У Куп'янську, Липцях, Вовчанську та Ізюмі російські окупанти змогли закріпитися багато в чому завдяки місцевим зрадникам.

У перші дні війни північ Харківського району, Куп'янськ, Вовчанськ, Дворічну та інші міста та села північного сходу області зайняли російські війська. Перед керівниками громад став вибір: зберегти вірність присязі чи піти на співпрацю з окупантами. Останніх виявилося не так і багато, а тому росіянам довелося йти на змову навіть із відвертими карними злочинцями.

Куп'янськ. Геннадій Мацегора

27 лютого російські танки заїхали на вулиці Куп'янська. Місто здали без бою. Цього ж дня міський голова Геннадій Мацегора заявив, що співпрацюватиме з окупантами. Він записав відеозвернення, у якому закликав містян "вилазити з підвалів" та вести дітей до шкіл та дитсадків.

"Я ухвалив рішення взяти участь у переговорах, щоб уникнути людських жертв та руйнувань міста, зокрема інфраструктури, яку ми в житті не відновимо", — так пояснив Мацегора своє рішення співпрацювати із загарбниками.

Того ж дня у прокуратурі відкрили проти Мацегори кримінальне провадження за фактом держзради. Генпрокурор Ірина Венедіктова розповіла, що за її інформацією, мер Куп'янська забезпечив окупантів транспортом, паливом, їжею та житлом.

Наприкінці березня Геннадій Мацегора записав звернення до Президента України Володимира Зеленського з проханням відпустити його дочку, яку нібито співробітники СБУ затримали в Івано-Франківську. Після цього жодних згадок про зниклу доньку не було, а у квітні мер Куп'янська раптово зник сам — але не в Івано-Франківську, а в Росії.

"За нашою інформацією, він уже зі своєю родиною виїхав на територію РФ", — повідомив 15 квітня голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Водночас у Куп'янську місцеві жителі, на відміну від мера, зустрічали російські війська без особливої радості та влаштовували масові акції протесту.

9 травня Мацегора знову з'явився у місті на параді на честь Дня Перемоги — у костюмі-трійці та з георгіївською стрічкою. Після цього він залишився керувати містом і час від часу виступає на російських телеканалах із розповідями про те, як російські військові допомогли навести у Куп'янську лад і побороли мародерство.

Геннадій Мацегора очолював Куп'янську міську раду з 2020 року. Член партії "Опозиційна платформа — за життя".

Козача Лопань. Віталій Ганчев і Максим Губін

На параді на честь 9 травня поряд з Мацегорою стояв ще один діяч, який дуже досяг успіху у пособництві окупантам — Віталій Ганчев. На відміну від Мацегори, він ніколи не обіймав посад у місцевих радах. Ганчев — колишній міліціонер. У 2013 році був підполковником і працював заступником начальника Дергачівського райвідділу міліції. У 2014 році, як і багато "перевертнів у погонах", зрадив присязі на вірність народу України і втік до терористів у "ЛНР", служив там у місцевій міліції.

Цієї весни він неодноразово з'являвся у російських пропагандистських програмах про життя Козачої Лопані та Липців, там його представляють як "голову тимчасових адміністрацій звільнених територій Харківської області".

Законно обрану старосту Козачої Лопані Людмилу Вакуленко також звинувачують у держзраді. За даними СБУ, вона вербувала з-поміж місцевих жителів тих, хто готовий співпрацювати з ворогом. Але лояльність до окупантів не допомогла Вакуленко зберегти свою посаду. Зараз головний у Козачій Лопані — такий собі Максим Губін, якого у російських ЗМІ називають тимчасовим виконувачем обов'язків селищного голови. Він веде прийом односельців у будівлі селищної ради під російським прапором і виступає у передачах пропагандистів.

Липці. Вадим Кудіков

Як і Козача Лопань, Липці потрапили під окупацію у перші дні війни. Як і там, у селі знайшлися любителі 'русского міра', які зустрічали армію загарбників мало не з хлібом-сіллю. Самопроголошеним головою села став місцевий депутат сільради Вадим Кудіков. Свого часу він був досить відомим футболістом, грав за "Металіст" та запорізький "Металург", потім захопився політикою. У 2020 році обрався до сільради від партії "Слуга Народу", був помічником колишнього голови Харківської обласної ради Артура Товмасяна, якого підозрюють у здирстві мільйона гривень.

"Кудиков ще на початку повномасштабної збройної агресії Росії зрадив Україні, пішов на співпрацю з окупантами і обійняв посаду так званого "голови адміністрації Липців". На цій посаді Кудіков надавав окупантам доступ до адмінбудівель Липців і Глибокого, розповідав військам загарбників про шляхи пересування територіями, здавав місцевих, які брали участь в АТО/ООС", — заявив голова ХОВА Олег Синєгубов.

