Валерій Пекар: «Світ увійшов у страшенну кризу»
Футуролог, підприємець і політичний експерт побував у Харкові з лекцією про те, яким буде світ у 2035 році. Через 15 років більшість людей не ходитимуть на роботу, учитель стане найпрестижнішою професією, а холодильник заборонятиме нам їсти шкідливі продукти.
Валерій Пекар певен, що майбутнє передбачити неможливо, бо людина – істота ірраціональна. Втім, певні тенденції майбутнього видно вже зараз. На думку футуролога, світ розділяється на дві нерівні частини: прогресивну Ойкумену та відсталу Околицю. Україна опинилася посередині. KHARKIV Today вибрав найцікавіші моменти лекції.
«Майбутнє настане не для всіх»
Сьогодні світ увійшов у страшенну кризу – економічну, екологічну, політичну, міжнародну, ціннісну, демографічну, і так далі. І ми це бачимо. Але це не криза, це народжується Новий світ. Змінюється все. Нам здається, що ми знаємо, що таке любов , сім’я і справедливість. Але ці поняття характерні тільки для однієї невеличкої епохи. Бо у всіх інших були інші поняття любові, справедливості, смерті, народження, простору і часу.
Майбутнє настає не для всіх. Є країни-першопрохідці. Наприклад, коли 10 тисяч років до нашої ери з’явилося сільське господарство, воно з’явилося лише в трьох місцях на землі – Близький схід, Китай, Індія. Європейці не змогли сільського господарства самі винайти, вони були успішними послідовниками. Коли 500 років тому почалася модернізація, то вона почалась в декількох місцях на землі, і всі – в Європі: Англія, Голландія, Північна Італія. Це були першопрохідці. А далі були успішні послідовники – Франція, Німеччина, США, Швеція, а вже в 20 сторіччі – Південна Корея, Тайвань. Вони швидко наздогнали. Є пізні послідовники, ті, хто поки що не наздогнав. Це ми, українці. Є ще один приклад пізнього послідовника – Китай.
Подивіться, як по-різному розвиваються Китай і Україна. Україна дуже повільно розвиває всі сфери життя, настільки повільно, що здається, Україна просто лежить в правильному напрямку. А Китай стрімко розвиває економіку і повністю законсервував усе решту – політику, державу, культуру. Чий шлях кращий – ми дізнаємося потім.
Жертви і лінивці
Є серед країн жертви катастрофи. Лізли, лізли – не долізли, впали і більше не встали. Венесуела, Аргентина, яка 100 років тому була 15-ю країною світу за економічною потужністю. Є лінивці – наприклад, Марокко, вони не поспішають. І є ізольовані народи – вони нічого не побачили. Чукчі нічого не побачили, коли Голландія і Північна Італія страшенно боролися між собою за те, хто першим заснує крутий банківський сектор. Майбутнє настає не для всіх, воно вже тут, але воно нерівномірно розподілено. Нам з України здається, що між Кенією і Зімбабве немає жодної різниці, але різниця величезна – така ж, як між Польщею і Україною. Великий розрив по всіх показниках. Але Зімбабве – це ще не дно. Є країни, в яких немає держави. Афганістан, Сомалі, Гаїті. В Афганістані є уряд, у нього є палац, і він ним керує – а більше нічим. Але і це ще не дно. Є спільноти, у яких і країни немає. Бушмени жили на родючих землях, але не мали сільського господарства. З півночі прийшли інші люди, які мали сільське господарство, забрали в них землю і викинули бушменів на пісок. Це дозволяє мені проілюструвати дуже важливий закон: будь-який ресурс потрапляє до того, хто його ефективніше використовує.
Ойкумена: працюватимуть 5% людей
Є частина світу, для якого майбутнє настає, і та, для якої майбутнє не настає. Я використовую терміни, придумані фантастом Іваном Єфремовим – Ойкумена і Околиця. Ойкумена – центр світу, де живуть цивілізовані люди. Ойкумена в 2035 році – це світ без кордонів. Уже зараз це очевидно. Роботи, штучний інтелект, дешева електроенергія. Роботи виробляють дешеві блага . За останні століття всі блага так подешевшали, що ми зараз обідаємо краще, ніж королі 300 років тому. Їздимо на таких колісницях, на яких королі не їздили. Літаємо, маємо комп’ютери. У цьому світі, де роботи зі штучним інтелектом виробляють дешеві блага для всіх, можна не працювати. Працюватимуть 5-20% людей за різними прогнозами. Ми бачимо розшарування на два класи, і вони розрізняються ставленням до роботи. Одні не будуть сидіти спокійно, їхній капітал – знання і репутація. Це митці, іноватори, винахідники, підприємці, поліцейські, солдати, лікарі, священники, психологи. Головною професією майбутнього буде професія учителя.
