У Харківській державній науковій бібліотеці імені Короленка оприлюднили результати громадського опитування щодо можливого перейменування установи. Більшість учасників не підтримали зміну назви.

Думка суспільства щодо постаті російського письменника українського походження Володимира Короленка виявилась неоднозначною. Людей, які виступають за перейменування головної бібліотеки Харківщини і тих, хто підтримує збереження актуальної назви, виявилось приблизно порівну.

Надто мало голосів

Про необхідність перейменувати бібліотеку імені Короленка почали говорити від початку повномасштабного вторгнення, коли в Україні стартувала велика деколонізація. Письменник Володимир Короленко не був ані пропагандистом Російської Імперії, ані гонителем українського народу, втім незалежність України літератор свого часу не підтримав і писав лише російською.

У березні 2026 року саме з цими аргументами активісти руху "Деколонізація. Україна" звернулися до Міністерства культури і попросили змінити назву. У Мінкульті вирішили спитати думку громадськості. Опитування на сайті бібліотеки тривало до 1 травня. У ньому взяли участь не лише харків'яни, а й жителі інших міст та навіть країн.

Більшість учасників висловились за те, аби бібліотеку не перейменовувати. Але розрив між прихильниками та противниками змін мінімальний.

• 50,3% (340 учасників) — за збереження чинної назви бібліотеки;
• 47,0% (318 учасників) — за перейменування бібліотеки;
• 2,7% (18 учасників) — не визначилися з думкою або потребують додаткової інформації.

"Читачі бібліотеки писали нам листи, що ні в якому разі не можна змінювати назву. При цьому більшість людей, що виступали за перейменування, — це люди молодшого віку. Результати опитування засвідчили, що в суспільстві така неоднозначна думка щодо особи Короленка. У будь-якому випадку рішення прийматиме уповноважений орган, тобто Міністерство культури", — прокоментувала KHARKIV Today результати голосування директорка бібліотеки Наталя Петренко. 

За її словами, в голосуванні взяли участь надто мало людей, аби вони могли репрезентувати громадську думку українського суспільства щодо Короленка. Із 676 респондентів усього 27% — зареєстровані читачі бібліотеки. 

Самі співробітники закладу висловлюються за те, аби залишити ім'я Короленка в назві, оскільки саме так бібліотеку знають у світі. Втім, якщо в Міністерстві культури вирішать таки запустити процес перейменування, Наталія Петренко вважає, що найбільш прийнятним у назві буде ім'я відомого вченого Дмитра Багалія, який дев'ять років очолював правління Харківської громадської бібліотеки та багато зробив для наповнення її фондів.

Учасники опитування, зі свого боку, пропонували імена Івана Багряного, Григорія Сковороди, Василя Стуса, Лесі Українки, Миколи Хвильового, Юрія Шевельова.

Тече дах і немає опалення

Перейменування бібліотеки нині — не найпріоритетніша задача для співробітників. Під питанням — саме збереження фондів у нормальному стані. Серед 7 млн 200 тис книг та документів, які зберігаються у книгосховищах, є і старі, які потребують особливих умов. Приміщення бібліотеки постраждали від обстрілів та бомбардувань.

Головна будівля, що є пам'яткою архітектури авторства Олексія Бекетова, зазнала найбільшої шкоди на початку повномасштабного вторгнення, 2 та 9 березня 2022 року, через прямі влучання ворожих снарядів у сусідні споруди в центрі міста. Вибуховими хвилями у приміщеннях вибило майже всі вікна, був знищений автентичний скляний купол над головним корпусом, який забезпечував природне освітлення. Уламки та ударні хвилі пошкодили головний корпус і два книгосховища, а через руйнування системи опалення виникла критична загроза для збереження фонду національного значення через порушення температурно-вологісного режиму.

Із 2022 року бібліотека ім. Короленка узимку не працювала через відсутність опалення. Роботу в звичному форматі (шість днів на тиждень) відновили лише в травні, коли надворі потеплішало. Зараз бібліотекарі разом з волонтерами займаються ремонтами і сподіваються, що наступної зими вже можна буде не зачинятися на вимушені "морозні канікули".

"Головна проблема для нас —  система опалення, вона була потрощена внаслідок вибухових хвиль і повністю всі батареї, всі ці комунікації були розбиті. Із 2025 року за сприяння ЮНЕСКО і фінансування уряду Японії проводяться ремонтні роботи системи опалення. Не дуже добре якісь прогнози робити у воєнний час, але сподіваємось, до зими вже буде тепло", — каже директорка бібліотеки.

З ремонтами допомагають благодійні фонди та міжнародні гранти. За рахунок пожертв вдалося поміняти понад 380 вікон у приміщеннях службово-виробничого та читацького корпусу і в новому книгосховищі, провести протиаварійні роботи на даху та у зоні світлового ліхтаря — його накрили протиаварійним укриттям. Також відремонтували один з читацьких залів.

Відновити роботу в повноцінному форматі в бібліотеці поки що неможливо. Це стосується перш за все публічних заходів, зустрічей з письменниками та концертів — до повномасштабного вторгнення в залах бібліотеки проходило близько 300 таких подій на рік. Зараз більшість з них відбуваються виключно онлайн.