Віктор Андрусів: «Розрив між багатими і бідними країнами зростатиме»
Виконавчий директор «Українського інституту майбутнього», громадський діяч, політтехнолог і публіцист презентував у Харкові книгу «Візії України 2030».
Експерт розповів, яким буде світ через 10 років, чому безліч професій зникне, а ЗНО шкідливе для навчання, чому вже зараз американці вчаться в України і чи є у нас шанс увійти в ТОП-20 найрозвиненіших країн. KHARKIV Today вибрав найцікавіші моменти розповіді.
«Ми живемо у фантастичному світі»
Країні дуже важливо мати проект майбутнього. У кожного з нас особисто він є. Кожен з нас думає, скільки він хоче мати дітей, на якій машині їздити, де мріє відпочивати. Коли ми говоримо про країну, все може працювати так само. Але в нашому суспільстві є колосальна недовіра. Ми не віримо, що через 10 років у нас буде все окей, більш того, ми не віримо, що ми через 10 років будемо існувати як країна. Але насправді ми майже 30 років – незалежна країна. Ані в 90-ті, ані на початку 2000-х, ані в період Януковича ви ніколи б не повірили, що в нас буде успішне майбутнє.
Віримо ми в майбутнє чи ні – воно настає. Ані в 90-ті, ані на початку 2000-х, ні в період Януковича ви ніколи б не повірили, що в нас буде успішне майбутнє. Тим не менше, сьогодні у вас усіх є смартфони, доступ до інтернету, по місту їздять електрокари. Якщо ми порівняємо те, як ми живемо, з життям поляків, нам здасться, що ми – найгірші в Європі, нещасні і бідолашні. Але якщо ми порівняємо наше життя з тим, як ми жили в 90-ті, нам здасться, що ми живемо у фантастичному світі.
Україна залежить від того, як розвиватиметься світ. Чесно скажу, Україна у цьому світі є об’єктом. Ми не так часто впливаємо на світ, а в конструктивному плані – майже не впливаємо на світову економіку, світ нас не дуже відчуває. Але ми повністю відчуваємо світ, навколо нас купа світових речей – починаючи від смартфону до мікрофону – все це створили не ми. Ми залежимо від ключових трендів. У майбутньому буде 20-30 країн із ВВП більше за трильйон доларів – лише вони матимуть шанси на стрімкий розвиток, це будуть так звані країни ядра. Країни, які не досягнуть цього, стануть периферією, будуть сильно падати. Розрив між багатими і бідними країнами зростатиме.
Як заробити 1 трильйон доларів?
Аби Україна в 2030 році мала ВВП трильйон доларів, потрібно ввести три простих податки, по 10% кожен. Перший – податок з продажу: ви купили щось і заплатили 10% податку. Другий – податок на персональний прибуток. Третій – на виведений капітал. Ці три податки будуть стимулювати бізнес. Податок на виведений капітал дуже стимулює інвестора. Він не має платити велику кількість податків, як зараз – він і так привіз в країну купу грошей, створив робочі місця. У нас простий підхід: поки він тут працює, він нічого не платить, але якщо він витягає гроші, щоб купити собі щось в Монако – тоді, будь, ласка, сплати 10%.
На чому ще ми можемо заробити? Україна може стати для Європи великим виробничим майданчиком. Є така штука, як реекспорт. Коли ви купуєте щось в Китаї, переробляєте його і експортуєте далі. Мій знайомий з Молдови купує в Китаї велосипеди, робить їм індивідуальний дизайн і передає їх у Бельгію. Україна логістично знаходиться в Європі, у нас відносно дешева робоча сила, при тому, що індивідуально ми дуже розвинуті люди з освітою. Це зовсім не такий людський капітал, як в Африці.
Ще одна ідея – тестування стартапів. Це завжди 30% вартості всього проекту. Розробники і тестувальники в Україні коштують значно менше, ніж в США, тому у нас є шанс зайняти цю нішу.
Ми станемо кіборгами
Майбутнє стає більш технологічнім, темпи цього будуть прискорюватись. Кожен з нас має змогу щодня спостерігати за тим, як зникає ціла професія. Це касири. В супермаркетах встановлюються каси самообслуговування, потреби в касирах немає. Вони за інерцією ще будуть працювати, але, об’єктивно – для чого вам касир? Це дуже велика кількість людей, які втратять роботу. Будуть з’являтися нові професії, але для нових професій треба буде отримувати нову кваліфікацію. Касир не зможе працювати кимось електронних платежах, у нього немає цієї компетенції.