Вадиму Кудікову допомагав його батько Юрій Кудіков, голова у селі Глибоке, яке теж опинилося під окупацією. Кудіков-старший, за даними СБУ, роздає російські паспорти місцевим жителям.

Балаклія. Іван Столбовий

Бої за Балаклію між ЗСУ та російською армією розпочалися 26 лютого. Того ж дня місто було захоплене. В обласній прокуратурі заявили, що керівників міста — мера Івана Столбового, його заступника Сергія Полторака та начальника відділу цивільного захисту Олега Блудова — викрали окупанти. Пізніше стало відомо, що Столбовий пішов на співпрацю з росіянами, а потім взагалі покинув місто і виїхав до Росії.

Про його нинішнє місцеперебування нічого не відомо. Балаклія перебуває в окупації, поблизу міста постійно точаться бої, гинуть місцеві жителі.

Вовчанськ. Дмитро Чигринов

Вовчанськ був зайнятий окупантами у перші дні війни. Міський голова Анатолій Степанець не пішов на співпрацю із загарбниками. У квітні його викрали, а невдовзі у мережі з'явилося відео, на якому законний керівник міста сидить, прив'язаний до стільця. Окупант запитує його: "Слава Україні чи Росії?" Степанець змученим голосом ледь відповідає: "Росії". Мабуть, мера Вовчанська катували. Водночас російські ЗМІ звинуватили Степанця у тому, що він перешкоджав роздачі в місті російської гуманітарної допомоги.

На місце Степанця росіяни спробували посадити кримінального авторитета Дмитра Чигринова на прізвисько Чиж. У 2014 році його звинуватили у розбої — бандит грабував місцевих підприємців — але той встиг втекти до Росії. Повернувся до рідного міста разом із окупаційними танками, піднімав триколор над міськрадою, спробував зібрати підписи за відставку Степанця, але не вийшло. Наразі, за даними прокуратури, бандит Чиж організовує діяльність військових формувань окупаційних військ, забезпечує продовольством. Він не гидує і своїми звичними заняттями: пограбував АЗС, м'ясокомбінат і військову частину.

Час від часу, як високе начальство, у Вовчанську з'являється вищезгаданий Віталій Ганчев, який, мабуть, курирує не лише Липці та Козачу Лопань, а й громади колишнього Вовчанського району.

У Вовчанську закон разом з бандитами. За даними слідства прокуратури, голова Вовчанського районного суду  Ірина Уханьова намагалася організувати на окупованій території "судовий орган РФ".

Ізюм. Владислав Соколов

За Ізюм, на відміну від інших міст, які одразу потрапили в окупацію, велися запеклі бої. Можливо, друге за величиною місто Харківської області і вдалося б відстояти, якби не група місцевих зрадників  на чолі з 53-річним екс-міліціонером Владиславом Соколовим, яка допомагала окупантам та показала їм, як переправитися на південну частину міста через Сіверський Донець. Йому активно допомагали депутати міськради Анатолій Фомічевський та Юрій Козлов, а також колишній мер-регіонал Олександр Божков.

Після того, як росіяни захопили Ізюм, вони призначили Владислава Соколова "головою Ізюму та Ізюмського району". Він підняв триколор біля будівлі міськради, разом із російськими військовими брав участь у святкуванні 9 травня та випустив агітаційний листок "Ізюмський телеграф", у якому заявив, що "Україна хоче повністю знищити наші території, руйнуючи інфраструктуру та знищуючи людей", а Росія навпаки допомагає все відновлювати.

Ізюмчани водночас живуть у підвалах будинків, бо російська армія зруйнувала артобстрілами та бомбардуваннями 80% багатоповерхових будівель. У місті досі немає електрики.

Усі гауляйтери підозрюються у державній зраді. Їм усім загрожує найвища міра покарання за зраду — довічне ув'язнення. Подальша доля окупаційних діячів зумовлена: або в'язниця, або втеча до Росії.

Старий Салтів і Вільхівка: підозрюваних затримано

Після визволення селища Старий Салтів правоохоронці затримали селищного голову Едуарда Коновальця. За матеріалами слідства він добровільно перейшов на бік окупантів, постачав їх житлом, агітував населення не чинити опір ворогам.

У звільненій Вільхівці також затримали представницю влади — секретаря сільради Надію Антонову. За даними слідства, жінка перейшла на бік загарбників у Кутузівці. Слідчі вважають, що вона налагодила співпрацю з керівником російських військових із позивним "Вітязь", здала окупантам місцевих ветеранів АТО/ООС, мисливців та поліцейських, змушувала місцевих носити білі пов'язки.

Якщо провину цих людей буде доведено, їм загрожує ув'язнення — від 15 років до довічного.