А що ж ті, які не будуть працювати? Для них наука уже придумала назву. Цей клас називається консьюмтаріат – споживачі. Вони отримують мінімальний гарантований дохід, мають своє пиво і чипси, дивляться телевізор і нікуди не лізуть.
Околиця: візовий режим і колючий дріт
Околиця 2035 року – це те саме, що околиця 2019-го року. Майбутнє там просто не настало. Бідність, неграмотність, інституційна неспроможність. Неспроможність, це, наприклад, коли в Судані голодує мільйон людей, багатим країнам їх жалко, і вони дають їжі на один мільйон людей. Скільки голодує після того? Один мільйон. Ви не можете запозичити чужі інституції, їх треба мати свої. Багаті країни можуть давати скільки завгодно ліків, книжок, їжі – нічого не працює. Зате біля того місця, куди все привозять, стоїть велика черга місцевих.
Ойкумена і Околиця уживаються між собою. Є великі території Ойкумени з маленькими анклавами Околиці. Передмістя Парижу, наприклад. Якщо ви там не бували, то й не треба. Є території Ойкумени в Околиці. В Індії є європейський курорт Гоа і Бангалорський технологічний центр. Кожен мешканець Ойкумени легко потрапляє в Околицю – як турист, як журналіст, як науковець, як підприємець. Але з Околиці до Ойкумени – візовий режим, прикордонники, колючий дріт.
Люди майбутнього: мало майна, міцне здоров’я
В новій економіці Ойкумени царять дивні речі. Вікіпедія є найбільшим поставником знань, але не має жодного вченого. Arbnb, найбільший постачальник житла, але не має жодної квартири, Uber, найбільший постачальник таксі, не має жодної машини, а Facenook не має жодного журналіста, Youtube – жодного відеооператора. Вони живуть на соціальному капіталі і великих даних. Усі переходять на прямі зв’язки. Навіщо нам тураґенція, якщо ми можемо купити квиток у авіакомпанії і забронювати житло. Всі посередники в 2035 році зникнуть, а не зникнуть ті, хто почне продавати довіру. В новому світі цінуватиметься те, що не можна скопіювати за 3D-принтері. Ви можете завантажити музичний трек з концерту, але не можете вашу присутність на концерті з друзями, тому платите за нього великі гроші.
Хто вироблятиме сенс, той володітиме світом. Не купуйте важких активів, вони знеціняться. Жодне хороше рішення не буде таким довго, бо китайці все скопіюють.
Люди Ойкумени будуть жити довгим якісним активним життям. По-перше, в них буде здоровий спосіб життя, по-друге – рання діагностика. Як це виглядає? Ви зранку встали, сходили в туалет, унітаз зробив аналіз і передав його на холодильник. Ви відкриваєте холодильник, щоб взяти собі два яйця, а він яйця не дає і пропонує капусту. Звичайно, ви можете натиснути велику червону кнопку «Я тут господиня» і взяти собі яйця, але не встигнете ви їх засмажити, як на телефон прийде повідомлення від страхового аґента, якому «настучав» ваш холодильник. Він повідомить, якщо ви так слідкуватимете за своїм здоров’ям, він змушений буде звернутися до вашого роботодавця. Ми всі станемо кіборгами через медицину і через доступ до чипів.
Ми в шоці
Футорошок – це жах від того, що майбутнє настає надто швидко, і небажання, аби воно наставало. Це страшно. Природна реакція на футурошок – це голосування за політиків, які обіцяють, що при них майбутнє не настане. Трамп, Путін, «Право і справедливість» у Польщі, Ердоган у Туреччині – це все футурошок. Світ охоплений ним.
Найкращий захист від футурошоку – читати, мріяти, любити, упорядкувати ту невелику частину світу за яку ми відповідаємо.
