Психологи більше не очолюють рейтинг найпопулярніших професій серед абітурієнтів, а у технічних вишах у ТОП-5 повернулися, нарешті, інженерні спеціальності. А от викладати в школах хімію та фізику за кілька років вже буде нікому: на ці спеціальності випускники шкіл вступати не хочуть.

Цього року абітурієнти подали до вищих навчальних закладів на вісім тисяч заяв більше, ніж минулого. Крім того, пріоритети у вступників дещо змінилися. 

Харків більше не студентський центр?

1 серпня 2025 року завершився прийом заяв від абітурієнтів для вступу на бакалавра й магістра медицини. За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, загалом в Україні цього року 207 494 вступників — на 9% більше, аніж було в 2024-му році, але майже в 5 разів менше, ніж у 2021-му, в останній рік до великої війни.

У Харкові тенденція приблизно така ж, як і в країні в цілому. 42 380 заяв надійшло у 2024 році, а зараз їх — 50 510 (трохи понад половину, 27 503 заяви — на бюджет). Але за популярністю серед абітурієнтів місто поступово втрачає перші позиції, які воно займало до повномасштабного вторгнення. Якщо минулого року Харків за кількістю вступників поступався лише Києву та Львову, то цьогоріч схід обігнала Одеса. Але в Харківську область все ще надсилають більше заяв, ніж до університетів Дніпропетровщини. 

За даними порталу Education.ua, який порахував кількість заяв, серед 10 найпопулярніших університетів України — лише один харківський. Загалом рейтинг вишів виглядає так:

1. Національний університет "Львівська політехніка" — 38 408 заяв.
2. Львівський національний університет імені Івана Франка — 38 396 заяв.
3. Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 32 443 заяви.
4. Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" — 26 469 заяв.
5. Державний торговельно-економічний університет — 21 760 заяв.
6. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — 18 510 заяв.
7. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана — 17 351 заява.
8. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника — 16 941 заява.
9. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна —  12 408 заяв.
10.  Волинський національний університет імені Лесі Українки — 11 661 заява.

Трійка лідерів не змінилася у порівнянні з минулим роком. ХНУ ім. Каразіна покращив свої позиції у порівнянні з минулим роком на один пункт — минулого року він займав 10-те місце. Серед харківських вишів першу трійку за кількістю поданих заяв закривають НТУ "ХПІ" та ХНЕУ.

Ким хочуть бути випускники?

Щодо спеціальностей: цього року, як і минулого, вступники надають перевагу гуманітарним спеціальностям. Але якщо в 2024-му лідирувала психологія, то у 2025-му на першу позицію увірвався "Менеджмент" — абітурієнти подали на цю спеціальність загалом 67 938 заяв.

ТОП-10 популярних спеціальностей в Україні:

1. Менеджмент — 67 938 заяв.
2. Філологія — 55 730 заяв.
3. Психологія — 54 025 заяв.
4. Маркетинг — 36 872 заяви.
5. Економіка та міжнародні економічні відносини — 33 250 заяв.
6. Комп’ютерні науки —  31 154 заяви.
7. Право —  27 956 заяв.
8. Середня освіта — 24 438 заяв.
9. Інженерія програмного забезпечення — 22 053 заяви.
10. Кібербезпека та захист інформації — 20 328 заяв.

Харків має свою регіональну специфіку. Менеджмент — лише на третьому місці за популярністю. А найбажаніша професія для випускників — бакалавр права: понад 3400 заяв у вісім вишів, з яких 2 615 припадають на профільний Національний юридичний університет Ярослава Мудрого.

На другому місці за популярністю — минулорічний лідер рейтингу, "Психологія", на яку у Харкові надійшло більше 3200 заяв. Лідирують ХНУ ім. Каразіна, Педагогічний університет ім. Сковороди та НТУ "ХПІ". Майбутні ж менеджери найчастіше обирають профільний Національний економічний університет, а також ХНУ ім. Каразіна та НТУ "ХПІ". 

І в Україні загалом, і в Харкові зокрема досить популярна філологія, особливо спеціальність перекладачів та викладачів англійської мови. Єдина не гуманітарна професія, яка незмінно користується попитом у абітурієнтів, — комп'ютерні науки (займає шосте місце в загальноукраїнському рейтингу та четверте — у харківському). У профільних, технічних вишах це — найпопулярніша спеціальність.

"Ми робили свій власний рейтинг за заявами, де наш університет вказано першим пріоритетом. І перше місце за кількістю перших пріоритетів у нас займає спеціальність "Комп'ютерні науки", — повідомив KHARKIV Today секретар приймальної комісії НТУ "ХПІ" Сергій Петров.

Абітурієнти готові обирати цю спеціальність навіть у тому випадку, коли розуміють, що за кількістю балів не пройдуть на бюджет.

"Син набрав трохи більше 140 балів, планував спочатку вступати на 3D-графіку, але передумав. Зрештою подав заяви на спеціальність "Комп'ютерні науки" у три виші. Щоправда, у жодному з них не було бюджету, тому подавався на контракт. Першим пріоритетом обрав Університет Каразіна, уже отримав від них запрошення приносити документи", — розповіла KHARKIV Today Світлана Свириденко, мама випускника Богдана 

На комп'ютерні науки найбільше заяв отримали ХНУРЕ та НТУ "ХПІ"— понад 900 у кожен виш, на третьому місці — ХНУ ім. Каразіна. 

Де брати хіміків та фізиків?

Інженерні спеціальності вже багато років не користуються особливою популярністю серед абітурієнтів України, але у 2025 році деякі вищі навчальні заклади помітили приємні тенденції: є галузі, якими почали цікавитися випускники. Наприклад, у Харківському політехнічному університеті, за даними внутрішнього "рейтингу пріоритетів", друге місце, обганяючи суперпопулярний менеджмент, займає спеціальність "Електрична інженерія". На четверте місце вийшла "Інженерія програмного забезпечення", а на п'яте, несподівано для всіх — "Хімічні технології та інженерія".

"Для країни це вкрай важливо, інженери будуть дуже потрібні зараз", — радіє секретар приймальної комісії Сергій Петров.

Втім, така популярність хімії серед майбутніх студентів харківської політехніки — виняток із правил. Ця спеціальність — антилідер рейтингу. Наприклад, у ХНУ ім. Каразіна подали лише 33 заяви на "Хімію", а в Педагогічному університеті ситуацію розцінюють як катастрофічну.

"На хімію тільки один абітурієнт подав заявку, і в мене є сумнів, що він залишиться в нас. Така ситуація склалася через те, що не вистачає в школах вчителів хімії та фізики. Навіть у Києві є школи, де викладач хімії відсутній по кілька років. Відповідно, підготовка дуже низька, і діти бояться складати НМТ з хімії", — розповів KHARKIV Today ректор ХНПУ ім. Сковороди Юрій Бойчук.

Ще одна причина непопулярності природничих спеціальностей серед випускників — майже п'ятирічна, з часів коронавірусного карантину, система навчання онлайн. Тоді як мову та математику можливо вивчати віддалено, розв'язуючи задачі та пишучи есеї, хімія, фізика, біологія — спеціальності практичні, вони потребують очної присутності на лабораторних та практичних заняттях, чого позбавлені харківські школярі та діти з багатьох міст України вже багато років. У Педагогічному університеті намагаються виправити ситуацію — влаштовують відкриті уроки у безпечному просторі, на які приходять учні шкіл, але цього не досить. Вимираючим спеціалізаціям необхідні серйозна державна підтримка.