Ми підійшли до ще одного важливого тренду майбутнього – навчання все життя. Ви вже навчаєтесь кожного дня. Кожна людина заходить в YouTube, дивитесь блоги лідерів у своїй професії. Ми посилюємо свою компетенцію нетрадиційними методами . Коли вам незрозуміло щось – ви пишете в Google. Вчитися 5 років, сидіти за столом, підіймати руки сенсу більше немає ніякого. Крім того, хтось може засвоїти інформацію за три роки, іншому і п’яти мало. Тому ми проти ЗНО. Діти, які сьогодні здають ЗНО, вони заточують себе під тести. Вони не стараються зрозуміти, стараються вгадати правильну відповідь.
В майбутньому діти мають виходити зі школи з профайлом про те, які їхні сторони сильні, що тобі дається краще. В майбутньому у кожного буде своєрідний освітній ID: все, що ми вивчали протягом життя, всі сертифікати, які ми отримали.
Людина неспроможна опрацьовувати великі дані, тому змушена розвивати штучний інтелект. В 2030-му році він не буде замінювати людей, але принцип роботи людини зміниться. Наприклад, прототипи штучного інтелекту ставлять діагноз із точністю в 90%, звичайний лікар – 72%. Лікар у майбутньому нікуди не дінеться, але звірятиме свої висновки з показниками штучного інтелекту.
Читайте також: Валерій Пекар: «Світ увійшов у страшенну кризу»
Ми станемо кіборгами, уже зараз ми кіборги. Спробуйте прожити тиждень без телефону – ви не зможете. Іноді кажуть, що люди будуть проти цього – ні, не будуть. Це питання конкуренції. Якщо я зможу вставити собі чіп і буду думати втричі швидше, ніж ви, або знатиму 15 мов – мене швидше візьмуть на будь-яку роботу, ніж того, в кого чипа немає.
Майбутнє без авто
Сильний тренд на екологію набиратиме обертів. Масштаби виробництва починають загрожувати людству, тому виробники переорієнтуються на екологічну сферу. Вже є на світі країни, де заборонили шуби. Ринок органічної косметики в 2030-му році матиме, скоріше за все, 54 мільярди доларів обороту. Зараз він там десь на рівні двох.
Більшість вугільних шахт буде закрито, будуть посилюватись заборони на двигуни внутрішнього згоряння. Два роки тому я їхав у Франкфурт, але не зміг заїхати – бо машина була з 90-х років, і вона не відповідала вимогам до двигуна. В центрах міст вводиться обмеження на автомобільний рух, у майбутньому неможливо буде заїхати в центр на автомобілі. Єдиний вихід – комфортний громадський транспорт. Важливий комфорт: це єдине, заради чого люди відмовиться від власного авто.
Армія як у Ізраїля
Армії майбутнього теж будуть технологічними. Людство вестиме війни нового типу, така війна зараз відбувається тільки у нас на Донбасі. Для неї властиві гібридні підходи: поєднуються інформаційні й точкові операції. В 2014 – 2015 році сюди приїздило багато американців, щоб вивчати новий тип війни. Ми мусимо знайти рішення для своєї армії для цього типу війни, і коли ми його знайдемо – наша оборона буде найбільш передовою у світі. Це не значить, що ми переможемо Росію. Це значить, що наша армія буде одна з кращих, як зараз у Ізраїля: звісно, Ізраїль не може піти і захопити Іран, бо він маленький, але Іран не може нічого зробити з Ізраїлем.
Зміниться поняття родів військ. Зараз є льотчики, танкісти, кулеметники – але так це вже не працює. Було доведено, що солдати мають бути багатоспеціалізовані: кулеметник має знати ази водіння танка, бо часто треба когось замінити, треба швидко орієнтуватися. Це позначається на військових бригадах: в них має бути зібрано все.
Уже ніхто не воює лініями фронту, і навіть те, що ми зараз це робимо – неадекватно. Наші уявлення про війну, нав’язані фільмами про Другу світову, ми реалізовуємо на Донбасі. Армія майбутнього швидко переміщатиметься з однієї точки в іншу, її не треба буде розтягувати, окопувати. Коли ми говоримо про оборону України, ми радимо створити два оперативні командування: Мінське і Кримське. Мінське, бо вторгнення через Білорусь досить очевидне. Які готові до того, що на півночі і на півдні відбуваються якісь події і вони швидко реагують. А в резерві стоять цілі бригади, по одній на область, щоб підстрахувати.
На передових позиціях не потрібна жива сила – лише камери, дистанційне управління кулеметам і безпілотні танки. Ізраїль теж це використовую. – на їхній стіні не сидять живі люди. Ми теж маємо поставити такі технологічні рішення на нульовій лінії і мати набагато менше людських втрат.
Автор: Олена Павленко