На середину жовтня співробітники СБУ, поліції та прокуратури спільними зусиллями затримали на Харківщині понад 70 підозрюваних у співпраці з російською армією та окупаційною владою. Серед десятка чиновників, поліцейських підприємців є і такі, що займали високі посади в українській владі.

Працівники міськрад, комунальних підприємств, місцеві депутати, селищні голови йшли на співпрацю з окупантами з різних причин. Хтось хотів швидко зробити кар'єру, інших привабили перспективи великих заробітків, а деякі щиро вірили в швидку перемогу Путіна. Коли ЗСУ пішли в наступ, головні зрадники-гауляйтери повтікали до Росії і залишили дрібніших колаборантів напризволяще. Більшість із них ще переховуються, але деяких достатньо "великих риб" вже впіймали.

Кріт в СБУ

Щоб стати зрадником, необов'язково потрапляти в окупацію. Найбільш впливового колаборанта затримали не на звільнених територіях, а в Харкові. Юрій Рябуха свого часу був одним із найвпливовіших спецслужбістів області — займав посаду заступника начальника СБУ. З 2018 року він керував  Інститутом підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Маючи великі зв'язки та вплив на військовослужбовців, він, за даними слідства, у лютому та березні схиляв їх не чинити опір та переходити на бік окупантів. Його затримали ще в березні, але відомо про арешт стало тільки в серпні цього року. Зараз Рябуха перебуває під вартою, його звинувачують у державній зраді. 

Як виявилось під час слідчих дій, Рябуха, схоже, щиро любив Росію — на рингтоні будильника в нього стояв гімн країни-окупанта.

Митник, що мріяв стати заступником міністра

Один чоловік працював головним державним інспектором на Харківській митниці, а мріяв про високі посади у міністерствах. Коли в Куп'янськ прийшли окупанти, він радо запропонував їм свої послуги в обмін на гучний титул. Колишній інспектор став цілим "заступником міністра промисловості"  так званої військово-цивільної адміністрації Куп’янського району Харківської області і почав енергійно встановлювати митницю на кордонах окупованої Харківщини, "ЛНР" і "ДНР".

Він підбирав кадри для цього псевдооргану, організував навчання майбутніх "митників" у Краснодарі та особисто перевіряв, як добре вони завчили російське законодавство. Далі цей самопроголошений заступник міністра перебрав на себе ще більше повноважень — він почав приймати заявки на отримання матеріальної допомоги від окупаційної влади, тобто особисто вирішував, кому давати гроші, а кому ні. 

Запустити злочинну митницю чоловіку так і не вдалося. У середині вересня у Куп’янськ зайшли ЗСУ, його "міністри" повтікали в Бєлгород, а свого заступника чомусь лишили. Якимось чином чоловіку вдалося пробратися з Куп’янська до Харкова, але гуляв там він недовго. 25 жовтня колаборанта затримали, йому загрожує до 12 років ув'язнення.

Колишня мер Вовчанська

На відміну від попереднього "героя", Ольга Камінська дійсно займала високу посаду задовго до окупації. Вона була першою заступницею Вовчанського міського голови, а до цього встигла і покерувати Вовчанською райдержадміністрацією, і побути головою райради, з 2006 по 2011 була мером міста.

За даними СБУ, віцемер відразу погодилася працювати з окупантами. І встигла завдати чимало шкоди, бо до її обов'язків входили збір та передача представникам збройних формувань РФ інформації про учасників АТО/ООС, членів проукраїнських організацій та патріотично налаштованих громадян. Крім того, вона була відповідальна за зведення фортифікаційних споруд — надавала росіянам будматеріали. Їй допомагав ще один заступник міського голови — Сергій Круподеря. Обох віцегауляйтерів оголосили в розшук в серпні. Камінську після деокупації Вовчанська затримали досить швидко, вже 15 вересня. Вона не визнала свою вину, на суді під час обрання запобіжного заходу казала, що працювала в мерії лише до травня, а показання свідків назвала неправдивими. 

Ольга Камінська перебуває під вартою, Сергія Круподерю поки що не затримали. 

Голова, якого затримали першим

Мер Старого Салтова Едуард Коновалов був серед перших колаборантів-посадовців, кого затримали в Харківській області. Його взяли під варту 8 травня, через два дні після звільнення селища. Коновалова звинувачують у тому, що він забезпечив окупантів житлом, харчуванням, транспортом та агітував населення не чинити їм опір. Едуард Коновалов очолив Старосалтівську громаду в 2016 році, до цього він працював ветеринаром. Перше засідання у справі пройшло у серпні, свою провину Коновалов не визнає.

У той же день, 8 травня,  підозру у держзраді вручили секретареві Вільхівської сільради Надії Антоновій. Її звинувачують в тому, що вона дала окупантам списки місцевих ветеранів АТО, поліцейських та мисливців.

Начальник окупаційної міліції

Колишня міліція та вже нова поліція стала справжньою кузнею кадрів для колабораційних органів влади. Чимало співробітників "органів" перейшли на бік росіян під час окупації. Так вчинив і ексміліціонер  Олег Калайда. З 1995 по 2015 рік він служив начальником карного розшуку у Балаклійському райвідділі, потім деякий час був керівником служби безпеки на "Курганському бройлері", останній час сидів без роботи. Після того, як росіяни зайняли Балаклію, 48-річний безробітний вирішив, що буде "начальником міліції" і сам запропонував окупантам свої послуги.

За даними слідства, він набрав людей під своє керівництво, давав їм завдання, наприклад, разом з окупантами охороняти об'єкти інфраструктури. Після того, як ЗСУ почали контрнаступ на Харківщині, "начальник міліції" намагався втекти до "ЛНР", проте його затримали у Купʼянську. Калайда чекає на вирок в ізоляторі тимчасового утримання, йому загрожує до 15 років ув'язнення.

Бізнесмен, лісник, поштарка

Аби отримати підозру в колабораціонізмі, не обов'язково займати високі посади в окупаційних адміністраціях. Навіть "звичайні" співробітники комунальних підприємств та установ, а також підприємці, що погодились на співпрацю із загарбниками, зараз перебувають під слідством.

Найвідоміший з них — директор "Куп’янського молочно-консервного комбінату" та депутат місцевої райради від "Слуги народу Олександр Радченко. За даними слідства, за недовгий час окупації він встиг переєструвати бізнес за російським законодавством і відправляв продукцію окупантам. Та це ще було б пів біди: Радченка звинувачують у тому, що він збирав та передавав окупантам інформацію про місця дислокації та переміщення підрозділів ЗСУ. Його колега, депутат Куп'янської райради від "Блоку Світличної" Олександр Капленко надавав росіянам транспорт зі свого автопарку. Ще одна місцева депутатка від ОПЗЖ, але вже з Шевченкового, віддала росіянам врожай соняшника зі своєї ферми в обмін на дозвіл захопити чужі сільськогосподарські угіддя та техніку.

Є серед колаборантів поштарка, яка погодилась віддати окупантам гроші, що були у відділенні, працівник водоканалу, безліч сільських старост.  Більшість із них ще на волі, вироків по тим, що вже заарештовані, поки немає.