Люди масово тікають з Вовчанська, Липців, Циркунівської та Дергачівської громад. Волонтери, ризикуючи життям, щодня вивозять сотні людей під російськими обстрілами.

Усі евакуаційні дороги ведуть до Пункту реєстрації у Харкові. Від ранку тут стоять в чергах сотні біженців у надії на гуманітарну допомогу. KHARKIV Today побував на місці та з'ясував, яка допомога потрібна людям.

Потрібні місця на перших поверхах

Біля школи в районі ХТЗ від ранку припарковані десятки автомобілів, близько сотні людей стоять в черзі — це ті, хто з 10 травня виїхав самотужки, а зараз намагається отримати матеріальну допомогу та, можливо, місце в гуртожитку — із цим є проблема, бо вони закінчуються. Пенсіонерка Софія Володимирівна стоїть в черзі понад дві години — вона ще в неділю виїхала з рідних Липців до Циркунів, а звідти вже до Харкова.

"Ми на початку місяця не отримали пенсію, сказали, треба їхати в Циркуни, приїхали — але там нікого нікуди не пропускали, все зачинено, тому син вже забрав мене з Циркунів у Харків. Сказали, що місця вже немає в гуртожитках, винаймаємо квартиру", — розповіла пенсіонерка KHARKIV Today.

З 10 травня в Липецькій громаді точаться важкі бої, село перебуває під постійними обстрілами. Жити там стало нестерпно вже з ночі п'ятниці — розповідає Наталія Сокольська з Борщової. Сама жінка переїхала до Харкова кілька місяців тому, бо в громаді з дітьми жити було неможливо, а 10 травня разом з чоловіком поїхала забирати маму, бабусю та сусідку.

"Нам о 3 ранку зателефонували і попросили їх вивезти, з 11 ранку ми вже були там і вивезли їх, поки органи місцевої влади розкачувалися. Тільки о другій годині дня всіх зібрали по тривозі, поставили стіл на блокпост, посадили інспектора і почали волонтери та поліція вивозити звідти людей. Зараз вийшло так, що всіх цих людей завезли відразу сюди, видали гроші, а люди, що самі виїхали — виходить, що вони були не в курсі, і багато тих, що зареєстровані там, але виїхали самі, можуть опинитись поза бортом", — поділилася своєю історією Наталія.

Врешті-решт людей потроху, але пропускають до Пункту. Там кипить робота: працюють реєстратори, тут же видають гуманітарну допомогу. Безліч людей виїхали просто в чому були — у домашніх халатах, капцях, іноді навіть без документів. Їх реєструють, годують обідом, тут же видають одяг та взуття, засоби гігієни, матраци і постіль — у гуртожитках цього всього вже не вистачає.

"Ось тут видаємо пакети гігієни і матраци, по 500-1000 комплектів за день. Вже не вистачає, підвезли з усього міста. Великий попит на постільну білизну, уже і в гуртожитках не вистачає ані рушників, ані матраців", — каже Слава Краєвський, волонтер ГО "Спільна справа для людей".

На місці працює голова Координаційного гуманітарного центру Євген Коляда — у нього дзвонять відразу два телефони: по одному волонтер дає вказівки підлеглим, що везуть людей з небезпечної зони, іншим дає коментарі. За словами Євгена, місця в гуртожитках ще є — близько 450, розконсервовують ще один гуртожиток на 300 місць. Але проблема в тому, що не всі вони підходять людям похилого віку.

"Проблема — маломобільні люди, шукаємо варіанти, щоб селити їх на першому поверсі, а не на другому-третьому, це складно насправді. Це виклик, з яким ми зараз працюємо. Люди приїжджають майже без нічого, в пригніченому стані", — розповідає Євген.

За його словами, зараз готують гуртожитки у Мерефі, Кегичівці та Лозовій. Там ж майже 800 вільних місць, міжнародні благодійні організації працюють над тим, аби заздалегідь завезти все необхідне. Вже є домовленість з "Укрзалізницею": коли в Харкові закінчаться гуртожитки, переселенців почнуть вивозити в центральні області України, де їх готові приймати.

Хто прихистить корів?

Пункт реєстрації переселенців працює у Харкові з вересня 2022 року, відколи область почали деокуповувати. Особливість цієї хвилі евакуації полягає в тому, що вона — не лише масова, а й раптова. Лише волонтери вивезли за 5 днів понад 7000 людей. Ще невідомо скільки виїхали самотужки, покидаючи все.

"Ми виїхали в неділю самі на машині, проривалися до Старого Салтова. Покинули все — і курей, і собаку, перед цим ніч не спали, сиділи в погребі. Летіло все підряд — я не знаю, не розбираюся, чим там по нас стріляли, але це було страшне", — розповідає KHARKIV Today пенсіонерка Надія Совенко з Вовчанська.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни захопили ще кілька сіл на Харківщині

Іноді люди відмовляються від евакуації, бо не хочуть полишати в зоні бойових дій своїх тварин.

"В однієї жінки 35 собак було і 30 котів. Три години вивозили собак, а потім вже її вивозили, через них вона не могла виїхати. Вивозили курчат у мішках. Вивозили 120 собак з Руських Тишків. Розподіляємо їх по волонтерських організаціях, але зараз — гостра нестача таких притулків", — розказав KHARKIV Today волонтер Артур Ковальов.

Евакуація людей та тварин зараз — справа смертельно небезпечна. Днями у Вовчанську зникли безвісти волонтери з Києва — імовірно, їх убили. Втім, добровольці все одно намагаються не покидати тварин в зоні бойових дій.

"Їдемо навіть за однією твариною. Якщо дозволяє безпекова ситуація і просять вивезти тварину — вивозять кішок, папуг, собак. Сьогодні приїде людина, яку вивозять з двома коровами. Є місця в області, активні люди, які приймають людей таких. У нас багато є звернень від людей, які готові прийняти сім'ю з живністю. Цих корів будемо евакуювати під Зміїв — знайшли будиночок, будуть там жити", — каже Євген Коляда.

Зараз у Вовчанській громаді лишається близько 200 чоловік, з Липецької громади на сьогодні є приблизно 250 заявок на евакуацію, ще 70 заявок — з Білого Колодязя Вовчанської громади. Пункт працює цілодобово. Телефон для заявок на евакуацію:  0 800 33 92 91.