Щодня групи волонтерів везуть їжу та медикаменти до найнебезпечніших районів міста, де немає аптек та магазинів.

Не всі харків'яни зараз можуть вийти за продуктами до пунктів роздачі гуманітарної допомоги. У одних районах таких пунктів просто немає, в інших люди похилого віку не в змозі до них дістатися і вистояти чергу. З медикаментами у Харкові справи ще гірші: багато життєво важливих препаратів не завозять в аптеки. Допомагають волонтери, які доставляють все необхідне навіть у найнебезпечніші райони, часто ризикуючи життям.

20 виїздів на день

Одна з таких волонтерських організацій — Dopomoga Kharkiv. На другому тижні війни, коли пройшов перший шок від російського вторгнення, кілька друзів вирішили об'єднатися, аби допомогти харків'янам вижити у непростих умовах.

До війни Максим Іванов працював у пресслужбі футбольного клубу "Металіст". Зараз він водій, кур'єр і вантажник в одній особі. Їх у команді — семеро людей, плюс ще двоє знайомих хлопців із транспортом на підхваті. Одні розбирають продукти на складі, інші розвозять їх за адресами, одна людина приймає замовлення. Спочатку працювало "сарафанне радіо", тепер у волонтерів є сторінка у Instagram.

"Співпрацюємо з різними організаціями, зараз основний наш партнер — "Станція Харків". Беремо гуманітарку у них на складі, привозимо собі за раз приблизно на 100-150 чоловік. У нас є гараж, добрі люди дали — звідти адресно розвозимо. Головне — звітувати. Спочатку потрібна була просто фотографія, останнім часом правила посилилися, донори серйозні: Червоний Хрест, ООН, є ще президентська допомога. І ось ці донори вимагають звіт з паспортними даними та ідентифікаційним кодом", — каже Максим Іванов.

Упродовж дня він встигає з'їздити приблизно за 20 адресами. Але випадки бувають різні. Іноді доводиться їхати за місто або відвозити харків'ян на евакуацію, і тоді доставка продуктів відкладається до наступного дня.

Є куди їхати, але люди не хочуть

Траплялися небезпечні ситуації. На вулиці Леся Сердюка хлопці потрапили під обстріл, довелося терміново втекти до під'їзду. У Дергачах важко доїхали до потрібного будинку — росіяни вдарили по місту "Градами". Якось обстріляли волонтерський гараж, на щастя, на той момент там нікого не було. На вулиці Наталії Ужвій мало не наїхали на міни.

"Одна жінка попросила привезти її за речами на Наталії Ужвій, їй треба було забрати якісь цінні речі. В'їжджаємо у двір, і тут я бачу табличку: "Обережно, заміновано". Чую автоматні черги, біжать — бачу, що наші. Виходжу з паспортом, з піднятими руками, показали документи, перевірили нас з голови до ніг, зробили наші фотографії. "Зараз розвертайтеся на 180 градусів і швидко їдьте. Речі свої після перемоги забиратимете", — розповідає Максим.

До таких вимог волонтери ставляться з розумінням: у тому районі справді дуже небезпечно. На Північну Салтівку хлопці їдуть двома автомобілями: якщо один буде підбитий, то на іншому можна врятуватися. Цей район та П'ятихатки — найнебезпечніші. Але навіть під постійним обстрілом, часто без газу, води та електрики там живуть люди.

"Багато хто має куди їхати, вони просто не хочуть. Я приїхав на вулицю Світлу з конкретною пропозицією до людей, які там залишилися, переїхати до санаторію в іншій області. Вони кажуть: "Нам є куди їхати, але ми не хочемо". Для багатьох важливо залишатися у своєму будинку", — каже волонтер.

На вулиці Світлій у трьох п'ятиповерхових будинках залишилося 20 людей — разом чекають на приїзд хлопців з гуманітаркою, розподіляють її по будинках і підтримують одне одного. На вулиці Леся Сердюка в одному дев'ятиповерховому будинку залишилося лише дві людини: паралізований пенсіонер та його сусідка, теж літня жінка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Харків'янам на вокзалі допоможуть знайти житло та "гуманітарку" в евакуації

Тут і на П'ятихатках є проблеми з газом, електрикою та водою. Тому сюди волонтери часто везуть не крупи та олію, а ковбасу, консерви, печиво — те, що не треба готувати. Іноді замовляють щось конкретне, але 40% звернень — прохання: "Привезіть хоч якусь їжу".

Вдячні не всі

Здебільшого люди вдячні волонтерам, але бувають і такі, що не кажуть навіть "дякую". А є й ті, хто звинувачує волонтерів у наданні гуманітарної допомоги.

"Люди не завжди розуміють, що ми не чиновники, не службовці. Часто доводиться це пояснювати. Одна жінка пише: "Ви нам привезли макарони, крупу, хліб — і що ви вважаєте, що на це можна прожити? Ви на нас наживаєтеся, я звертатимусь до Терехова". Доводиться пояснювати, що ми не з міськради, що ми самоорганізувалися і допомагаємо чим можемо. Вибачилася", — розповідає Максим.

Був один кричущий випадок: жінці привезли не те, що вона хотіла. Харків'янка  з матюкими накинулася на дівчину, яка приймає замовлення. Коли історія набула широкого розголосу — написала і запропонувала записати відео з вибаченнями, але потім передумала, історію зам'яли. На щастя, таких випадків одиниці.

Є люди, які пишуть із проханнями про допомогу в усі волонтерські організації міста та збирають набори з продуктами і засобами гігієни від усіх, до кого можуть додзвонитися — у таких будинках накопичуються цілі склади "гуманітарки". Волонтерських організацій у місті багато, вони не завжди координуються між собою, але за час роботи вже виробили певні правила: насамперед допомагати пенсіонерам, людям з інвалідністю чи маленькими дітьми. Тих, кому справді потрібна допомога і хто буде вдячний за неї, у Харкові все-таки більше, тому хлопці налаштовані працювати стільки, скільки знадобиться до перемоги.

Допомогти волонтерам з покупкою пального та ліків можна, перерахувавши гроші на картку:

5375414116057943

Попросити про допомогу можна, написавши в Instagram або зателефонувавши за тел: 050-035-13-22 (Дар'я)