Академія без диплома. Як стати лідером майбутнього
У Харкові працює незвичайна академія. Тут немає професорів, іспитів і дипломів, зате є такі незвичайні заняття, як дебати, інформаційна безпека, стартап-школа та навіть годування кажанів. «Харьковская неделя» побувала в місцевому осередку Української академії лідерства (УАЛ) і дізналася, навіщо молодь із усієї України прагне туди потрапити.
На перший погляд, ця будівля – звичайний дитячий садок у спальному районі. Минулого року сюди переїхали молоді «академіки» – харківська філія УАЛу, незвичайного навчального закладу, де школярі та молодші студенти вчаться бути лідерами громад.
Зайняті з ранку до ночі
Жодного натяку на звичайне студентське життя, де від сесії до сесії живеться весело – з вечірками, прогулянками та байдикуванням. Сесій тут немає, як і оцінок у заліковій книжці, проте студенти УАЛ щодня живуть у режимі казарми. Підйом – о 6:45, далі – фізичні вправи та лекції або волонтерські проекти до самого вечора із перервою на обід. Вихідний – лише в неділю. Алкоголь, сигарети та статеві стосунки – під забороною. Такий суровий режим діє в усіх осередках Української академії лідерства в Києві, Львові, Полтаві та Миколаєві. Це – не випадково, засновник академії Роман Тичківський свого часу надихнувся ізраїльськими мехінами – неформальними напіввійськовими школами, які готують молодь, насамперед, до служби в армії. В УАЛ такого завдання немає, але фізичному розвитку студентів тут приділяють багато уваги. При вступі, окрім ролика-презентації та двох тестів – інтелектуального та з англійської мови – абітурієнт має скласти нормативи з фізичних вправ. Саме навчання поділяється на три складові: інтелектуальне, фізичне й емоційне – театр, музика, танці.
– Студенти зайняті кожного дня від ранку до ночі, у них взагалі немає вільного часу – це такий інформаційний процес, – розповідає ментор харківського осередку Катерина Черевко. – У них купа курсів – історія України, стартап-школа, три рази на тиждень – англійська, фінанси, право, дебати. А ще – волейбол, футбол, баскетбол, зумба, фітнес, бокс. Лідеру потрібно бути і розумним, і фізично розвиненим, щоб він довго жив, і емоційним.Навчання в Академії чимось нагадує життя у закритих англійських школах: студенти живуть у цьому ж приміщенні, у кімнатах на трьох осіб, увесь їхній час підпорядкований навчальному розкладу. У харківській філії зараз проживає 39 студентів, із ними разом – п’ять менторів. Ментор – це не викладач, а щось на зразок тьютора – до нього можна звернутися за підказкою у навчанні, він також організовує навчальний процес. Але основну роботу студенти виконують самі – наприклад, ведуть сторінки Академії у соцмережах, знімають кіно про альма-матер і навіть змінюють режим дня.
– Студенти можуть самі запрошувати якихось гостей, пропонувати курси, от наприклад, вони запропонували школу стартапів. І ми тоді вносимо корективи у розклад, – розказує один із менторів Максим Ніколаєвський.Приводом для виключення із Академії може бути як порушення дисципліни, так і невиконання навчальної програми. Але в харківській філії був лише один такий випадок за два роки.
Спосіб змінити життя
Незважаючи на досить складний графік і суворі умови, бажаючих стати студентами Української академії лідерства вистачає. Зараз проходить всеукраїнський конкурсний відбір, на одне місце претендує 15 здобувачів. У харківської філії є свої особливості – тут навчаються лише студенти від 18 до 21 року з 22 міст і 10 областей. Їм довелося взяти академвідпустки, аби приїхати до Харкова. Але студенти не шкодують, що втратили рік навчання: більшість із них змінили свої плани на життя.
