15 серпня, 27 лютого або 20 вересня. Усі ці дати пропонують як альтернативну нинішньому Дню міста. Активісти вимагають від міськради розпочати громадську дискусію та змінити дату святкування.

Сьогодні 23 серпня сприймається як незмінний День Харкова, втім, саме цього дня відзначати його почали не так давно — лише у 1997 році. З початком повномасштабної війни усе частіше лунають пропозиції замінити День звільнення Харкова від німецької окупації іншим днем.

Що не так із 23-м серпня?

Традиція святкувати День міста в Україні — досить нова, вона з'явилася лише у 80-ті роки минулого сторіччя. Наприклад, День Києва вперше провели у 1982 році, відтоді його відзначають в останню неділю травня, святкування не прив'язане до певної історичної події.

У Харкові вперше День міста відзначили у 1987 році. Його запровадив тодішній перший секретар міськвиконкому Степан Соколовський. Існує міська легенда про те, що перед цим він побував з офіційним візитом в Італії, і його так вразила практика святкування днів святих покровителів міст, що радянський чиновник захотів запровадити щось схоже і вдома — звісно, вже без святих покровителів. Чому саме 20 вересня — про це історія мовчить. 

Про перше святкування зняли фільм учасники молодіжного творчого об'єднання "Панорама". У ньому ми бачимо, що на честь свята Сумську зробили пішохідною, а на ярмарку цього дня продавали дефіцитні товари — газовані напої, взуття та навіть пилососи. Вперше в історії Харкова партійці дозволили публічно виконувати рок-музику.

20 вересня було Днем Харкова недовго. Вже у 1997 році за ініціативи тодішнього міського голови Михайла Пилипчука у Харкові об'єднали два свята — День міста відтоді відзначався у день звільнення з німецької окупації 23 серпня.

"Все ж таки у День звільнення Харкова відбулося нове народження міста. Після Великої Вітчизняної війни Харків вистояв та відродився, тому два свята вирішили об'єднати в одне", — так прокоментував Пилипчук своє рішення на пресконференції.

Відтоді харків'яни святкують День міста 23 серпня. Але вже в останні передвоєнні роки багато представників патріотичної спільноти були невдоволені датою, адже вона співпадає з Днем прапора і повністю перекриває День Незалежності, який мав би бути головним святом літа — але не в Харкові, де гучно, з парадами та феєрверками, відзначали День міста, а на День народження країни вже лишалися лише офіційні покладання квітів. 

До того ж, історики та краєзнавці довели — 23 серпня 1943 року радянські війська встановили прапор над Держпромом, але до повного визволення міста було ще довго.  

"Увесь Степовий фронт в ці дні (протягом всього наступного тижня) вів важкі безперервні бої, виконуючи завдання, за яке його командувач відзвітував перед Ставкою і особисто Сталіним ще рано вранці 23 серпня... Чи не час всерйоз і чесно задуматися: "А чи є сенс, як і раніше, триматися за дату 23 серпня щодо закінчення Курської битви?" Або сумління і здоровий глузд все-таки підкажуть нам, що у таких  питаннях важливіша не радянська звітність, а реальний стан справ, нарешті пам’ять про загиблих солдатів і офіцерів Червоної Армії, що ще кілька днів гинули після відзвітованого "звільнення" і відомого салюту", — писав дослідник історії Харкова Андрій Парамонов ще у 2018 році.

Зараз більшість істориків та краєзнавців згодні з тим, що німецькі війська остаточно залишили місто 29 серпня. Тож навіть якщо роз'єднувати День звільнення та День міста, святкування звільнення варто все одно перенести з 23 серпня.

Як вибрати нову дату?

Якоїсь єдиної затвердженої методології щодо того, як обирати день для святкування Дня міста, в Україні не існує. Але є певні традиції.

"Є традиція святкувати за першою письмовою згадкою, але це не наш варіант, бо її немає, за святим або святом-покровителем міста, у нашому випадку це — Успіння Пресвятої Богородиці 15 серпня, за іншими визначними для міста датами", — пояснила KHARKIV Today начальниця Північно-східного відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова. 

Перша письмова згадка про Харків датується 28 березня 1656 року, але на той час поселення вже кілька років як існувало, тож прийняти його за відлік неможливо. Успіння Пресвятої Богородиці може бути і Днем міста, бо найстаріший собор Харкова саме Свято-Успенський. До того ж, святкування теж випадає на серпень, а до цього вже всі звикли, і харків'янам буде не так важко сприйняти зміни.

В обговореннях зустрічається також пропозиція святкувати День міста 27 лютого — саме в цей день у 2022 році підрозділи ЗСУ та добровольці вибили росіян за околиці міста. За таким принципом перенесли святкування в Балаклії — з 24 серпня на 8 вересня, день звільнення з російської окупації. Що ж стосується Харкова, це не так доречно, бо місто все ж не було окупованим, до того ж 27 лютого погода не дозволить святкувань на вулиці.

Поза тим, чи дасть міський голова старт офіційному обговоренню, неофіційні тривають. І час для того, аби знайти найкращу дату для Дня народження Харкова, іще є — адже доки триває війна і кожного дня на місто летять бомби, масових святкувань все одно не буде.