90% харківських підприємств не працюють. Потроху оживає лише сфера послуг та роздрібна торгівля, а середні та великі виробництва перевозять потужності в західні області України.

До кінця року харківський бюджет недорахується мільярдів гривень. За перше півріччя уже недоотримали 1 мільярд 800 мільйонів.

"Ми ж розуміємо, що надходження не збільшуватимуться, а знижуватимуться", — вважає мер міста Ігор Терехов. Хоча торгівля та ресторани подекуди відновлюють свою роботу, місто може назавжди втратити безліч платників податків. 

Ринки: все залежить від району

Майже всі ринки Харкова, окрім невеликих майданчиків на Північній Салтівці та Горизонті, зараз працюють. Але масштаби торгівлі дуже різняться в залежності від району. На Холодній горі біля автобусного терміналу торгівля — майже довоєнна. На ринку відкриті усі магазини, тут торгують і продуктами, й одягом, і побутовими товарами, і навіть квіткові магазини не пустують. Так само не припиняє роботи і Кінний ринок, досить багато продавців та відвідувачів на Центральному.

Приблизно місяць тому поновилася торгівля біля станції метро "Героїв Праці". Сама станція зараз не працює, північні околиці Салтівки спустіли, немає й значної кількості покупців та продавців із навколишніх сел — Циркунів, Липців та інших, які зруйнували та окупували росіяни, тому й потреби у масштабній торгівлі зараз немає. До війни в цій частині міста працювало кілька майданчиків: радіоринок, продуктовий біля автовокзалу, речовий ринок біля "Сільпо", майданчик для торгівлі будматеріалами та ринок секондхенду. Усі вони неодноразово потрапляли під обстріл, 16 березня речовий ринок згорів. Але вже наприкінці червня підприємці поновили торгівлю, а свій товар — одяг, домашні дрібниці, побутову хімію — розмістили прямісінько у вигорілих контейнерах. Їх мало, до десятка.

На автомобільному ринку "Лоск" торгують, але продавців там теж небагато — приблизно 10% від довоєнної кількості.

Найбільший харківський ринок", "Барабашово", майже не припиняв торгівлю. Якщо у квітні тут продавали лише господарські товари та автозапчастини, на середину травня працювало до 20% торгівельних точок, а ще через місяць, за даними пресслужби ринку, продавали 80% усіх груп товарів.

Менеджер фірми з продажу фурнітури Олег Климчук якраз у цей час повернувся з Вінниці, куди виїхав на початку війни, до рідного міста. Склад фірми та одна з торговельних точок розміщувалася саме на "Барабашово". Два місяці тому фірма поновила роботу.

"Повернувся в травні, і місяць ми нормально відпрацювали. А потім повернулися "прильоти", і клієнти закінчились. Зараз на роботу не виходимо, розмірковую над тим, щоб знову поїхати у Вінницю, там зараз моя сім'я", — розповів Олег KHARKIV Today.

Тиждень тому росіяни обстріляли "Барабашово"  "Ураганами". Постраждали у тому числі продавці. Після цього випадку відчинених магазинів на ринку стало ще менше.

У режимі очікування

Багато неторгівельних підприємств зараз знаходяться на простої. Як розповів KHARKIV Today на умовах анонімності співробітник харківської приватної проектної організації, з початком війни майже всі роботи зупинилися, бо великі підприємства заморозили вже підписані контракти. Із сотні співробітників працюють лише десять, іншим виплачують частину заробітної плати — біля 20% та обіцяють поновити роботу не раніше вересня, коли, можливо, з'являться нові закордонні клієнти.

Ще до війни з Харкова виїхали майже всі програмісти, бо іноземні компанії, на які працює переважна більшість із них, попередили співробітників про небезпеку, а деякі навіть оплатили релокацію. За даними Kharkiv IT Cluster, 90% розробників залишили місто. 

Переносяться також і виробничі потужності. Ще у квітні машинобудівний завод "Корум Світло Шахтаря" переїхав на Волинь, приладобудівна компанія "Енергооблік" переїхала до Івано-Франківської області, причому разом із співробітниками. Вдалися до релокації і на Харківському заводі засобів індивідуального захисту. Вони продовжують робити "бронь" для армії, але тепер у Львові. Готуються до переїзду і менші підприємства.

"Ми з 24 лютого не працювали, співробітниці мої, в основному, евакуювалися, та й самі ми переїхали на захід. Зараз повернулася в Харків, щоб зібрати та переправити обладнання до Тернополя, спробуємо перезапустити бізнес там", — розповіла Наталя, власниця фірми з виготовлення одягу.

Деякі харківські приватні підприємці, переїжджаючи, залишають харківську реєстрацію і продовжують сплачувати податки до бюджету рідного міста. Так вчинив податковий консультант Олександр Зарайський, який переїхав до Хмельницького. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи виживуть під час війни харківські кав'ярні та ресторани?

"Можна не перереєстровувати бізнес, а на новому місці перебування подати форму №20-ОПП, повідомлення про наявність об'єкта оподаткування. Це потрібно, якщо підприємець, наприклад, орендує офіс. Але змінити адресу буде зручніше, якщо у підприємця є якісь іноземні партнери — їх місцеперебування в Харкові може насторожувати", — радить консультант.

За словам Олександра Зарайського, у нього, як у податкового консультанта, зараз взагалі немає клієнтів із Харкова, а за іншим напрямком діяльності, бухгалтерським аутсорсингом, їх залишилась тільки половина.