На початку війни харківський художник Патрік Касанелі створив логотип "Харків Залізобетон". Зображення стало вірусним і допомогло зібрати мільйони гривень на потреби ЗСУ. Художник та волонтери хочуть зареєструвати його у якості торгової марки, аби і далі мати можливість з його допомогою збирати гроші на армію. 

Зараз цей п'ятикутний Держпром знають у всьому світі. Футболки з логотипом носять і українські зірки шоу-бізнесу, і громадяни США, які підтримують українців у боротьбі. Зображення створювалось під вибухи російських бомб і працює на майбутню перемогу. 

Перетворити Держпром на фортецю

Харківський художник Патрік Касанелі створив логотип "Харків Залізобетон" на самому початку війни. Малювати його почав ще у лютому, а закінчив у березні, вже після того, як над містом почали літати ворожі бомбардувальники. Робота продовжувалася під обстрілами і зайняла близько тижня. Символом незламності міста художник обрав саме споруду Держпрому, бо він, на відміну від інших харківських пам'яток, унікальний.

"Я і раніше розбирав Держпром на такий собі "конструктор" і створював інші форми з його форм. Але жоден із цих графічних експериментів я не публікував. Саме для цього плакату було важливо "закільцювати" Держпром, перетворити його на замкнуту систему, по суті, на фортецю. Зображені на плакаті елементи реального Держпрому підходили для цього якнайкраще", — розповів KHARKIV Today Патрік Касанелі.

П'ятикутник, у який вписано споруду на логотипі, у сучасній геральдиці означає фортецю. Шрифт художник теж обрав не випадково. Патрік Касанелі розробив ще навесні 2021 року для кліпу гурту  "Папа Карло" на пісню "ТГШ" (Тарас Григорович Шевченко"), шрифт  так і називається —"Тарас".

"Цей шрифт — відсилка до українського авангарду 1920 — початку 1930 років. У принципі, я захоплююсь авангардом (і не тільки українським), тож розробка та використання саме такого шрифта — для мене це природньо", — каже автор.

5 березня Патрік опублікував логотип на своїй сторінці у Facebook. Художник не очікував, що зображення стане вірусним — воно розлетілося інтернетом через сотні перепостів. Тоді ж, навесні 2022-го, волонтер та музикант гурту "Папа Карло" Василь Рябко запропонував Патріку Касанелі робити мерч (продукцію з символікою) із зображенням Держпрому-фортеці. 

Логотип заробив мільйони для армії

Футболки, кепки, худі та шеврони із залізобетонним Харковом виявилися такими ж популярними, як і саме зображення. Спочатку волонтери надрукували логотип на 50-ти футболках, але відразу ж зрозуміли, що цього замало — їх засипали замовленнями.

"Ці 50 футболок  в нас просто за кілька днів були заброньовані. Ми ще не встигли надрукувати першу партію, а вже розмістили замовлення на наступну, уже 100 футболок. Тоді я зрозумів, що ця штука стає вірусною і цим можна зібрати нормально на волонтерку", — розповів KHARKIV Today Василь Рябко.

Поступово "Харків Залізобетон" з'явився на худі, кепках, шапках і навіть на волонтерських автомобілях. Речі з логотипом користуються популярністю і за межами України — їх часто замовляють у США, причому не лише вихідці з Харкова, але й люди, які не мають ніякого стосунку до міста, а просто хочуть підтримати Україну. Останнім часом одяг із Держпромом стає популярними в Японії.  "Залізобетонні" футболки носять зірки шоу-бізнесу та відомі політики, наприклад, письменник і артист Сергій Жадан та співзасновник партії "Демсокира" Юрій Гудименко, який воював та отримав поранення у Харківській області. Популярність футболок дозволила волонтерам зібрати більше трьох мільйонів гривень — ці гроші пішли на закупівлю автомобілів та генераторів для ЗСУ.

"Ми не продаємо речі, а даруємо за донат. У групі вказано мінімальний розмір доната, але часто люди беруть одну футболку і ще дві "підвішують" для військових", — пояснює схему волонтер.

Останнім часом безліч людей використовують логотип без дозволу — друкують на одязі та продають. Щоб захистити своє ексклюзивне право на "Харків Залізобетон", Патрік Касанелі та Василь Рябко подали заявку на реєстрацію торгового знаку. Це досить довга процедура, вона триватиме від трьох місяців до двох років, бо потрібен час, аби перевірити, що заявники дійсно мають право на знак. Але вже з часу подачі заявки без їхньої згоди використовувати логотип ніхто не може.