93% підприємців області важко або дуже важко вести бізнес в регіоні. Такі результати опитування Європейської Бізнес Асоціації. Причина — не лише обстріли, а й втрата працівників, ринків збуту, виробничих потужностей і відсутність допомоги з боку влади.

Після восьми місяців війни Харків перетворюється на місто без бізнесу. Ділова активність в Харкові за час війни просіла більше ніж на 60% (дані Європейської Бізнес Асоціації). Великі підприємства або втратили свої цехи через обстріли, або переїхали в інші області чи за кордон, малі та середні не можуть отримати кредитування і втратили працівників.

Бізнес їде за кордон

Європейська Бізнес Асоціація нещодавно провела опитування серед представників регіонального бізнесу про умови підприємницької діяльності. Оцінювали бізнес-клімат в Одесі, Дніпрі, Львові та Харкові. Харків, очікувано, показав найгірші результати. 89% підприємців сказали, що їм надзвичайно важко працювати, і лише 7% назвали умови задовільними. Для порівняння — у сусідньому Дніпрі кожен четвертий підприємець оцінює умови своєї праці як задовільні.

"Із тих 7%, які не зазнали втрат, — деякі підприємства з виробництва продуктів харчування, багато хто навіть наростив обсяги продажів після відходу великих інвесторів, а також виробники товарів для оборонної промисловості, невелика частина експортних підприємств, деякі айтішники, які виїхали за межі міста, але поки що зберігають реєстрацію в Харкові", — розповів KHARKIV Today заступник голови Координаційної ради Харківського офісу Європейської Бізнес Асоціації Ігор Балака. 

Серйозним ударом по бюджету міста він вважає втрату IT-компаній, абсолютна більшість яких або вивезли офіси та співробітників ще до війни, або здійснили релокацію за останні 8 місяців. Ця індустрія в Харкові нараховувала 47 тисяч людей, середня зарплата яких була — 2700 доларів. Кожен із цих працівників створював додатково чотири робочих місця. Зараз деякі з них ще зберігають харківську реєстрацію та платять податки в міський бюджет, але якщо війна затягнеться, вони, скоріше за все, перереєструються за новим місцем проживання.

За даними Асоціації приватних роботодавців, яка об'єднує представників малого та середнього бізнесу, із Харкова поїхав кожен третій підприємець, а половина або зупинили діяльність, або мають великі проблеми зі збутом — тобто, працюють зі збитками. 

"Топ-проблема — це безпека, її вирішення дуже залежить від того, чи ми переможемо. Друге — падіння купівельної спроможності населення, порушення логістики, відсутність можливості залучати персонал, який виїхав", — каже президент Асоціації Олександр Чумак.

У великого бізнесу справи йдуть ще гірше. За даними Українського союзу промисловців та підприємців, куди входять найбільші платники податків, кожне п'яте підприємство в Харкові, яке входить до Союзу, було повністю знищене ракетними або артилерійськими ударами, 50% так чи інакше були пошкоджені. Більш ніж дві третини цих підприємств або зупинили діяльність, або перенесли виробництво в інші місця, причому більше 30% з них поїхали за кордон — до Польщі, Словаччини чи Туреччини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шестеро співробітників заводу поранені під час ракетного удару по Харкову

"Наведу такий приклад. Одне підприємство газової галузі вирішило релокуватися на захід України. Обласна адміністрація їм запропонувала якісь зруйновані приміщення з тим, що вони їх відремонтують і з першого дня платитимуть за оренду. Уся релокація — за рахунок самого підприємства, на робочі посади вони вимагають взяти місцевих співробітників, а питання розміщення своїх людей, кажуть, вирішуйте на центральному рівні, бо це не наша турбота. А у Польщі їм надали приміщення, підключили усі види комунікацій — електрику, газ, воду — дали річну знижку на оплату за все це", — наводить приклад виконавчий директор регіонального відділення Українського союзу промисловців та підприємців Едуард Набока. 

Найближчим часом навіть ті підприємці, які хотіли б повернутися до Харкова, не зможуть цього зробити, вважають керівники бізнес-об'єднань. Релокація сама по собі доволі витратна, особливо, якщо йдеться про виробництво — переїзд означає, що треба заново збирати завод чи фабрику. Але деяких втримує на новому місці кращий бізнес-клімат, ніж той, що могли їм запропонувати в Харкові.

Підприємцям тут не місце?

Безліч невеликих та середніх підприємств закриваються саме зараз, через 6-8 місяців роботи в умовах війни. Бізнесмени, які на початку весни волонтерили, зараз вже не мають коштів на те, щоб повернутися до справ.

"Багато підприємств у складний період щось робили для міста — випікали хліб, годували людей, пускали людей у свої приміщення жити. А зараз їм пред'являють дуже великі рахунки за електроенергію та газ, треба платити податок на нерухомість і податок на землю", — розповідає про типову проблему Ігор Балака.

Харківські підприємці опинились у гіршій ситуації, ніж їхні колеги з інших міст ще й тому, що банки висунули їм куди суворіші умови кредитування. Оскільки область віднесли до зони підвищеного ризику, банкіри не тільки не надають харківським бізнесменам кредити, а й вимагають достроково виплатити вже видані. 

Великі підприємства, у яких немає таких проблем з обіговими коштами, мають їх з місцевими бюрократами. Едуард Набока навів приклад одного з найбільших платників податків області, компанії з міжнародними інвестиціями, яка мала в планах відновити роботу в місті в 2023-му році. Але інвестори наштовхнулися на несподівану перешкоду і вже не впевнені, чи варто це робити. 

"Велика іноземна компанія провела реконструкцію з дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції. Їм цю реконструкцію потрібно лише зареєструвати у міському кадастрі. Вони подали документи до департаменту будівництва та архітектури, там затягнули процес, почалася війна. Зараз компанія хоче наступного року повернутися та працювати тут. І що робить департамент? Він надсилає по суті відмову в реєстрації в кадастрі та посилає компанію по великому колу узгоджень – через "Харківодоканал" та інші комунальні підприємства. Вони звернулися до мене за допомогою і кажуть: компанія хоче повернутися і працювати, хіба місто не зацікавлене у цьому?", — розповідає представник союзу промисловців та підприємців.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хлібзавод "Кулиничі" переїжджає 

Вимоги до влади в усіх бізнес-асоціацій зараз схожі. У першу чергу вони стосуються спрощення усіх бюрократичних процедур для створення та ведення бізнесу, скасування або зменшення до мінімуму всіх міських податків. 

"Тяжкість харківського становища не дає нам морального права критикувати чиновників, але треба розуміти, що люди їдуть з міста не лише через війну", — каже Набока.

Ще одна вимога — частково компенсувати витрати на електроенергію через Нацкомісію держрегулювання чи інші структури, а також передбачити страхування від воєнних ризиків. Інакше  бізнес не повернеться до регіону, а іноземні інвестори навіть після війни не зайдуть до Харкова, бо бачитимуть, що навіть місцеві підприємці надають перевагу Польщі.