Через вторгнення Росії в Україну над світом нависла примара голоду. Одна з причин — окупація значної частини Харківської області. Росіяни захопили 25% території, у тому числі поля. Продати зерно звідти неможливо, а засіяти нове не дають. Урожай цього року буде в рази меншим. 

Весною на Харківщині вдалося засіяти тільки 65% полів. Чверть із них перебувають в окупації, ще 10% засмічені мінами та боєприпасами, тож працювати там не можна. Фермери зіткнулися з нестачею пального та посівного матеріалу і постійною загрозою обстрілів. 

На полях міни, у небі гвинтокрили

Фраза "битва за урожай" цього року  набула нового сенсу. Трактористи виходять на поля з ризиком для життя і, на жаль, іноді гинуть. 11 травня російський пілот випустив ракету з літака по звичайному трактору біля Нового Мерчика Богодухівського району — 26-річний тракторист помер у лікарні від опіків. 8 червня в Елітному Харківського району у полі підірвався ще один водій трактора — наїхав на міну, але вижив. Попри ризики, у багатьох прифронтових районах вдалося посіяти ярову пшеницю, жито, соняшник, зернобобові культури. Та загалом структура посівів змінилася. За даними Міністерства АПК, аграрії частіше сіяли ті культури, які коштують дорожче. Це насамперед ріпак та соя.  

Єдиний район, який на 100% провів посівну кампанію, бо не має бойових дій та територій під окупацією — Красноградський. Та навіть у тилу аграрії зіткнулися з чималими проблемами. Не вистачало добрив, а ті що були, сильно здорожчали, тож навіть у профільному департаменті Харківської обласної воєнної адміністрації радили їх економити.

"Ціни на добрива все ж залишаються високими та здешевлення їх не прогнозується. За нестачі необхідної кількості варто планувати мінімальну норму внесення. Середні або максимальні норми доцільні лише на найбільш забур’янених та проблемних ділянках", — таку заяву під час посівної випустив Департамент агропромислового розвитку. 

У деяких господарств виник дефіцит посівного матеріалу, бо замовляли його у громадах Миколаївської області, які потрапили під окупацію. Спільною проблемою для всіх районів став дефіцит пального. Із ним у квітні зіштовхнулися усі аграрії області.

"Була весною проблема з паливом, але помогли і з обладміністрації, і громади допомогали, тому там, де немає окупації, засіяли поля на 100%. Але ж у нас дві громади повністю в окупації — Липецька і Вільхівська, і частково — Дергачівська, Циркунівська і Малоданилівська. Там не сіяли нічого, бо на усіх полях — міни", — розповів KHARKIV Today заступник голови Харківської райради Андрій Андрєєв.

Схожа ситуація і в Богодухівському районі. У Краснокутській, Коломацькій та Валківських громадах, що розташовані ближче до Полтавської області, посівна пройшла більш-менш нормально. Від нападів росіян дуже потерпає Золочівська громада. Аграрії з прикордонних селищ взагалі не можуть вийти на поля — з території РФ залітають гвинтокрили та обстрілюють будівлі, ферми та господарські споруди. 

Росіяни забирають зерно за меншу ціну

Куп'янський район повністю знаходиться під окупацією, тож про посівну там не йшлося. Майже така ж сама ситуація і в Ізюмському районі, де зараз ідуть найзапекліші бої в Харківській області. Поля потикані вирвами з мін, від вибухів увесь час горять екосистеми, то ж і озимі, що вже виросли, не будуть зібрані, загинуть в полі. Лише по кілька господарств у Барвінківській і Донецькій громадах. одне господарство з Балаклійської громади наважилися на польові роботи.

"У нас окуповано дві третини територій. На тих, що залишились, ідуть бойові дії. Провели посівну декілька господарств, які знаходяться трохи далі від фронту, посіяли ячмінь, соняшник, кукурудзу, але це мізер. На окупованих територіях фермери, як правило, відмовляються проводити посівну, бо на полях багато мін", — розповів KHARKIV Today голова Ізюмської РДА Степан Масельський.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти шукають Леніна у Харківській області

Одна з таких громад, яка повністю потрапила в окупацію — Борівська. Голова громади Олександр Тертишний каже, що більшість великих фермерів ще до наступу росіян виїхали з Ізюмського району, їхнє майно знищене, а те, що не згоріло від обстрілів, розтягнули окупанти. Фермери понесли збитки на сотні мільйонів гривень. У Боровій залишилось кілька невеликих господарств, які все ж провели посівну.

"30% тих, що залишились, посіялися, тільки ж ви самі розумієте — і добрив немає, і невідомо, хто його збере, те зерно", — каже голова громади.

Зараз окупанти пропонують фермерам вивозити пшеницю і соняшник, що в них лишилися з минулого врожаю, за ціну на третину нижчу за ту, що була на ринку до війни. Фермери не погоджуються, але побоюються, що все можуть забрати силою. Як у 1932 році.