Міністр енергетики підтвердив колосальні борги Харкова за електрику та газ, а Харківський міський голова звинуватив державу у відсутності компенсацій за тарифами. Навколо Харкова спалахнув скандал через мільярдну заборгованість комунальних підприємств.

Харків живе в позику, а борги комунальних підприємств за світло та газ — катастрофічні. Минулого тижня в "Економічній праві" вийшла стаття "Харків комуністичний", в якому видання підняло тему хронічної заборгованості харківських комунальних підприємств за світло та газ. Це справило ефект бомби, харківські борги обговорюють в парламенті і в соцмережах, але поки що виходу з вкрай важкої ситуації ніхто не бачить.

Хто винен: уряд, тепловики чи споживачі?

За даними міністра енергетики Дениса Шмигаля, комунальні підприємства Харкова заборгували 8 млрд грн за електроенергію та аж 23 мільярди гривень за газ.  Левова частка цього боргу припадає на "Харківські теплові мережі". У своїй відповіді на матеріал "Економічної правди" навіть Ігор Терехов не став заперечувати колосальну заборгованість "ХТМ" —  22,3 млрд. грн. Це більше, ніж доходи бюджету Харкова за 2026 рік. 

У цих боргах Ігор Терехов звинуватив державу. Мовляв, якби уряд компенсував тепловикам різницю в тарифах, то і боргів би не було. Проте Харків тут не виняток: держава під час повномасштабної війни не компенсує жодному місту та селу в Україні.

"Узгоджена заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію та гарячу воду за період з 1 червня 2021 року по 1 січня 2026 року становить 16,8 млрд грн. Ці кошти держава мала нам компенсувати, але досі цього не зробила", — заявив мер Харкова. 

Свій внесок у матеріальні проблеми "Харківських тепломереж" зробили й споживачі. За даними міського голови, жителі заборгували за тепло та гарячу воду близько 9 млрд грн. 

Борги тепломереж перед "Нафтогазом" та "Укренерго" в Україні — не рідкість, і "ХТМ" у цьому не поодинокі. Вже кілька років поспіль місто Лозова стикається з тим, що фактично не може розпочати вчасно опалювальний сезон через борги тепловиків. Так само, як і Терехов, Лозівський голова Сергій Зеленський лає уряд за те, що не компенсує різницю в тарифах. 

"На сьогодні заборгованість компенсації тарифів становить 150 мільйонів гривень, і на виході за цей квартал — ще 16 мільйонів. Нас ніхто не чує в Києві. Звернення до нардепів, поїздки до профільних міністерств результатів не дали", — бідкався Зеленський ще наприкінці 2024 року.

Лозова так само, як і Харків, регулярно потерпає від обстрілів, так само приймає сотні переселенців. Але, на відміну від Харкова, не платити не може. Щороку у жовтні місцевим депутатам доводиться збиратися на екстрену сесію, аби виділити з бюджету міста гроші на сплату боргу підприємства "Теплоенерго". Інакше постачальник газу просто не дасть йому необхідне пальне для того, аби обігріти житлові будинки та установи. А Харкову — дає, попри куди більші борги. 

"Інші платять, а Харків не платить"

Ще до публікації матеріалу "Економічної правди" особливий статус харківських боргів почав викликати питання у членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). На початку січня на засіданні комісії розглядали питання про ліцензію "Харківським тепломережам" на водопостачання та водовідведення як правонаступнику "Харківводоканалу". Два комунальні підприємства об'єднали в одне ще минулого року, але ліцензію регулятор тоді не дав. Причиною стали величезні борги водоканалу за електрику — майже 5 млрд. грн. Комунальники увесь цей борг не визнавали і судилися, а неоплату за електроенергію пояснювали особливо важкою ситуацією в Харкові через війну. Така позиція обурила голову НКРЕКП Юрія Власенка.

"Ситуація в багатьох областях України така. Тільки інші платять, а Харків не платить. Суми платять, Чернігів платить, чому "Харківводоканал" не платить?", — спитав Власенко представника компанії, присутнього на засіданні. 

Питання виявилось риторичним, бо відповіді не послідувало. 

У блозі, що став відповіддю Ігоря Терехова на статтю "Економічної прави", він навів ті самі аргументи, що й представник водоканалу на засіданні НКРЕКП: зараз Харкову не до боргів, бо місто розташоване недалеко від лінії фронту, а з боргами планує розбиратися потім, після завершення бойових дій.

"Харків — найбільш постраждалий обласний центр в країні. Ворог пошкодив понад 500 об'єктів тепло- і водопостачання з початку вторгнення. Орієнтовна сума втрат лише інфраструктури сягає 6 млрд грн. Це котельні, мережі та вузли, які доводиться відбудовувати з нуля, — іноді вдруге, втретє, впʼяте. Порівнювати нас із регіонами, які мають фінансовий ресурс для прямих дотацій, абсолютно некоректно. Харків витрачає величезні кошти на оперативну ліквідацію наслідків ворожих прильотів та ремонти житлового фонду. На папері легко радити "заплатити все й одразу". Але в реальності щодня доводиться обирати: закрити борг, створений політикою згори, чи негайно відновити розбиту котельню, щоб мікрорайон, де живе 300 тисяч харківʼян, не замерз? Для мене відповідь очевидна", — урочисто наголосив Терехов.

Але, знову ж таки ця відповідь не пояснює, чому прифронтовому Харкову дозволяють не платити за боргами, а таким самим прифронтовим Сумам чи Лозовій — ні. Автори статті "Харків комуністичний" припустили, що причина — в особливих зв'язках міського голови і Офісу президента.

"Терехов міг подзвонити Галущенку (Герман Галущенко, ексміністр енергетики – ЕП) і в емоційній формі вимагати, щоб не відключали якесь комунальне підприємство", — розповів анонімний співрозмовник видання з Верховної Ради.

Проте Харків системно продукує і не збирається оплачувати не тільки борги за світло та газ від підприємств у сфері ЖКГ. У Харкова є незакритий борг за "безкоштовний" електротранспорт. Про це говорив колишній голова "Укренерго" Володимир Кудрицький. Про яку суму йдеться, невідомо.

"Це – комунізм, який вперше у світі побудований в рамках окремого міста…. Але проблема в тому, що місто… просто тупо не платить за цю електроенергію, яку електротранспорт споживає. Тобто перекладає свій "комунізм" на "Укренерго", на енергосистему", — наголосив екс-очільник "Укренерго".

За даними народного депутата Олександра Бакумова, борг Харківського метрополітену (без урахування наземного електротранспорту) становить один мільярд гривень.

Ігор Терехов заперечив, що має якісь політичні плани у найближчий час, але, як писав KHARKIV Today, в Офісі президента цілком очевидно роблять ставку на нього як імовірного голову майбутньої "партії мерів", яка має постати з Асоціації прифронтових міст, щойно з'явиться можливість для проведення виборів.