На станції "Академік Вернадський" в Антарктиді геофізик із Харкова Ян Бахмат веде постійний моніторинг магнітного поля Землі.

25-річний Ян Бахмат пише реп, вивчає іспанську, любить дивитися історичні канали на YouTube і це його перша зимівля в Антарктиді. Молодий вчений розповів виданню "23-59" про свої враження від роботи та як мрії дитинства якимось чарівним чином втілюються у життя.

"Ще у школі у мене була мрія стати полярником, але за рівнем нездійсненності вона була поруч із польотом на Місяць. До того ж я не знав про існування української станції в Антарктиді, тому свідомо рухатися у цьому напрямку не було можливостей, у мене просто не було орієнтирів, тож мрії мріями, а займався я більш прозовими, але не менш захоплюючими речами, які щиро любив — фізикою. Це був мій улюблений предмет у школі, закінчивши яку я вступив до Харківського національного університету ім. Каразіна на факультет РБЕКС (радіофізики, біомедичної електроніки та комп'ютерних систем). На початку магістратури мене запросили працювати до РІНАНУ (Радіоастрономічний інститут національної академії наук України), де, як виявилося, є відділ радіофізики геокосмосу, який займається дослідженнями на  станції "Вернадського". Так зірки зійшлися, я побачив нагоду і зробив усе, щоб нею скористатися", — поділився Ян Бахмат.

Геофізик розповів про враження від першої експедиції.

"Я добре пам'ятаю, як вранці 15 квітня піднявся на палубу корабля, на якому нас доставляли на станцію, і вперше побачив скелясті береги Крижаного континенту з його льодовиками. Біля півострова Триніті ми зустрілися з іншим судном, якому треба було передати їхню провізію, і увесь час, поки моторні човни возили багаж від борту до борту, довкола нас плавало понад десяток китів. Вперше за п'ять днів після виходу з порту дизелі були приглушені, тому з'явилася можливість сповна насолодитися гармонією дикої, невразливої, суворої природи, де майже немає людей і все належить тваринному світу. З того моменту я закохався в Антарктику, а думка про те, що попереду цілий рік життя серед цієї краси, остаточно поборола останні тривоги з приводу незвіданого попереду", - повідомив він.

Ян Бахмат пояснив як виглядає звичайний робочий день на станції.

"Вся робота на станції ділиться на особисто професійну та станційну. Якщо говорити про першу, то кожна людина сама формує свій графік, залежно від робочих завдань, розкладу проведення вимірювань та спостережень. Інші ж загальнообов'язкові обов'язки чітко регламентовані. Наприклад, є денні та нічні чергування, а ще генеральне прибирання щоп'ятниці після вечері Якщо виникає необхідність будь-яких позачергових робіт, вони координуються начальником станції, який призначає людей, завдання та час для їх виконання. Будь-якого дня і в будь-якій справі незмінними константами залишаються тільки дві речі — обід о 13:00 та вечеря о 19:00. Підйому та відбою по команді не існує", — розповів молодий учений.

За словами геофізика, під час цілорічних (зимових) експедицій ведуться три основні наукові напрями досліджень: метеорологічні, біологічні та геофізичні. Він — магнітометрист. Веде постійний моніторинг магнітного поля Землі. Також Ян Бахмат поділився інформацією про їжу на станції.

"Весь провіант завозиться разом із цілорічною експедицією. На станції є два промислові холодильники на різні температурні режими, у яких він зберігається. Їжа, яка не вимагає особливих умов для зберігання, складається на горищі. Влітку, при необхідності, є можливість щось довезти разом із сезонною експедицією. Забезпечення відмінне, для нашого кухаря завжди є простір для польоту фантазії. Ніколи не вгадаєш, чим саме ласуватимеш сьогодні. Знаєш, чого чекати тільки по четвергах, бо у нас це рибний день. Звичайно, єдина проблема — дефіцит свіжих овочів і фруктів. Із самого початку зимівлі вся команда бере участь у переробці продуктів, що швидко псуються, в соління, варення, вітаміни тощо", — повідомив він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У харківських полярників — літо. Гнізда пінгвінів засипало снігом

Геофізику вистачає вільного часу у Антарктиді.

"Оскільки ми тут не тільки працюємо, а й живемо цілий рік, вільний час у нас теж є, і його достатньо, щоб удосконалитися в якомусь зі своїх хобі або знайти нове. Я, наприклад, почав тут вивчати іспанську і ґрунтовно знайомитися зі світовим кінематографом. Як не дивно, я досі не написав жодної пісні, але вже встиг написати близько десятка віршів", — розповів Ян Бахмат.

Він поділився, що не може жити без чаю, тому на столі завжди стоїть чашка з цим напоєм.

"У перервах між обробкою показників магнітометрів, найчастіше, я роблю паузу на перегляд якогось відео на YouTube про історію або якогось тревел-блогера, будуючи свої плани на відпустку після експедиції", — розповів молодий учений.

Найбільше в роботі його вразили унікальні та рідкісні природні явища, такі як перламутрові хмари та біла веселка.

"Нам пощастило бути в одній команді з нашим начальником станції Богданом Гаврилюком, для якого це вже дев'ята експедиція! І час від часу він ділиться неймовірними історіями та своїм дивовижним досвідом життя на станції", — повідомив Ян Бахмат.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Харків'ян в Антарктиді посвятили у полярники

За його словами, за всю історію метеорологічних вимірювань на станції найхолоднішим рекордом був показник 43,3 градуса морозу, найспекотнішим — 11,8 градуса тепла.

"Якщо чесно, я навіть не пам'ятаю, до яких низьких показників опускався термометр за час нашої експедиції, тому що на нього ми значно менше звертаємо увагу, ніж на передбачення напряму вітру та його швидкості. Справа у тому, що на відчуття погоди тут найбільше впливають вітер і вологість, ніж температура", — поділився геофізик.

Як писав KHARKIV Today, у складі антарктичної експедиції 2021-2022 років троє харків'ян: геофізики Богдан Гаврилюк, Ян Бахмат та біолог Антон Пуговкін. До цього на крижаному континенті зимували  дослідники Анна Соїна та Андрій Сопін, а також дизеліст-електрик Юрій Лишенко з Харкова.

Нагадаємо, майбутні полярники готуються до наступної експедиції, вони пройшли навчання у Харківській області.