Харків у 2029 році буде геостратегічним глухим кутом, глобальним хабом інновацій чи адаптивною фортецею? Такі три сценарії життя міста — песимістичний, оптимістичний та базовий — передбачили розробники Стратегії розвитку Харкова.
У міській раді опублікували проєкт Стратегії розвитку Харківської міської територіальної громади до 2029 року. Розробники пропонують плани для стратегічного розвитку міста, але на заваді можуть стати дві величезні перепони: війна та пов'язані з нею демографічний і промисловий занепад.
Три варіанти розвитку подій
Енергетична стійкість, інтеграція до європейського простору, розвиток мережі підземних закладів та розгортання "Цифрового двійника" міста для точного моніторингу та планування інфраструктури — основні засади нової стратегії розвитку Харкова.
Розробники документу прорахували, як буде розвиватися місто залежно від безпекової ситуації, рівня міжнародної підтримки та демографії.
Песимістичний сценарій називається "Геостратегічний тупик". Він можливий, якщо війна в 2029 році ще триватиме, а міжнародна підтримка значно знизиться. Тим часом у мерії дуже розраховують на повернення військового податку на доходи фізичних осіб у 2027 році — зараз війн іде до бюджету країни. Якщо ж ні — бюджетні перспективи печальні.
"Обсяг бюджету скорочується до критичного рівня (близько 18,5 млрд гривень), що дає змогу лише підтримувати базове функціонування критичної інфраструктури в режимі аварійного утримання", — порахували у Терехова.
У цьому випадку відбудеться вторинна міграція населення, кількість жителів Харкова скоротиться до 1 мільйона. Освіта в місті стає виключно дистанційною, кількість лікарень скорочується, зберігаються лише деякі транспортні маршрути, а всі бюджетні гроші йдуть на підтримку критичної інфраструктури та вразливих груп населення. У найгіршому сценарії всі сподівання мерія покладає на зовнішню підтримку — повернення податку та міжнародну допомогу — пошук внутрішніх резервів не передбачається.
Оптимістичний сценарій називається
"Глобальний хаб інновацій". Він передбачає повне завершення бойових дій, а також страхування інвестицій від воєнних ризиків. За таких умов в мерії збираються трансформувати Харків у провідний технологічний, цифровий і зелений центр Східної Європи на базі його науково-освітнього потенціалу. У міськраді передбачають, що інвестиції підуть на біофармацевтику та AI-рішення. Саме за такого розвитку подій можливе будівництво "Наукового містечка" на місці "Барабашово" та
впровадження нової транспортної стратегії, про яку нещодавно писав KHARKIV Today.
Базовий сценарій має назву "Адаптивна фортеця". Його вважають найбільш імовірною траєкторією розвитку. Він передбачає, у першу чергу, швидку перебудову міського простору — більше підземних локацій для освіти та медицини, "енергетичні острови", розбудову промисловості у захищених просторах. Пріоритетом соціальної політики є захист переселенців та ветеранів.
Що не так з "Адаптивною фортецею"?
Оскільки базовий сценарій в міськраді вважають найбільш реалістичним, очевидно, впроваджувати в життя чиновники збираються саме його. Але сама Стратегія містить кілька протиріч, які можуть стати на заваді планам і задумам.
У мерії навіть за умови війни планують сталий економічний розвиток для Харкова.
"Економічне зростання забезпечується завдяки інтенсивній моделі розвитку та технологіям подвійного призначення. ІТ-сектор, оборонна промисловість і перепрофільовані підприємства стають основними рушіями розвитку. Харків позиціонується як оборонно-технологічний хаб України", — пишуть розробники концепції.
Плани поки що дуже сильно відстають від реальності. У базовому плані мерії інтенсивність обстрілів міста має знизитись — натомість вона тільки наростає. Очевидно, Стратегію розробляли ще в ті часи, коли FPV-дрони ще не перетворили П'ятихатки та деякі інші райони міста на територію суцільного терору, змушуючи жителів мікрорайонів мігрувати всередині Харкова. У таких умовах навряд чи в місті будуть розміщені нові промислові підприємства. Навпаки — промисловість скорочується. Точну статистику того, скільки підприємств припинили існування за час війни або переїхали, розробники Стратегії не подають. Вони прямо вказують, що багато у чому послуговуються непрямими даними. Наприклад, про значне скорочення промислового сектору свідчить обсяг використання води.
"У 2022 році використання води промисловістю практично зупинилося, рухнувши на рекордні -96,9% , і навіть до 2025 року цей показник залишився на критично низькому дні, що становить -97,0% від рівня 2021 року, фіксуючи повну зупинку або релокацію великих харківських заводів-водокористувачів", — визнають упорядники Стратегії.
Друга проблема — демографічна. Передбачається, що в "Адаптивній фортеці" активно розвиватиметься IT-галузь. Але зараз ніщо не вказує на те, що айтівці масово повернуться — зараз їх у місті приблизно 40-50% від довоєнного рівня, і це дані того часу, коли в Харків ще не долітали дрони на оптоволокні та "Бандеролі".
У місті проживає 1 млн 300 тис чоловік — тут упорядники стратегії посилаються на слова міського голови. Але серед цих людей не так і багато тих, хто може бути корисним на відродженні промисловості. За статистикою, кожен четвертий харків'янин — пенсіонер. Через постійний стрес від війни люди почали частіше хворіти: значно зросла у порівнянні з 2022 роком кількість онкохворих та людей з серцево-судинними захворюваннями. Лікарів тим часом не вистачає — дефіцит складає 25%. За таких демографічних умов навіть якщо обстріли припиняться завтра, знадобиться багато часу, аби відновити потенціал для промислового зростання.
"Гострий дефіцит кадрів долається через системну перекваліфікацію внутрішніх резервів – жінок, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни. Працездатна частина зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб розглядається як ключовий трудовий резерв", — пишуть розробники Стратегії.
Поки що ВПО не дуже задіяні на підприємствах міста — за інформацією з проєкту Стратегії, лише 15% з них офіційно працевлаштовані.
Ще одне слабке місце Стратегії — завищене очікування на зовнішнє фінансування.
"За цим сценарієм відновлення та модернізація фінансуються переважно за рахунок грантів, трансфертів і міжнародної технічної допомоги. Ключовим припущенням є повернення "військового" податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів у 2027 році. Без цього політичного рішення можливості міста для розвитку будуть суттєво обмежені", — чесно визнають упорядники.
Жодних рішень, як можна було б розподілити наявні доходи бюджету так, аби вистачило на захист інфраструктури, підземні школи та лікарні і відбудову зруйнованого, вони не пропонують.
Такі пропозиції могли б внести самі жителі — але від громадських слухань в мерії відмовились, посилаючись на закони воєнного часу. Пропозиції можна спрямувати лише в письмовому вигляді до департаменту розвитку муніципального менеджменту Харківської міської ради за адресою: Україна, 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7 або на
електронну пошту.