкова говорять не тільки очільники української держави, а й найвпливовіші політики світу. Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок закликала своїх колег із "Великої сімки" зробити аудит всіх наявних у світі систем Patriot, аби передати їх Харкову. Вона сподівається владнати цю справу до зустрічі міністрів закордонних справ G7, яка відбудеться 19 квітня.