В області від обстрілів окупантів постраждали більше 100 медзакладів.

До початку повномасштабної війни у Харківській області працювало 58 закладів обласного підпорядкування, 69 міських закладів первинної та вторинної медичної допомоги та 69 районних лікарень. Станом на 1 липня на підконтрольній Україні території у регіоні функціонують 164 заклади охорони здоров’я первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, а саме: 47 медичних закладів обласного підпорядкування, 68 міських, 20 центральних районних лікарень, 29 центрів первинної медичної допомоги, амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів. Про це розповів директор обласного департаменту охорони здоровʼя Максим Хаустов. 

"Попри регулярні повітряні тривоги та ризик, що будь-якої миті може "прилетіти", усі медичні заклади області працюють у звичайному режимі так, як вони працювали до воєнного стану. 58 закладів переміщені з окупованих територій в інші районі області. До прикладу, "первинку" з Борової ми перевезли в Лозову, когось в Близнюки. Сімейні лікарі приймають там людей, які теж переїхали з цих територій. Сім закладів евакуювали за межі області, зокрема у Дніпропетровську, Львівську та  Полтавську області", — розповів він. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сесія Харківської облради. Нові правила для почесних громадян і об'єднання лікарень

За словами чиновника, наразі пошкоджено 126 обʼєктів охорони здоров'я. Йдеться про різні ступені руйнування. Десь буде достатньо засклити вікна, які повилітали від обстрілів, а десь потрібно буде зробити значно більше роботи.

"Є зруйновані медичні заклади, у яких не можна надавати медичну допомогу — до прикладу в Ізюмському, Богодухівському, Харківському районах", — додав Хаустов. 

За інформацією директора департаменту охорони здоровʼя, до війни в області працювали близько 9000 лікарів і майже 16 000 молодших спеціалістів. На сьогодні в області працює близько 15 000 медичних працівників. 

"Можу сказати, що сьогодні в області вистачає лікарів — як сімейних, так і вузьких спеціалістів, молодшого медичного персоналу та ліжок в лікарнях", — уточнив він. 

Нагадаємо, цього тижня окупанти завдали удару по травматологічній лікарні на Салтівці. Її планують відновлювати після війни.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без гуманітарних коридорів страждають лікарні в окупації

Чиновник пояснив, у всіх лікарнях для людей, які залишили рідні місця, немає жодних обмежень на отримання медичної допомоги. Хоч від сімейного лікаря, хоч від профільного спеціаліста.

"Ви можете підійти в будь-який Центр первинної медико-санітарної допомоги, в поліклініку, в амбулаторію, і вам не мають права відмовити. Тому що є наказ Міністерства охорони здоровʼя. Усім людям, із якими не укладено декларації, має надаватися базовий обсяг медичної допомоги на первинному рівні. Без декларації лікар має можливість виписати електронний рецепт на "Доступні ліки", виписати електронне направлення, якщо людині потрібна допомога вужчого спеціаліста. Планову або екстрену вакцинацію можна зробити", — повідомив Хаустов.

За його словами, у селах та містах області, у яких велись активні бойові дії, і там, де заклади охорони здоров'я зазнали значних руйнувань, доступ до медичних послуг або частково, або повністю відсутній.

"Почнемо відновлювати роботу ЦПМСД та амбулаторій у залежності від безпекової ситуації. Також на такі території будуть виїжджати сімейні лікарі та проводити прийоми за допомогою телемедичного обладнання. У сімейного лікаря буде можливість проконсультуватися або разом із пацієнтом, або самостійно з виділеним фахівцем із обласної або іншої лікарні, провести УЗД, зробити кардіограму тощо. Наразі ми проводимо навчання сімейних лікарів щодо надання телемедичних консультацій", — розповів чиновник. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Лікарі без кордонів" пропонують харківʼянам роботу

Директор обласного департаменту охорони здоровʼя уточнив, бригади екстреної медичної допомоги, ризикуючи своїм життям, продовжують працювати цілодобово і виїжджають на виклики навіть під час комендантської години. 

"Наразі в місті та області працює 178 бригад, із них 75 у Харкові. Наші машини екстреної медичної допомоги стоять по всьому місту, кожна на своїй, так би мовити, позиції.  Вони не повертаються на базу, тому доїжджають до пацієнта за дві-три хвилини, максимум пʼять хвилин. Диспетчер швидкої спілкується з абонентом і ухвалює рішення щодо подальших дій. Якщо є відповідні підстави, він направляє бригаду до пацієнта. Якщо ж таких підстав немає, то консультацію можуть надати телефоном. Рішення щодо необхідності госпіталізації ухвалює лікар бригади швидкої", — пояснив він.

Хаустов додав, єдине, коли швидка не може виїхати за викликом, — активні бойові дії.

"Йдеться про так звану "червону зону", коли можливості надати медичну допомогу немає через інтенсивні обстріли. Але бувало й таке, що іноді військові не пускали наших медиків на об'єкти, де тривають активні обстріли, але вони все одно прорвалися. Тому я вважаю, що всі наші медики — справжні герої", — поділився чиновник.