Картопля, олія, хліб та інші продукти харчування дорожчатимуть. Одна з причин зростання цін — неврожай. Через посуху врожайність пшениці знизилася в півтора рази, урожай картоплі також був меншим.

Ціни на продовольчі продукти в Харківській області ростимуть, як і всюди в Україні. Однією з причин є дуже невдалий аграрний рік: пізні заморозки, а потім довгий період посухи призвели до поганого врожаю пшениці та кукурудзи, картоплі і яблук.

Врожайність впала удвічі

Урожай в Харківській області був меншим, ніж зазвичай. За даними обласної адміністрації, фермери зібрали менше двох млн тонн зернових культур. Минулого року було 2,5 млн тонн, зокрема пшениці — всього 1,3 мільйони. Було б іще менше, якби не збільшення посівних площ на 8% у порівнянні з 2023-м. У деокупованих селах Ізюмського району все більше фермерів відновлюють роботу, яку припинила війна. Крім того, спеціалісти ДСНС розмінували ще 6,5 тисяч га землі цього року — менше 1% від усієї площі замінованих полів, утім, додаткова можливість для аграріїв щось посіяти.

Це не врятувало від катастрофічного падіння врожайності.

"Врожайність пшениці становить 35 центнерів з гектару, це в півтора рази менше, ніж зазвичай. Врожайність кукурудзи в два рази менша. Ми спостерігали аномальну з точки зору опадів ситуацію. Надзвичайно велика засуха під час вересня і літа, і маємо за рахунок цього значне зменшення врожайності", — розповів заступник начальника Харківської обласної військової адміністрації Євген Іванов.

Зараз триває збір соняшника, але вочевидь, урожайність буде в 1,7 разів меншою, ніж звичайно. 

Найбільше намолотили збіжжя у Красноградському, Богодухівському та Лозівському районах. Там не було бойових дій, немає замінованої землі. Але і погодні умови в західних та південно-західних районах були кращими. У Харківському регіональному центрі з гідрометеорології розповіли, що в цих районах короткочасні йшли дощі, коли решта території області потерпала від спеки. 

Зараз аграрії завершують нову посівну, і вже кажуть, що наступного року врожай буде ще гіршим. За даними Євгена Іванова, 70% посівних площ охоплені посухою, якої не було за останні 20 років. Якщо зараз опадів не випаде вище норми, врожай-2025 під загрозою.

"На сьогодні ми маємо повну відсутність ґрунтової вологи на рівні півтора метра. Навіть у найгірші роки ми фіксували вологу на рівні 50 сантиметрів, а зараз і на глибшому її немає. В такий ґрунт ми вимушені сіяти пшеницю та інші зернові. Якщо не буде необхідної кількості опадів, ми можемо втратити врожай повністю", — розповів доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Інституту імені Юр'єва Сергій Авраменко.

Тим не менш, посівна триває. Сучасні сорти озимих культур дозволяють сіяти їх пізніше, ніж це було 10 років тому, тож у них більше шансів дочекатися на осінні дощі.

Аномальний ріст цін на овочі

Несприятливі погодні умови вже вплинули на вартість зерна на внутрішньому ринку та ціну експорту. Останнє добре для аграріїв, які можуть заробити більше, ніж минулого року.  

"Ціни дійсно значно виросли, у порівнянні з 2022 роком — більше ніж в два рази, соняшник коштує більше 20 тисяч за тонну, а в 2022 році його продавали по 7-10 тисяч", — розповів Євген Іванов.

Що стосується роздрібних цін на хліб та борошняні вироби, а також олію, вони залежатимуть від оптової вартості зернових, але ще більше — від енергетичної ситуації в країні та вартості паливно-мастильних матеріалів — вважає заступник начальника ХОВА.

За даними пресслужби міськради, продукти харчування першої необхідності вже подорожчали. Станом на 11 жовтня соняшникова олія додала в ціні 7%, пшеничне борошно — 13%. Але найбільше зростання демонструє картопля, яка, вочевидь, прагне зробитися делікатесом. На ринках Харкова оптова ціна сягає 22 гривень за кіло, а роздрібні ціни підросли аж до 35 гривень. Для порівняння: у жовтня 2022 року кілограм картоплі в Харківській області коштував у середньому 10,73, а на оптових ринках овоч продавали мішками і по 8 гривень, наступного 2023 року ціна навіть упала до 10,26. Загалом восени картопля найдешевша, бо фермери тільки зібрали врожай, але цього року все навпаки — у липні вона була дешевшою.

"Мало вродило цього року, ви ж бачите, дощу нема зовсім, і подорожчало все — і добрива, і бензин", — так пояснює зростання цін на свій товар продавець картоплі Виктор Морозов з ринку "Соллі".

Бензин дійсно подорожчав на півтори, а дизельне пальне — на дві гривні у вересні, після збільшення акцизів. Експерти прогнозують і подальше зростання вартості пального на фоні розгортання війни на Близькому Сході. Це, звісно, потягне за собою і подорожчання всіх продуктів харчування. До того ж, в Україні додається фактор воєнної інфляції. За даними колишнього голови Ради НБУ академіка Богдана Данилишина, у 2024 році обсяг додаткової гривні, надрукованої НБУ та випущеної в обіг через фіскальні канали, становить майже 800 млрд грн. 

Отже не лише погода, а війна, складна міжнародна ситуація, фактор "друкарського верстата" вказують на те, що ціни на продукти ростимуть і далі.