Розвантажена наука. Які зміни пропонують до шкільних програм
З 1 вересня учні 1-4 класів вчитимуться за оновленими розвантаженими програмами.
Як розповіла Lb.ua радниця міністра освіти України Іванни Коберник, завдяки спільному проекту МОН і відкритої платформи ЕдЕра, вчителі-практики, волонтери і активісти, зробили за півтора місяця більше, ніж державні структури за роки. А модератори проекту, відібрані за відкритим конкурсом он-лайн анкет, які опрацьовували пропозиції змін, − більше, ніж Інститут модернізації змісту освіти і Академія педагогічних наук за десятиліття діяльності.
«Як би це високо не звучало, в програмах початкової освіти нарешті відбулася декомунізація і реальний перехід до компетентністного підходу в навчанні. З одного боку, ми знайшли союзників всередині системи, які допомагали нашу енергію і сучасне бачення узгодити з необхідною науковою термінологією і документами, − говорить радниця міністра освіти. – З протилежного боку, все ще є значний супротив частини середньої ланки МОН і частини наукових консультантів Академії Педнаук. Головна їхня аргументація, чому краще нічого не змінювати, не в тому, що так краще для дітей, а в тому, «що так було завжди». Але принципові дискусії позаду і схоже, що на Колегію МОН будуть винесені і нею затверджені дуже непогані оновлені програми 1-4 класів».
На сайті EdEra відбулося відкрите обговорення чинних програм. Кожен міг зайти і внести свої пропозиції чи зауваження. В результаті надійшло більше 8,5 тис. коментарів від батьків та вчителів. Лідерами за кількістю пропозицій виявилися програми з української мови та математики.
На своїй сторінці у Facebook Іванна Коберник виокремила і прокоментувала головні зміни у програмах (публікується за її згодою):
У чинній програмі першого класу з англійської мови не було навіть фрази «what's your name», зате було письмо і граматика. Тепер у молодших класах на уроках англійської надаватимуть перевагу усному мовленню із додаванням лише елементів письма та читання.
З програми фізкультури вилучили чимало теорії − наприклад, учням потрібно було знати олімпійські гасла, рік відновлення Олімпійських ігор. З фізкультури зникнуть «обов’язкові» лижі і ковзани. До тепер тут аж на чотири роки було розписано, як діти мають носити лижі, як підніматися схилами, які дистанції проходити. Лижі не заборонені, але з обов’язкової програми це забрали. Як і багато ігор, де треба було когось зловити і покарати (так було написано в описі). Натомість з’явилися ігри на доброзичливу парну та командну взаємодію. Додали бадмінтон − теж не обов’язково, на вибір.
З музичного мистецтва забрали багато дублювання, тавтології та надмір теорії, а також засилля російських народних пісень. Наприклад, пісня «Вниз по матушке по Волге» була основною в темі «Пісня єднає світ», також чимало радянських пісень і пісень невідповідного змісту, наприклад українську народну «Бігла кізка топитися».
В програмі з мистецтва (інтегрований курс), крім теорії, через яку дітям не було коли малювати і творити, було забрано рекордну кількість граматичних та логічних помилок, а також вимогу знати чіткі теоретичні визначення жанрів і тп.
Українська мова
Діти отримували хороші теоретичні знання, але зовсім не знали, як їх застосовувати на практиці, і через це їм бракувало мотивації до навчання, пояснює педагог з 40-річним стажем і модератор з української мови на ЕдЕра Любов Гайова.
«Думаю, що дитина нарешті буде вчитись висловлюватись, а не заучувати теорію мови», − таких результатів оновленої програмі очікує вчителька.
Зміни дадуть можливість проводити уроки з розвитку зв’язного мовлення не раз на два тижні, як було раніше, а залежно від потреб: щотижня або й два уроки поспіль.
Невдовзі для вчителів підготують відеофрагменти уроків з завданнями, які допоможуть навчати дітей висловлюватись.
Якщо програму оновлять – вчитель сам визначатиме скільки часу присвячувати вивченню кожної теми, залежно від рівня підготовки класу.
Дітей не змушуватимуть завчати правила, а спонукатимуть шукати алгоритм і бачити практичне застосування. Вчителька каже, для цього корисним стане навчання у формі гри: «Наприклад, учнів проситимуть написати записку. «Учневі Петру», «учневі Петрові» чи «учню Петру»? Як правильно? Дитину потрібно поставити в ситуацію, щоб вона зрозуміла, що їй це потрібно. Будемо вчити шукати інформацію і вихід».
