Будинок №1 на Полтавському шляху опинився на межі знищення. 135-річна пам'ятка архітектури знаходиться в аварійному стані. Причиною цього стала не тільки війна, а й недбале користування. Протиаварійні роботи потрібно було виконати кілька років тому, але у власника на це не було коштів.

Триповерховий зелений будинок за Лопанню на в'їзді до Полтавського шляху потрапив на безліч картин та листівок. Є шанси, що невдовзі він лишиться лише на зображеннях. Споруда пустувала з 2006 року, поступово руйнуючись, а після минулорічних бомбардувань і обстрілів між поверхами обвалилися перекриття.

Немає ордеру

На жахливий стан будівлі звернула увагу архітекторка та кураторка проєкту "Залопань" Сандра Струмскас. Вона помітила, що в будівлі, яка й до цього роками стояла пуста й занедбана, обвалилися перекриття.

"Обвал перекриттів може стати поштовхом для влади для виключення будівлі зі списку пам'яток архітектури та містобудування. Ми відправили офіційний запит до міськради щодо висвітлення планів на цю будівлю, але відповіді так і не отримали. Я не хочу, щоб цю будівлю "тишком-нишком" "реконструювали" в щось жахливе, або, ще гірше, щоб її знесли", — написала Сандра на сторінці проєкту "Залопань".

Врешті з мерії відповіли, що з будівлею все нормально, а балансоутримувач — Харківський національний економічний університет — "постійно проводить роботи з підтримки будівлі в задовільному стані". Така відповідь Сандру Струмскас не задовольнила — адже пам'ятка архітектури очевидно руйнується на очах. Вона звернулася до депутатки міськради Ірини Гончарової з проханням допомогти достукатися до чиновників. Ірина Гончарова звернулася з депутатським запитом до обласного департаменту містобудування та архітектури і попросила надати охоронний ордер будівлі — аби дізнатися, які зобов’язання брав на себе власник. З'ясувалося, що термін дії охоронного договору закінчився аж у 2011 році.  

"Це помилка чиновників департаменту, вони мають слідкувати за тим, коли закінчиться договір і не чекати, поки власник про це нагадає. Якби не почали надходити звернення, ніхто б і не згадав. Зараз в департаменті звернулися до ХНЕУ з вимогою продовжити цей договір", — розповіла KHARKIV Today Ірина Гончарова.

За її словами, якщо в університеті не розпочнуть протиаварійні роботи, у справу має втрутитись прокуратура і через суд зобов'язати власника утримувати споруду в належному стані. Приклади таких судів вже є. Нещодавно Харківський окружний адміністративний суд зобов'язав власників відремонтувати дві пам'ятки архітектури, що знаходяться на вулицях Каразіна та Маршала Бажанова. 

Не можуть позбутися власності

Будинок Буркевича, як ще називають дім на Полтавському шляху, неодноразово змінював власників. До революції він належав колезькому раднику Карлу Буркевичу, потім будинок кілька разів продавали. До Другої світової у ньому працював архітектурний технікум, потім — кінотеатр, далі пам'ятка дісталася Машинобудівному технікуму. У 2006 році споруду запропонували взяти на баланс економічному університету. Там як раз шукали приміщення, тому радо погодились. Будівля виглядала цілком придатною для користування, здавалося, потрібен лише легкий ремонт.

Але справа в тому, що відремонтувати пам'ятку архітектури неможливо — її можна лише реставрувати в первозданному вигляді. Виявилося, що це коштує надто дорого.

"Коли ми приймали його на баланс від технікуму, він був у відносно нормальному стані, планували невеликі роботи, заміну вікон. Замовили проєкт і з'ясували, що нам в три рази дешевше будувати новий корпус замість того, щоб робити реставрацію. Тоді це коштувало 90 мільйонів гривень. Новий корпус збудували за 30 мільйонів гривень", — розповів KHARKIV Today ректор ХНЕУ Володимир Пономаренко.

З того часу будинок стояв закинутим, без опалення і руйнувався. В університеті давно хочуть позбутися громіздкого активу, але продати державну власність неможливо — лише передати на баланс іншому власнику у межах Міністерства освіти і науки.

"Нам це болить, ми розуміємо, що це обличчя міста, початок вулиці Полтавський шлях. Зверталися до міністерства і просили комусь передати це приміщення. Ми зверталися до міської ради. Ми звернулися до Фонду держмайна, щоб нам роз’яснили, яким чином ми можемо його позбутися", — каже ректор.

Якщо в мирний час коштів університету не вистачало на реставрацію, то зараз — і поготів. Навчальний заклад витрачає гроші на ремонт гуртожитків, які постраждали від обстрілів — там жили переселенці з Куп'янського району, а зараз приміщення займають працівники університету, які через війну залишились без житла. Утім, мінімальні аварійні роботи провести пообіцяли — у будівлі замінять вікна та деякі конструкції.

Очевидно, порятунком "зеленого будинку" має займатись не лише власник. І міська влада, і Міністерство освіти можуть ініціювати пошук благодійних коштів від іноземних інвесторів. Успішні приклади є: дах будинку Соколова на вулиці Благовіщинській врятували за рахунок закордонних благодійників.