203-я навчальна авіаційна бригада Повітряних Сил Збройних Сил України тепер носить ім`я загиблого льотчика Владислава Рикова.

Відповідний указ опублікували на сайті Президента України.

"Присвоїти 203 навчальній авіаційній бригаді Повітряних Сил Збройних Сил України почесне найменування "імені Владислава Рикова" та надалі іменувати її – 203 навчальна авіаційна бригада імені Владислава Рикова Повітряних Сил Збройних Сил України", — йдеться у тексті.

Владислав Риков загинув 7 лютого 2024 року на Донеччині, в його літак влучила ракета Р-37. Пілота поховали на Алеї Слави у Вінниці. У нього залишилися донька, дружина, батько. Полковник Риков (посмертно) народився на Луганщині, але ріс і навчався у Харкові.

"Коли Владу було шість, його намагались вбити. Луганщина, бандити, перестрілка... Хлопця врятував правоохоронець Юрій Покусаєв… Загинули усі – молодший брат Влада, його мати, колега Юрія… Місцеві реаніматологи були налаштовані скептично. Та Влад вижив! Повний кавалер орденів «За мужність» – один із найкращих українських льотчиків-штурмовиків тридцятирічний Владислав Риков, здійснить останній 385 політ... Його вбила російська ракета", - повідомив його командир і друг Ростислав Лазаренко.

Юрій Сагайдачний, який усиновив Влада, згадував, що син змалечку полюбив небо і літак, потім вступив до Університету повітряних сил.

"Син постійно проводив зі мною час на аеродромах, школярем я покатав його на легкомоторному літаку. Він так горів небом! Потім створив для Владика та його друзів Авіаційний навчальний кадетський центр. Центр і досі функціонує, чимало нинішніх героїв є його вихованцями. Тож, коли дійшов час обирати ВНЗ, навіть запитання не стояло – тільки ХНУПС. Моє життя тісно пов’язане із авіацією, тож ми годинами могли обговорювати різні професійні моменти. А з початку широкомасштабного вторгнення ще й «працювали» поруч, син – у бойовому штурмовику, я – із цивільним повітряним патрулем. Траплялось, що і пуски по нас здійснювали майже одночасно… "Па, ти там всі ракети зібрав?" – жартома запитував син, а я лиш тішився, який він діловий виріс. Чомусь завжди самовпевнено думав, що із ним все буде добре… Я дуже рано став батьком і, на жаль, дуже рано втратив сина…", — згадав Юрій.

Владислав із позивним MAGIC мріяв після перемоги жити з родиною у Вінниці. Підполковник Риков, заступник командира авіаційної ескадрильї 299-ї бригади тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України здійснив 385 бойових вильотів.