З програми планують прибрати слова, які молодші школярі не використовують в побуті. Вимоги «пише текст-роздум, текст-міркування, текст-розповідь», перенесли в старші класи і замінили на есе. «Ці три жанри мають чітку структуру і вимоги до написання і якщо учні пишуть не чітко за ними − їм знижують оцінку», − пояснює Іванна Коберник.
Математика
Чи не найголовніша зміна у програмі з математики − таблиці множення не потрібно буде «зубрити». Вимогу «знає» у програмі в цьому та ще багатьох випадках замінили на «вміє» чи «застосовує». Бо «знає» стало асоціюватися з «завчити».
Батьки прочитали пропоновані зміни і почали казати, що тепер таблиці множення непотрібно знати, і запитувати, як можна застосовувати те, чого не знаєш.
Оксана Онопрієнко, співавторка Державного стандарту й навчальної програми з математики, звертає увагу, що розвантажена програма пропонує дитині в другому класі виконувати множення зручним для неї способом: замінювати додаванням, відштовхуватись від попереднього результату, дивитись в таблицю.
У третьому класі дії повинні стати навичками. «Таблицю потрібно буде «знати», − пояснює, − просто до знання діти прийдуть через повторення практичних вправ, використання зрозумілих способів і без заучування. Тим більше влітку. Діти все повинні вчити в школі. Коли поетапно вивчати тему, то можна глибше її засвоїти. Розтягнення в часі стане полегшенням для дітей. Крім того в оновленому варіанті стало більше тем, до яких немає вимог, − це означає, що їх не будуть оцінювати».
«Батьки нарікали, що за попередньою програмою матеріал подавався стисло і бракувало часу на повторення», – каже Оксана Онопрієнко. Але зауважує: і розподіл часу, і послідовність тем у математиці залежить від вчителя, який складає календарний план. На практиці ж вчителі беруть готове календарне планування автора підручника. А якщо той вважав за потрібне кожного уроку давати нову тему, то зрозуміло: часу на повторення не залишалось.
Втім освітянка впевнена: дітям тільки тоді стане легше навчатись, коли вчителі почнуть сприймати програму як основний документ. Коли будуть використовувати сучасні методики, не будуть «викладати», а навчати і допомагати засвоїти. І коли буде забезпечення сучасними підручниками, які відповідають програмі: «Зміни корисні хоча б тому, що змусять вчителів прочитати програму і виявити те, що насправді вивчати непотрібно».
Літературне читання
Найактивніше на EdEra у розділі літчитання обговорювали, що діти читають, як осучаснити список літератури.
Попередньо перевірку швидкості читання з програми вилучили, натомість залишили критерії якості: це коли «учень чи учениця 4 класу читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі».
Крім того зміни передбачають, що діти будуть обговорювати твори і вчитись розповідати, що вразило в книзі, змусило задуматись, які автори стали улюбленими.
В оновленій програмі дітям пропонують відійти від радянського сприйняття творів і оцінювати не персонажа, а його вчинки. «Це дасть змогу зрозуміти, що будь-хто може творити добро, у кожного є своя позитивна риса, а помилившись один раз, можна змінитись», − зауважують автори оновлень.
До підбору нової літератури для дітей залучили представників Національної бібліотеки для дітей та керівників проектів про дитячу літературу («Ключ», «Барабука», «Казкарка»).
Як пояснює експерт із дитячого читання, керівниця проекту «Barabooka» Тетяна Стус, програма літературного читання в молодших класах була дуже обтяжена творами з застарілою художньою мовою, які не відповідали віку читача. У програмі навіть були автори радянського «ідеологічного корпусу», яких не повинно бути в сучасній школі. Тому частину імен із програми вдалося прибрати.
Авторів Тетяна Стус обирала, спираючись на тексти: ті, що пройшли «природний добір» видавцями, експертами й дітьми з батьками, тобто відповідали віковій категорії, були сучасними, актуальними, цікавими, різноманітними: «У молодших класах «літературу» не вивчають, а саме читають. Розвиваються з нею естетично й розумово, а ще − отримують розуміння, що читати − це цікаво. Тому повинні бути якісні, добірні твори». Серед запропонованих письменників експерт називає, зокрема Оксану Лущевську, Івана Андрусяка, Юрка Бедрика, Мар’яну Савку, Катерину Бабкіну і зауважує, що це шанс для сучасної дитячої літератури дістатися всіх куточків країни: «Книжок виходить досить багато, але читачі переважно сконцентровані у великих містах. А шкільна освіта охоплює і ті місця, де не чули про Бедрика чи Дерманського».
Чи будуть прийняті зміни, напрацьовані освітніми ентузіастами, тепер залежить від рішення колегії МОН, яке стане відомим четвертого серпня.