– Мені розповіла про проект моя подруга, я шукала якраз якесь середовище для навчання громадській діяльності, бо університет мене не дуже влаштовував. Закінчила 3 курси «Охорони пам’яток історії культури» у Львівській політехніці. Курс цікавий, але я не розуміла раніше, нащо він потрібен, а тепер я розумію, як зможу пристосувати його до життя, – розповідає Ілона Шевчук із Хмельницької області. – Зараз мені хочеться організувати власне соціальне підприємство – займатися створенням одягу з елементами культурної спадщини, їздити Україною, шукати майстрів і створювати одяг з елементами їхніх робіт, а залишки – екологічно утилізувати.Зміни відбуваються і в особистому житті студентів, приміром, багато хто з них змінює мову спілкування.
– У Києві говорив російською, але тепер перейшов на українську. І в Харкові, і в Києві я принципово говорю українською, – розповідає киянин Володимир Нєізвєсний. – До речі, я був дуже здивований, що в Харкові в деяких магазинах і кав’ярнях питають, якою мовою я спілкуюся – навіть не розуміють, що це – українська.Як і його подруга по навчанню Ілона, Володимир планує змінити діяльність. Раніше він вчився на системного адміністратора, а тепер мріє про кар’єру в галузі HR.
Англійська – іще одна мова спілкування Академії, адже час від часу лекції студентам читають поважні іноземні гості. Наприклад, до Харкова нещодавно приїздив заступник Посла Швейцарії в Україні. А ще протягом 10 місяців навчання студенти виїздять за кордон – нещодавно завершився великий тур країнами ЄС, серед яких – Бельгія, Німеччина та Франція.
Змінювати студенти мають не лише себе, але й світ – у перспективі. Тому в академії починають із невеличких власних волонтерських проектів. Наприклад, взимку слухачі підгодовували кажанів у екопарку, працювали волонтерами у дитячих будинках і на фестивалях, а також відкрили «Академію сучасного пенсіонера», де навчають людей похилого віку комп’ютерної грамотності та англійської мові й пояснюють ази медичної реформи та молодіжного сленгу.
– Ми просто роздали папірці, й пенсіонерки з навколишніх будівель прийшли поцікавитись. Взимку взагалі активно приходили, навіть із онуками, а зараз – сезон дач, – розповідає Катерина Черевко.Академії вдалося виграти грант і тепер студенти зможуть відвезти своїх пенсіонерів на екскурсію до Шарівки. Взагалі Академія існує на грантові кошти, тому за навчання студенти не платять. Наразі засновники хочуть відкрити філію у кожній області до 2021 року. Наступна запрацює у Чернівцях. На Лівобережній Україні осередок незвичайної школи існує лише в Харкові. Тутешні ментори вважають, що для сходу країни такі академії потрібніші, особливо – для дітей із Луганської та Донецької областей, які живуть неподалік від зони бойових дій. Нещодавно вони їздили з презентацією УАЛ до Лисичанська, Краматорська й інших містечок Донбасу і зрозуміли, що молодь навіть не знає про можливості отримати освіту інакше, ніж через вступ до вишу. Керівник Академії Роман Тичківський нещодавно заявив, що цього року надасть шанс і випускникам шкіл із окупованих територій – для них в Академії зарезервують кілька місць.
Що таке УАЛ?
Українську академію лідерства заснував у 2015 році активний учасник Майдану Роман Тичківський. На створення неофіційного навчального закладу його надихнули ізраїльські мехіни, які готують молодих людей до вступу в армію. Академія заснована за підтримки фонду Western NIS Enterprise Fund. Перша академія з’явилася в Києві, а у 2017 році запрацювали осередки у Львові, Полтаві, Миколаєві та Харкові. Харківський осередок – єдиний, який знаходиться серед міста, а не у передмісті чи на околиці. Одночасно у всіх філіях навчається 200 осіб – студентів перших курсів або випускників шкіл. Навчання триває 10 місяців. Час від часу студенти вирушають у мандрівки Україною й іноземними країнами.
